Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №601/2618/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/2618/26

Провадження № 1-кп/601/410/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілих ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Кременець кримінальне провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026211010000250 від 17.06.2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 та фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, одруженого, з вищою освітою, не депутата, працюючого в ОЗ Почаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів Старотаразької ЗОШ І-ІІ ступенів на посаді ассистента вчителя, на утриманні має двох неповнолітній дітей, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2026 біля 22 год. 00 хв., громадянин ОСОБА_7 , грубо

порушуючи вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених

постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями, а також вимог, які наведенні у абзаці 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-XII від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями (надалі ЗУ «Про дорожній рух»), перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння та керуючи автомобілем «РЕНО-МЕГАНЕ» («RENAULT-MEGANE»), реєстраційний номер НОМЕР_1 , (належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданого 31.03.2021 року, виданого центром ТСЦ 6143, громадянину ОСОБА_7 , який ним і керував) без пасажирів та вантажу рухався автомобільною дорогою H-02 сполученням «(M-06)-Кременець-Біла Церква-Ржичів-Канів-Софіївка», в межах вул.Кременецька, м.Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області, в напрямку від вул.Лаврська, м. Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області до м.Кременець, Кременецького району, Тернопільської області.

Під час руху вказаною автодорогою та наближаючись до Державного навчального закладу «Почаївське вище професійне училище» (надалі ДНЗ «Почаївське ВПУ»), що за адресою: м. Почаїв, вул. Кременецька, 31, Кременецького району, Тернопільської області, громадянин ОСОБА_7 , під впливом вжитих алкогольних напоїв, не був достатньо уважним, належно не стежив за дорожньою обстановкою та умовами та відповідно не реагував на їх зміну, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10, (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д) ПДР, а також вимоги, які наведені у пунктах 1, 2 абзацу 5 статті 14 ЗУ «Про дорожній рух», які зобов?язували його своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати

матеріальних збитків.

У вказаний час попереду нього, в попутному напрямку рухався електро-скутер «КОРСО-ЕЛЕКТРО» («CORSO-ELECTRO»), сірого кольору, без реєстраційних номерів, під керуванням неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався із пасажиром ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та який мав намір здійснити маневр повороту ліворуч, з подальшим виїздом на другорядну дорогу до ДНЗ «Почаївське ВПУ» та продовжити свій рух у вказаному напрямку.

Під час наближення автомобіля «РЕНО-МЕГАНЕ» («RENAULT-MEGANE») до вказаного прилягання другорядної дороги, автодороги Н-02, із швидкістю близько 67,1..70,1 км/год, водій ОСОБА_7 , порушуючи вимоги пунктів: 1.10, (в частині визначення понять: «безпечна дистанція», «безпечна швидкість», і виконання їх вимог), 12.1, 12.4, 12.9, 13.1 ПДР України, під час руху не обрав дозволену для себе швидкість руху в межах населеного пункту м. Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області, а саме не більше 50 км/год., а також безпечної дистанції між керованим транспортним засобом та електро-скутером «КОРСО-ЕЛЕКТРО» («CORSO-ELECTRO»), який рухаючись попереду в попутному напрямку, почав зменшувати швидкість до повної зупинки для подальшого виконання маневру повороту ліворуч на другорядну дорогу до ДНЗ «Почаївське ВПУ» та надання переваги в русі автомобілю «ФОЛЬСВАГЕН-Т6» («VOLKSWAGEN-T6»), реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який рухався в зустрічному напрямку по смузі руху із м. Кременець до вул. Лаврська, м. Почаїв, Кременецького району, Тернопільської області, а також водій ОСОБА_7 не зменшив свою швидкість з метою дотримання безпечної дистанції з вказаним електро-скутером.

Як наслідок в порушення вказаних пунктів Правил, ОСОБА_7 , маючи об?єктивну можливість завчасно виявити електро-скутер, відповідно до вимог п.п.1.10 (в частині визначення поняття «перешкода для руху», і виконання його вимог), 12.3 ПДР України виявивши перешкоду для свого руху, тобто зміну дорожньої обстановки - появу об?єкту, що рухається попутно в межах смуги руху транспортного засобу, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди, хоча мав таку можливість, через що допустив зіткнення лівої передньої частини керованого автомобіля із задньою частиною електро-скутера, який у цей момент перебував у нерухомому стані.

Внаслідок зіткнення пасажир електро-скутера ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження, у вигляді відкритої черепно-мозкова травма із переломом кісток склепіння та основи черепа, крововиливів під м?яку мозкову оболонку та шлуночкові систему мозку, поширеним крововиливом у м?які тканини голови, закритої травми грудного відділу хребта з уламковим переломом тіла 4-го грудного хребця з крововиливами у товщу та під оболонки спинного мозку, закритої травми грудей: неповним розривом стінки аорти, з крововиливом у м?які передньої поверхні грудей, повними косо-поперечним переломами тіла грудини та правих і лівих ребер по кількох анатомічних лініях з ушкодженням листків плеври та тканини лівої легені, закритої травми живота: з надривом діафрагмальної поверхні селезінки та чисельними тріщинами печінки, масивним крововиливом у товщу лівої половини заочеревинного простору, чисельних саден, ран, синців - голови тулуба та кінцівок від яких померла після транспортування екстреною медичною допомогою до Комунально некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня», а водій ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження, у вигляді: травми голови у виді переломів кісток лицевого черепа (тіла нижньої щелепи зліва та її суглобового відростка зліва і справа, альвеолярних відростків тіла верхньої щелепи зліва і справа, тіла лівої виличної кістки, латеральної стінки лівої орбіти, багатоуламковий кісток носа), повного вивиху 2.1, 2.2., 2.3., 2.4, 2.5 (першого, другого, третього, четвертого, п?ятого верхніх лівих) та неповного вивиху 1.1, 1.2 (першого, другого верхніх правих) зубів, струсу головного мозку та із зовнішніми ушкодженнями - "клаптевою скальповано-рваною" раною нижньої губи зліва, "рваними" ранами слизової оболонки ясен верхньої щелепи, які у своєму клінічному перебігу супроводжувався тривалим (більш як 21 день) розладом здоров?я і за цією ознакою належить до ушкоджень середнього ступеню тяжкості - п. п. 2.2.1. (а,в),2.2.2. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (МОЗ України, Київ, 1995).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, визнав повністю за обставин, що вказані в обвинувальному акті, щиро розкаявся та пояснив, що 17 червня 2026 року ввечері в м. Почаєві він керував транспортним засобом «Рено-Меган». По дорозі він бачив, що перед ним їхав скутер. Його засліпило світло з зустрічного автомобіля і він подумавши, що скутер вже повернув поїхав далі, однак відчув удар. Після цього він зупинився та підійшов до дітей, не хотів їх рухати до приїзду швидкої. Дівчинка по дорозі в лікарню померла, а хлопець отримав травми. Він був в стані алкогольного сп`яніння, який вплинув на його оцінку , як водія під час руху. Дуже шкодує про все. Просив вибачення. Просить суд суворо не карати.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати обвинуваченого ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із позбавленням прав керування транспротними засобами на строк 8 років.

Представники потерпілих погодились із мірою покарання, яку просив прокурор.

Захисник в судовому засіданні, враховуючи, що ОСОБА_7 частково відшкодував кошти потерпілому ОСОБА_8 , має на утриманні двох неповнолітніх дітей та ще одну дитину яка навчається в університеті, позитивну характеристику та подяки. Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, а тому просить призначити мінімальне покарання у виді позбавлення волі, яке передбачене санкцією статті, відносно позбавлення прав керування покладається на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_7 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав не доцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, яке слід кваліфікувати за ч.3 ст.286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_9 та спричинило потерпілому ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_12 суд відповідно до ст.50, 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, за виконану роботу неодноразово отримував «Подяки», на утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей син ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та син ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_6 , дочка ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_7 є студенткою та навчається в ДНТ «Львівський національний медичний університет Д. Галицького », частково відшкодував шкоду потерпілому ОСОБА_8 .

Обставинами, згідно ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_17 суд визнає - з`явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, визначених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання обвинуваченого- відсутні.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання згідно санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.

Вищевказане покарання, суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

Вирішуючи цивільні позови, суд виходить з наступного.

Потерпіла ОСОБА_18 подала до суду цивільний позов до ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Позивач обґрунтовує свою позицію тим, що потерпіла ОСОБА_9 померла. Їй як матері завдано непоправних моральних та душевних переживань у зв`язку із втратою рідної людини. Її психічний стан значно погіршився. Її життя перетворилось на безрадісне існування. Пережите горе істотно вплинуло на її емоційний стан, душевну рівновагу та звичайне сприйняття життя. Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «RENAULT-MEGANE» 3 р.н. НОМЕР_1 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС», що підтверджується відповідним страховим полісом N?237712520 обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. Вважає, що обгрунтований розмір моральної шкоди становить 1 108 087, 50 грн. Страхова сума відшкодування шкоди становить 108 087,50 грн. Просить стягнути моральну шкоду з обвинуваченого в розмірі 1 000 000 грн.

Також потерпілий ОСОБА_8 подав до суду цивільний позов до ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, Позивач обґрунтовує свою позицію тим, що він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Погіршення стану здоров?я, внаслідок отриманих травм, викликало фізичний біль та на тривалий час змінило звичний спосіб життя, а отримані тілесні ушкодження потягли за собою необхідність відновлення стану здоров`я. Замість навчання, спілкування з однолітками, відпочинку та звичних для його віку занять ОСОБА_8 був змушений зосередитися на лікуванні й відновленні здоров?я, терпіти фізичний дискомфорт. На момент дорожньо-транспортної пригоди потерпілий був неповнолітнім. 23 червня 2026 року обвинуваченим ОСОБА_7 в рахунок моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною потерпілому ОСОБА_19 10 000,00 грн та 1 300, 00 доларів США (за офіційним курсом НБУ на 23 червня 2026 року еквівалентно 55 382,09 грн), що в загальному становить 68 382,09 грн. Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «RENAULT-MEGANE» 3 р.н. НОМЕР_1 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС», що підтверджується відповідним страховим полісом N?237712520 обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. Страхова сума відшкодування становить 1184,78 грн, тобто 10 % від витрат на лікування, що становить 11847,86 грн. Вважає, що обгрунтований розмір моральної шкоди становить 569 566,87 грн. Просить стягнути моральну шкоду з обвинуваченого в розмірі 500 000 грн.

Цивільний відповідач (обвинувачений) ОСОБА_7 цивільні позови визнав, однак просив суд зменшити розмір відшкодування, у зв`язку із його майновим станом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 127 КПК України).

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю (ч. 2 ст. 1168 ЦК України).

При вирішенні питання про відшкодування ОСОБА_18 моральної шкоди, суд враховує її доводи, характер вчиненого ОСОБА_7 злочину, і вважає, що його діями потерпілій безперечно спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних переживаннях, яких вона зазнала у зв`язку з втратою дочки, пережитому стресі та непоправних наслідках. З урахуванням викладених обставин, виходячи із засад розумності і справедливості, суд вважає, що моральна шкода спричинена потерпілій становить 1 108 087,50 грн. Враховуючи, що страхова сума відшкодування становить 108 087,50 грн., а тому з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_18 слід стягнути моральну шкоду в розмірі 1 000 000 грн.

При вирішенні питання про відшкодування ОСОБА_8 моральної шкоди, суд , суд враховує його доводи, характер вчиненого ОСОБА_7 злочину, і вважає, що його діями потерпілому безперечно спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних переживаннях, пов`язаних з позбавленням можливості вести нормальне повноцінне існування, а також змінами в його нормальному ритмі життя. У зв`язку з цим, виходячи з глибини, тривалості та обсягу фізичних та душевних страждань потерпілого, як і пов`язані із отриманням середньої тяжкості тілесних ушкоджень, принципів розумності та справедливості, суд вважає, що розмір моральної шкоди становить 219 566,87 грн. Враховуючи, що ОСОБА_20 відшкодовано 68 382,09 грн., а також те, що страхова сума відшкодування становить 1184,78 грн (10 % від витрат на лікування, що становить 11847,86 грн.), а тому з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 слід стягнути моральну шкоду в розмірі 150 000 грн., частково задоволивши позовні вимоги.

Строк відбування покарання обвинуваченому рахувати з часу його фактичного затримання.

Згідно ч.5 ст.72 КК України, зарахувати у строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 строк його попереднього ув`язнення з 18.06.2026 по день ухвалення вироку, включно, з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 1 день позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою, слід продовжити до набрання вироком законної сили, але не пізніше шістдесяти днів з дня проголошення вироку.

Процесуальні витрати за проведення експертизи в кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Арешт майна слід скасувати, згідно ч. 4 ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити згідно із ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 8 (вісім) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту його затримання - 18.06.2026 рік.

Зарахувати, на підставі ст. 72 КК України, у строк призначеного покарання ОСОБА_7 термін його попереднього ув`язнення з моменту затримання та подальшого перебування під вартою, тобто із 18.06.2026 року, по дату ухвалення вироку включно, тобто по 12.10.2026 рік, з розрахунку: один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не пізніше 23 год. 59 хв. 10 грудня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_7 в користь держави, процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 19 254 гривні 40 копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області № 601/1717/26 від 19.06.2026 - скасувати.

Речові докази, після набрання вироком законної сили: автомобіль «РЕНО-МЕГАНЕ» («RENAULT-MEGANE»), реєстраційний номер НОМЕР_1 та скутер «КОРСО-ЕЛЕКТРО» («CORSO-ELECTRO»), сірого кольору, без реєстраційних номерів - повернути власникам.

Цивільний позов ОСОБА_18 до ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_18 1 000 000 (один мільйон) гривень завданої моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_1