Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №523/6204/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: страхування, з них

Дата: 09 вересня 2026 р.

Справа: №523/6204/26

Суддя: Мазун І. А.

Справа № 523/6204/26 Провадження № 2/521/7075/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання – Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

До Хаджибейського районного суду міста Одеси звернулося Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу та просило суд стягнути з відповідача суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 49 955,55 грн, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 25.01.2024 року, відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 (далі - Відповідач) керуючи транспортним засобом «Mercedes», реєстраційний № НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), скоїв зіткнення з транспортним засобом «Тoyota», реєстраційний № НОМЕР_3 . Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Мercedes», реєстраційний № НОМЕР_4 було застраховано за полісом обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР3767022. Із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась Потерпіла особа та надала всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою особою документів було складено страховий акт. На підставі вище зазначеного страхового акту, ТДВ «СК «ГАРДІАН» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 49 955,55 грн. Відповідно до Постанови суду, Відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124, 122-4, та відповідно винним у вчиненні дорожньо-транспортній пригоди.

Ухвалою від 11 червня 2026 року суд відкрив провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням до судового засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзиву, заяв, заперечень до суду не надав, у зв`язку з чим, враховуючи, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 25.01.2024 року, відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Mercedes», реєстраційний № НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), скоїв зіткнення з транспортним засобом «Тoyota», реєстраційний № НОМЕР_3 .

Станом на 25.01.2024 року цивільно-правова відповідальність автомобіля «Mercedes», реєстраційний № НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ) була застрахована у ТДВ «СК «ГАРДІАН» на підставі полісу № АР3767022.

15 березня 2024 року постановою Приморського районного суду міста Одеси по справі № 522/2121/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та 122-4 КУпАП.

Відповідно до з ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Виходячи з вищезазначених норм, суд вважає доведеними факти винуватості ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, а також факт залишення ним місця ДТП без поважних причин.

Із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась Потерпіла особа та надала всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою особою документів було складено страховий акт.

На підставі вище зазначеного страхового акту, ТДВ «СК «ГАРДІАН» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 49 955,55 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 09.04.2024 року № 205708.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положень ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України станом на день виникнення спірних правовідносин були врегульовані Законом України № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон).

Пунктом 1.6 ст. 1 Закону визначено, що власниками транспортних засобів є юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

За правилами ст. 3 Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Підставою пред`явлення регресного позову до особи, визначеної у пункті 13.1 ст. 13 Закону, яка причетна до дорожньо-транспортної пригоди, може бути самовільне залишення місця пригоди (підпункт 38.2.5 пункту 38.2 ст. 38 Закону).

Згідно зі статтею 38.1.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин), страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Судом встановлено, що дорожньо-транспортна подія, яка сталася 25.01.2024 з вини відповідача ОСОБА_1 , який керував належним йому транспортним засобом, визнана ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» страховим випадком і на користь потерпілого ОСОБА_3 здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 49 955,55 грн за пошкоджений автомобіль «Тoyota», реєстраційний № НОМЕР_3 .

Отже право регресної вимоги виникло у ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» з моменту виплати страхового відшкодування в сумі 49 955,55 грн.

Отже, як встановлено судом, ТДВ «Страхова компанія «ГАРДІАН» відшкодувало потерпілій особі у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини власника транспортного засобу, який всупереч вимогам Закону на час події керував транспортним засобом.

Враховуючи наведені норми матеріального права та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення в повному розмірі.

У порядку ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені останньою та документально підтверджені судові витрати за розгляд цієї справи, що складаються із витрат по сплаті судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 993, 1166, 1191, 1194 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ГАРДІАН» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГАРДІАН" (код ЄДРПОУ 35417298) завдані збитки в порядку регресу у розмірі 49 955,55 грн (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять грн 55 коп.), а також судові витрати в сумі 2662,40 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 21 вересня 2026 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН

Оригінал: reyestr.court.gov.ua