Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №604/950/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/950/26

Провадження № 2/604/690/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Настроги А.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» - С.Ємельянова, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №102594043 від 26.01.2026, яка становить 23357,25 грн та складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту – 6000,00 грн, та заборгованості за відсотками – 4011,25 грн, за комісією 5346,00 грн., за штрафом 8000,00 грн., посилаючись на те, що у добровільному порядку погасити борг відповідач відмовляється, чим порушує майнові права позивача. Крім того, просить стягнути з відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 2662,40 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем по справі ОСОБА_1 26 січня 2026 року було укладено договір про споживчий кредит №102594043 на суму 6000 грн., строком на 360 днів з процентною ставкою передбаченою в договорі. 26 червня 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу №МТ-260626-1, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за вказаним договором. Станом на 12 серпня 2026 року заборгованість по даному кредитному договору становить 23357,25 грн, з яких 6000 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту; 4011,25 грн прострочена заборгованість по відсотках; 5346,00 грн заборгованість по комісії; 8000 грн заборгованість по штрафам. Вищезгаданий борг виник в результаті невиконання відповідачем обумовлених договором своїх зобов`язань. Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань, позивач просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрат, які понесені на відправку копії позовної заяві відповідачу.

Ухвалою суду від 13 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву з клопотанням про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не прибув, представник відповідача адвокат Крічфалушій Л.І. подала в судове засідання пояснення, згідно яких просить суд відмовити у позовних вимогах ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» у частині стягнення заборгованості за відсотками, комісією та штрафом, посилаючись на те, що ТОВ «Мілоан» було встановлено плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безкоштовно, визначена в кредитному договорі умова про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною. Щодо заявлених вимог по сплаті штрафу, то зазначає, що всі заявлені позивачем наслідки прострочення виникли у період дії воєнного стану, правові підстави для стягнення з відповідача штрафу, пені і інших платежів саме за прострочення відсутні.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд дійшов наступного висновку.

26 січня 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем по справі ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №102594043 на суму 6000 грн, строком на 360 днів з процентною ставкою передбаченою в договорі.

Основні умови кредитування згідно паспорта кредитного договору:

- сума кредиту - 6000 грн;

- мета отримання кредиту - задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника;

- строк кредитування - 360 календарних днів; процентна ставка - протягом першого розрахункового періоду 90% річних, протягом решти строку кредитування 180% річних.

- орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), грн: 27223 грн 50 коп.

Згідно платіжного доручення 114976877 від 26.01.2026 року на платіжну картку ОСОБА_1 було перераховано 6000 грн.

26 червня 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу №МТ-260626-1, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором .

Згідно позовної заяви та довідки про розмір простроченої заборгованості станом на 12 серпня 2026 року заборгованість по даному кредитному договору становить 23357,25 грн, з яких 6000 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту; 4011,25 грн прострочена заборгованість по відсотках; 5346,00 грн заборгованість по комісії; 8000 грн заборгованість по штрафам.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , уклали кредитний договір № 102594043 від 26.01.2026, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» надав кредит у розмірі 6000 грн.

На підставі цього договору відповідач отримав кредитні кошти (тіло кредиту), та взяв на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користуванням ним, однак не виконав їх належним чином.

В подальшому право вимоги за цим кредитним договором на підставі договору факторингу №МТ-260626-1 від 26.06.2026, перейшло від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «Новий Колектор», а тому, позивач вправі вимагати повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Таким чином позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що заборгованість відповідача перед позивачем по тілу кредиту становить 6000 грн, заборгованість за відсотками – 4011,25 грн.

Такий розмір заборгованості є обґрунтованим, оскільки підтверджується матеріалами справи та водночас не спростований відповідачем, покликання адвоката на наявність підстав для відмови в стягненні заборгованості за відсотками не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за комісіями у розмірі 5346,00 грн та штрафом у розмірі 8000,00 грн суд зазначає наступне.

24 лютого 2022 року Законом України «Про правовий режим воєнного стану в Україні» введено режим воєнного стану, який було неодноразово продовжено, та який триває станом на день ухвалення рішення.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитний договір укладено підчас дії воєнного стану, та воєнний стан триває станом на день ухвалення рішення, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положеннь ЦК України.

Таким чином, нарахування пені/неустойки, штрафів та інших платежів за вказаним договором є незаконним та підлягає списанню кредитодавцем, тому в частині вимог щодо стягнення пені/неустойки суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з подачею даного позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи суму задоволення позову, з відповідача на користь позивача слід пропорційно стягнути 1141,14 грн в рахунок відшкодування судового збору, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача та 95,74 грн витрат, пов`язаних із розглядом справи, а саме на відправку копії позовної заяві відповідачу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 273, 284, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» заборгованість за кредитним договором № 102594043 від 26.01.2026 у розмірі 10011 (десять тисяч одинадцять) гривень 25 (двадцять п`ять) копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» 1141 (одну тисячу сто сорок одну) гривню 14 (чотирнадцять) копійок сплаченого судового збору та 95 (дев`яносто п`ять) гривень 74 (сімдесят чотири) копійки витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, м. Київ, код ЄДРПОУ 43170298.

Відповідач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Суддя Г.Б. Сидорак