Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №606/1733/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Суд: Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №606/1733/26

Суддя: Малярчук В. В.

Справа № 606/1733/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 жовтня 2026 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Малярчук В.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, жителька АДРЕСА_1 , Оператор механічного доїння,

за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 744559 від 14.09.2026, 17.08.2026 року близько 10 год. 40 хв. За адресою : АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинила щодо свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильства психологічного характеру, а саме: висловлювалась на його адресу нецензурною лайкою, словесно ображала, принижувала честь та гідність, внаслідок чого потерпілий відчув емоційну невпевненість, страх за власну безпеку та зазнав психологічних страждань, чим була завдана шкода його психічному здоров`ю, чим порушила вимоги п.3, п.14 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що не вчиняла жодного фізичного та психологічного насилля відносно сина, тому просить суд закрити провадження в адміністративній справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши наявні докази по них, суд приходить до переконання про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 173-2 КУпАП до адміністративної відповідальності може бути притягнуто за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Однак, до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які б всебічно, повно та об`єктивно висвітлювали обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відносно свого сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Натомість, до матеріалів справи долучено заяву ОСОБА_2 , написану ним власноручно, із змісту якої слідує, що жодних тілесних ушкоджень йому завдано не було і будь-яких претензій до матері не має.

З урахуванням викладеного вважаю, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв`язку доводили б винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та наявність у її діях складу цього адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінюючи в сукупності вищевказане, приходжу до висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю у відповідності із п. 1 ст.247 КУпАП – за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 173-2, 247, 251, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.

Суддя Малярчук В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua