Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №507/2127/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/2127/26

Провадження № 3/507/564/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року Суддя Любашівського районного суду Одеської області Дармакука Т.П. розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого водієм ТОВ «Облпаливо», жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Кривоозерським РВУ МВС України в Миколаївській області 18.04.1996 року,

за ч.1 ст.173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу серії ВБА № 179323 від 30.09.2026 року, ОСОБА_1 05.09.2026 року о 19:00 годині, перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме висловлювався грубою нецензурною лайкою в її адресу, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУПАП.

ОСОБА_1 згідно заяви просив справу розглянути у його відсутність. Вину свою не визнав, посилаючись на те, що фактично конфлікт у нього виник із тещею ОСОБА_3 , а дружина ОСОБА_2 почала заступатися за неї, в результаті чого між ними виникла обопільна сварка в ході якої вони висловлювалися в бік один одного нецензурною лайкою. Ніякого фізичного чи психологічного насильства дружині ОСОБА_2 він не завдав.

ОСОБА_2 згідно заяви просила не притягувати її чоловіка ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки між ними виникла обопільна сварка, в ході якої вони висловлювалися в адресу один одного нецензурною лайкою. Будь-якого психологічного чи фізичного насильства ОСОБА_1 їй не завдав. Поліцію викликала її мати ОСОБА_3 .

У відповідності до положень ч.2 ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, у судовому засіданні не є обов`язковою, а тому суддею визнано можливим проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч. 1 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону)

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суд звертає увагу на те, що сама по собі сварка між особами, за відсутності доказів на підтвердження завдання фізичного чи психологічного насильства та, внаслідок таких дій, шкоди психічному або фізичному здоров`ю потерпілого, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Потерпіла ОСОБА_2 надала заяву, згідно якою вказала, що між нею та її чоловіком ОСОБА_1 виникла обопільна сварка, в ході якої вони висловлювались нецензурною лайкою, психологічного та фізичного насильства їй не завдано, вона поліцію не викликала.

Наявність сварок і непорозумінь між особами на особистому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Досліджені судом докази свідчать про те, що дії ОСОБА_1 не були спрямовані на заподіяння ОСОБА_2 фізичного та психологічного насильства. Згідно заяви ОСОБА_1 , він пояснив, що фактично у нього виник словесний конфлікт із тещею ОСОБА_3 , а дружина почала захищати її в результаті чого виникла сварка, де вони висловлювалися нецензурною лайкою в бік один одного.

Отже, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

За викладених обставин, враховуючи, що вина ОСОБА_1 не доведена достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ч.1 ст.173-2, п.1 ч.1 ст.247, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області.

Суддя: Т.П. Дармакука