Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №511/842/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 511/842/26

Номер провадження 2/504/3401/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Литвинюк А.В.,

секретаря судового засідання Данько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», в особі представника Семенової Єлизавети Русланівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача звернулася до Роздільнянського районного суду Одеської області із вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №1451-2721 від 24.09.2024 року у розмірі 9 618,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 30.03.2026 року справу передано до Доброславського районного суду Одеської області за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2026 року справу розподілено судді Литвинюк А.В.

Ухвалою суду від 22.05.2026 року справу прийнято до провадження та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст.128-130 ЦПК України.

В судове засідання представник позивача Семенова Є.Р. не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином, однак, одночасно з поданням позовної заяви, директор ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Резуєв Є.В. звернувся до суду с клопотанням, в якому просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце судових засідань повідомлялася належним чином, шляхом надсилання ухвали суду та судових повісток на адресу реєстрації, що підтверджується відповіддю з ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області від 23.03.2026 року №5188/10866, однак, у судове засідання не з`явилася, про поважність причин неявки не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.

У зв`язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснювалось (ч.2 ст.247 ЦПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24.09.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1451-2721.

Пунктом 1.1. зазначеного договору передбачено, що базовий період сплати відсотків проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом. Кількість днів у базовому періоді вказана у розділі 4 цього договору і визначена сторонами на підставі пропозиції кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання кредиту через веб-сайт кредитодавця.

Відповідно до п.4.8 зазначеного договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі строк кредитування).

Таким чином на підставі договору про відкриття кредитної лінії №1451-2721 від 24.09.2024 року сума кредиту становить 2 000,00 гривень, строк кредитування 365 днів, базовий період 28 днів, знижена процентна ставка – 1,00%, стандартна процентна ставка 1,00%.

Так, позивач через партнера АТ КБ «ПриватБанк», з яким укладено договір №4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019 року, видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк», чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином наведене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження умов електронного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Внаслідок невиконання кредитного договору у відповідача станом на 20.01.2026 року утворилась заборгованість в розмірі 9 618 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 2 000,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 6 338,00 грн, заборгованість по комісії 300,00 грн та заборгованість по штрафам 980,00 грн.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а саме п. 18. Законодавцем унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи те, що на час ухвалення судом цього рішення воєнний стан в Україні не скасовано, вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованого штрафу у розмірі 980 грн задоволення не потребують.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про споживчий кредит платежі, які споживач має сплатити на користь кредитодавця за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь (прийом та розгляд заяви про надання кредиту, оцінка кредитоспроможності споживача та перевірка наданих ним відомостей, підготовка та укладення договору про споживчий кредит тощо).

Вимога про стягнення заборгованості комісії за видачу кредиту у розмірі 300 грн прямо суперечить ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки видача коштів є обов`язком кредитора, а не додатковою послугою. Дана позиція узгоджується з висновками Верховним Судом у постанові від 09.02.2024 у справі №337/3703/22.

Оскільки позивачем не надано доказів того, що зазначена комісія є платою за фактично надані самостійні послуги, відмінні від дій, які банк вчиняє у межах власної господарської діяльності для виконання договору, такі положення є несправедливими умовами відповідно до законодавства про захист прав споживачів, а правові підстави для стягнення неоплаченої комісії відсутні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» необхідно стягнути заборгованість за договором №1451-2721 від 24.09.2024 року у розмірі 8 338 гривень, яка складається з 2 000 грн простроченої заборгованості за кредитом та 6 338 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

Позивачем надано копію платіжної інструкції № 13693 від 04.03.2026 року про сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 8 338 грн, оскільки позовні вимоги задоволені частково на 86,69 відсотків, відмовлено в задоволенні позовних вимог у розмірі, що становить 13,31 відсотків, тому розмір судового збору, що підлягає стягненню становить 2 308,03 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.514,526,536,611,625,1050,1054,1077,1078,1081 ЦК України, ст.ст.13,76,81,89,141 ,273,274,352,354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», в особі представника Семенової Єлизавети Русланівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором №1451-2721 від 24.09.2024 року у розмірі 8 338 (вісім тисяч триста тридцять вісім) гривень, яка складається з 2 000 грн простроченої заборгованості за кредитом та 6 338 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) понесені судові витрати у розмірі 2 308 (дві тисячі триста вісім) гривень 03 (три) копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя : Литвинюк А. В.