Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №944/4172/25 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/4172/25

Провадження №1-кп/944/817/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2026м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 червня 2025 року за № 12025140350000436, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новояворівська Яворівського району Львівської області, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, з вищою освітою, військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України,

встановив:

ОСОБА_4 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та час, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, керуючись прямим умислом, спрямованим на незаконне поводження з вибуховими речовинами, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та час, незаконно придбав корпус гранати РГ-42, яку в подальшому незаконно переніс до транспортного засобу марки BMW, номерний знак НОМЕР_2 , який перебував у його користуванні, де поклав в рюкзак зеленого кольору, де в подальшому зберігав без передбаченого законом дозволу. 18 червня 2025 року, в період часу з 02 год 45 хв до 03 год 08 хв, працівниками Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області під час проведення огляду місця події, а саме транспортного засобу марки BMW, номерний знак НОМЕР_2 , який знаходився за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Шептицького, 5, в багажному відділенні в рюкзаку зеленого кольору в ОСОБА_4 було виявлено та вилучено корпус гранати РГ-42, яка є вибуховою речовиною та яку ОСОБА_4 протиправно зберігав без передбаченого законом дозволу.

Своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.

06 серпня 2025 року між прокурором Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості відповідно до ст. ст. 468, 472 Кримінального процесуального кодексу України.

В угоді про визнання винуватості сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно з угодою ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні. В угоді про визнання винуватості сторони також узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком 3 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при її укладенні були дотримані вимоги Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 також просив вказану угоду затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Також пояснив, що угода укладена добровільно, повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України, характер обвинувачення, норми ч. 5 ст. 474 цього Кодексу, беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України,

Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав зазначену угоду про визнання винуватості, просив її затвердити, зазначивши, що угода укладена обвинуваченим добровільно, в його присутності та відповідає вимогам, встановленим нормами Кримінального процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене вище, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно із ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Судом з`ясовано, що обвинувачений повністю розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 5 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 1 ч. 1 ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також суд встановив та переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам законодавства, дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, а саме як носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.

Також зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України.

Отже, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода про визначення винуватості підлягає затвердженню.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є особою молодого віку, військовослужбовцем, за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку у психіатра та нарколога, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Як обставину, яка пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Як обставину, яка відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України обтяжує покарання, суд враховує вчинення кримінального правопорушення, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідно до ст. 50 Кримінального кодексу України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, є призначення йому угодженого між сторонами покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі строком 3 роки .

Водночас, беручи до уваги наведене вище, а саме ступінь тяжкості та обставини вчиненого злочину, які описано вище, дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом`якшує, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 положення ст. 75 Кримінального кодексу України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 Кримінального кодексу України.

Крім того, відповідно до постанови слідчого Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області від 23 червня 2025 року, якою визнано речовим доказом компакт-диск, на якому збережені відеофайли з нагрудної відеокамери за період часу з 01 год 00 хв до 02 год 00 хв 18.06.2025.

Також суд встановив, що згідно з актом знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують від 26 червня 2025 року, складеного комісією УВТС ГУ НП у Львівській області, корпус гранати РГ-42 було знищено на підставі експериментального випробовування в межах проведення експертизи із застосуванням електричного способу підриву, за результатами огляду залишків вибухових матеріалів після їх знищення встановлено, що детонація відбулась в повному обсязі, залишків нездетонованих вибухових речовин не виявлено.

Відповідно до норм ч. 9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому, майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується. Майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується

Зважаючи на викладене, суд вважає, що речовий доказ компакт-диск, на якому збережені відеофайли з нагрудної відеокамери за період часу з 01 год 00 хв до 02 год 00 хв 18.06.2025, слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Залишки вибухових матеріалів (корпус гранати РГ-42) після їх знищення (акт знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують від 26 червня 2025 року, складений комісією УВТС ГУ НП у Львівській області) слід знищити.

Також у кримінальному провадженні здійснено процесуальні витрати у розмірі 4457,00 грн на проведення судової вибухово-технічної експертизи зброї, що підтверджується довідкою Львівського НДЕКЦ МВС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Отже з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути витрати на залучення експерта у розмірі 4457,00 грн.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 394, 424, 468, 469, 471, 472, 473, 474, 475 Кримінального процесуального кодексу України,

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 06 серпня 2025 року, укладену в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 червня 2025 року за № 12025140350000436, між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до частини 4 статті 76 Кримінального кодексу України нагляд за ОСОБА_4 як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира Військової частини НОМЕР_1 , у разі зміни місця служби - командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.

У разі звільнення з військової служби зобов`язати ОСОБА_4 згідно з частиною 1 статті 76 Кримінального кодексу України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з`являтися в уповноважений орган з питань пробації для реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 4457 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень 00 копійок.

Речовий доказ компакт-диск, на якому збережені відеофайли з нагрудної відеокамери за період часу з 01 год 00 хв до 02 год 00 хв 18.06.2025 - залишити в матеріалах кримінального провадження

Залишки вибухових матеріалів корпус гранати РГ-42 (акт знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують від 26 червня 2025 року, складений комісією УВТС ГУ НП у Львівській області) - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених частиною 3 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- обвинуваченим та його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Суддя ОСОБА_1