Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №521/10704/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 жовтня 2026 року

м. Одеса

Справа № 521/10704/26

Провадження № 2/521/7552/26

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Турава Н.М.,

Учасники справи:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

Представник позивача – Поліщук Анна Юріївна

Відповідач – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Хаджибейського районного суду міста Одеси 25.06.2026 звернулась з позовом представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Поліщук Анна Юріївна до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 09.10.2025-100002079 від 09.10.2025 у розмірі 27360,00 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн, посилаючись на таке.

Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 09.10.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 09.10.2025-100002079, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 8000,00 грн строком на 217 днів, до 13.05.2026.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, однак відповідач належним чином їх не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 27360,00 гривень, з яких: 8000,00 гривень - тіло кредиту, 9920,00 гривень - проценти за користування кредитом, 1440,00 гривень - комісія за обслуговування кредитної заборгованості та 8000,00 гривень - проценти річних відповідно до статті 625 ЦК України.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 27360,00 гривень.

Позивач ОСОБА_1 , не погоджуючись із позовними вимогами, 13.07.2026 подала до суду відзив, в якому просила частково задовольнити позовні вимоги, зменшивши розмір кредиту до 8000,00 гривень (тіло кредиту), посилаючись на таке.

ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який наразі проходить військову службу з 17.02.2024, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 та довідкою форми 5 від 30.04.2026 року №2874/1179 тому, виходячи зі змісту п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не вбачається підстав для нарахування і стягнення відсотків за користування кредитними коштами та штрафних санкцій.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Поліщук Анна Юріївна 28.07.2026 подала до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 09.10.2025-100002079 від 09.10.2025 у розмірі 9440,00 гривень. Окремо зазначила, що інформацію про те, що чоловік відповідача є військовим стала відома позивачу після першого судового засідання.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Поліщук Анна Юріївна просила справу розглядати за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві просила розглядати справу за її відсутності, просила позов задовольнити частково, у розмірі тіла кредиту.

Розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених позивачем письмових доказів.

Судом встановлено, що 09.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 09.10.2025-100002079.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти, а відповідач - повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісії, передбачені договором.

Згідно з умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 8000,00 гривень строком на 217 днів із датою повернення кредиту 13.05.2026.

Умовами кредитного договору передбачено, що процентна ставка «Стандарт» становить 1% за кожен день користування кредитом та застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом. Надалі застосовується процентна ставка «Економ» у розмірі 0,5 % за кожен день користування кредитом.

Крім того, договором передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 9 % від суми кредиту, що становить 720,00 гривень, а також комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 720,00 гривень у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим.

Відповідно до п. 17 договору сторони погодили можливість нарахування у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 170000 % річних із передбаченим договором обмеженням суми нарахування до 120,00 гривень за день прострочення.

Факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 8000,00 гривень підтверджується кредитним договором та квитанцією про перерахування коштів від 09.10.2025 року, наявними в матеріалах справи.

Отже, позивач виконав свої зобов`язання щодо надання кредиту, тоді як відповідач зобов`язалася повернути отримані кошти в установлені договором строки.

Відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 27360,00 гривень, яка складалася з 8000,00 гривень заборгованості за тілом кредиту, 9920,00 гривень процентів за користування кредитом, 1440,00 гривень комісії за обслуговування кредитної заборгованості та 8000,00 гривень процентів, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Разом із тим 28.07.2026 року представник позивача Поліщук Анна Юріївна подала до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 09.10.2025-100002079 від 09.10.2025 в розмірі 9440,00 гривень.

У зазначеній заяві представник позивача окремо повідомила, що інформація про те, що чоловік відповідача є військовослужбовцем, стала відома позивачу після першого судового засідання, а саме після відзиву відповідача.

Таким чином, після отримання інформації про проходження чоловіком відповідачки військової служби позивач зменшив розмір заявлених до стягнення вимог з 27360,00 гривень до 9440,00 гривень.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надав відповідачу 8000,00 гривень, а належного виконання зобов`язання щодо повернення цієї суми не відбулося.

Водночас під час вирішення питання про стягнення процентів та інших платежів суд повинен ураховувати не лише умови кредитного договору, а й спеціальні приписи законодавства, якими встановлено гарантії соціального та правового захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , який проходить військову службу з 17.02.2024 року. На підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи долучено військовий квиток серії НОМЕР_1 та довідку форми 5 від 30.04.2026 року № 2874/1179.

Зазначені документи підтверджують наведені відповідачем обставини щодо проходження її чоловіком військової служби та підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» законодавством встановлено спеціальні гарантії щодо ненарахування процентів за користування кредитом і штрафних санкцій за невиконання зобов`язань для визначених цією нормою категорій військовослужбовців та їхніх дружин (чоловіків), крім установлених законом винятків.

Зазначена норма має спеціальний характер і підлягає застосуванню з урахуванням її змісту, кола осіб, на яких поширюється відповідна гарантія, та передбачених законом винятків.

Тому для вирішення питання про можливість стягнення процентів за користування кредитом і платежів, нарахованих у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, суд враховує як факт проходження чоловіком відповідача військової служби, так і необхідність встановлення передбачених законом умов застосування відповідної пільги.

За наявності передбачених п. 15 ст. 14 зазначеного Закону підстав проценти за користування кредитом та штрафні санкції не підлягають нарахуванню і стягненню всупереч спеціальній законодавчій гарантії лише на тій підставі, що відповідні платежі передбачено умовами договору.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає таке.

Умовами договору передбачено нарахування процентів за ставками «Стандарт» та «Економ». Однак договірні умови щодо сплати процентів мають застосовуватися з врахуванням чинного законодавства.

До відповідача поширюється дія п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і відсутні передбачені законом винятки, нарахування та стягнення процентів за користування кредитом за період, охоплений відповідною гарантією, є неприпустимим.

За таких обставин вимога про стягнення процентів за користування кредитом не може бути задоволена без урахування зазначеної законодавчої гарантії.

Щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості суд зазначає, що така комісія за своєю правовою природою не є тотожною процентам за користування кредитом або штрафним санкціям. Тому питання її стягнення потребує окремої оцінки з огляду на зміст договору, характер платежу, фактичний зміст послуг, за які він нарахований, та вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Саме по собі зазначення в договорі комісії за обслуговування кредитної заборгованості не є достатньою підставою для її стягнення без перевірки правомірності встановлення відповідного платежу та доказів надання послуг, за які його нараховано.

З огляду на це суд перевіряє, чи підтверджено належними доказами правову підставу стягнення відповідної суми комісії та чи відповідає її нарахування вимогам чинного законодавства.

Щодо процентів, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас можливість стягнення відповідних сум має оцінюватися з урахуванням правової природи нарахованого платежу, умов договору та спеціальних законодавчих гарантій, застосовних до конкретних правовідносин.

У цьому випадку договором передбачено нарахування процентів річних у розмірі 170000 % річних із договірним обмеженням до 120,00 гривень за день прострочення. Наявність такої умови сама по собі не звільняє позивача від обов`язку довести правомірність нарахування заявленої суми та її відповідність імперативним приписам законодавства.

Суд бере до уваги, що остаточно заявлена до стягнення сума становить 9440,00 гривень, тобто перевищує суму фактично наданого кредиту на 1440,00 гривень, що становить комісію (п. 4.4 кредитного договору), яка пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу – інтернет-еквайрингу.

Згідно пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Таким чином, комісія за надання чи обслуговування кредиту з військовослужбовців може стягуватися, оскільки вона є частиною основного боргу.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача на користь позивача в розмірі 2256,27 гривень.

Керуючись, ст. ст. 13, 141, 263, 265, 272, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ - 37356833) заборгованість за Кредитним договором № 09.10.2025-100002079 від 09.10.2025 у розмірі 9440,00 грн (дев`ять тисяч) грн, яка складається з:

-заборгованості по тілу кредиту – 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп.;

-комісія – 1440 (одна тисяча чотириста сорок) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ - 37356833) суму сплаченого судового збору у розмірі 2256 (дві тисячі двісті п`ятдесят шість) грн 27 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ В. К. Гуревський

Рішення суду у повному обсязі складено 12 жовтня 2026 року.