Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №604/1062/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1062/26

Провадження № 2-а/604/9/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.

за участю секретаря судового засідання Крупи А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7769111 від 24 серпня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 , Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7769111 від 24 серпня 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24 серпня 2026 відносно нього поліцейським ВП №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капралом поліції Щирбою С.В. була винесена постанова серії ЕНА №7769111 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за порушення вимог дорожнього знака 4.2 «Рух праворуч».

З даною постановою позивач не погоджується та вважає її незаконною і такою, що підлягає скасуванню. На момент виїзду із АЗС, дорожній знак 4.2 був суттєво закритий гілками та листям дерев, у зв`язку з чим його неможливо було своєчасно побачити та виконати його вимоги, крім того на дорожньому полотні була відсутня розмітка яка б забороняла рух ліворуч. Таким чином позивач, вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки порушення сталося не з його вини, а через неналежне утримання дорожнього знаку та відсутність дорожньої розмітки.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 07 вересня 2026 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7769111 від 24 серпня 2026 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами ст.286 КАС України з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 17 вересня 2026 року, за клопотанням відповідача ОСОБА_2 було виключено з числа співвідповідачів у адміністративній справі №604/1062/26 - фізичну особу ОСОБА_2 .

В призначене судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду заяву в якій просив розгляд справи провести без його участі. Вказав, що позовні вимоги підтримує повністю. Крім того додав до заяви відеозапис розміщення знаку 4.2 при виїзді з АЗС.

Представник відповідача Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області у судове засідання не з`явився повторно, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заяв чи клопотань до суду від імені відповідача у даній справі не надходило, відзив відповідачем також подано не було.

Суд зазначає, що не бере до уваги відзив поданий до суду від імені ОСОБА_2 та підписаний ним, оскільки ОСОБА_2 було виключено з числа співвідповідачів у адміністративній справі №604/1062/26.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступне.

24 серпня 2026 року поліцейським ВП №2 (м. Волочиськ) Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області капралом поліції Щирбою С.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7769111 якою було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення вимог дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч». Підставою для винесення постанови стало встановлення факту проїзду транспортного засобу позивача ліворуч з АЗС «ОККО», що розташована за адресою: м. Волочиськ, вул. Незалежності, 2, чим порушив вимоги п. 8.4. ґ ПДР – порушення вимог інформаційно-вказівних знаків.

Згідно положень п.8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Частиною 1 ст.122 КУпАП встановлено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до п.8.2-1 ПДР дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил та повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.

Аналогічні вимоги містить п. 14.1.1 ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», відповідно до якого дорожні знаки потрібно розташовувати так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби; вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами, у тому числі зеленими насадженнями.

Позивач, звертаючись до суду, зазначає, що дорожній знак був закритий гілками та листям дерев, у зв`язку з чим він не мав можливості своєчасно його побачити, крім того вказує, що на дорозі була відсутня дорожня розмітка.

Відповідачем ці доводи позивача не спростовані.

За приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Суд звертає увагу, що відповідачем не подано у встановлений строк відзив на позов без поважних причин. Таким чином, суд розцінює такі дії (бездіяльність) відповідача як визнання позову.

Статтею 62 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.

За результатами розгляду справи відповідачем не доведено факт правомірності притягнення відповідача до адміністративної відповідальності. Виходячи з принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, є недоведеним.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки, відповідачем не доведено правомірність винесення постанови серії ЕНА №7769111 від 24 серпня 2026 року, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП, вказана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст.72-77, 241-246, 250, 286, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7769111 від 24 серпня 2026 року - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7769111 від 24 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, та накладення штрафу на нього штрафу в сумі 340 гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору в розмір 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 12 жовтня 2026 року.

Суддя Н.Б. Сташків