Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №502/2125/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2125/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Березніков О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ №376098, 26.08.2026 близько 13 год. 10 хв. на автошляху “Шевченкове - Кілія” на відстані 6500 м. від ДКУ, п/зн 1402/03 на напрямку м. Кілія /Україна/ - м. Кілія – Вєкє /Румунія/ було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України через р. Дунай з України в Румунію поза пунктом пропуску через ДКУ, чим порушив вимоги ст.. 9 ЗУ «Про Державний кордон України», відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 204-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, в поясненнях протоколу зазначив, їхав з с. Молога до м. Кілія до свого товариша, був зупинений працівником ДПСУ, внаслідок чого відносно нього було складено відповідний протокол. Свою вину не визнає.

Згідно положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 204-1 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

У відповідності до вимог ст.7 ч.1 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Диспозицією частини першої статті 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону України.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

У відповідності до ч. 4 ст. 2 Закону України «Про Державний кордон України», охорона державного кордону України є невід`ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.

Державний кордон України - це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, визначає межі державної території України, просторові рубежі дії державного суверенітету України. Охороною Державного кордону України займається Державна прикордонна служба України.

Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 376098 від 26.08.2026 р. зазначено, що ОСОБА_1 «здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України через р. Дунай з України в Румунію поза пунктом пропуску через ДКУ», однак до протоколу не надано жодного належного чи допустимого доказу на підтвердження того, що останній вчиняв будь-які дії щодо незаконного перетинання державного кордону України.

Матеріали адміністративної справи не містять відомостей про наявність знаряддя для перетину державного кордону або наявності будь яких речей в зв`язку з наміром незаконного перетинання державного кордону. Тобто матеріалами адміністративної справи не доведено умислу в діях ОСОБА_1 на перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону.

Згідно з приписами ч.1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення установлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, який встановлює відповідальність за перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, оскільки наданими суду доказами його винуватість та сам факт незаконного перетинання державного кордону України не доведений і тому в його діях відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, відсутність події та складу адміністративного правопорушення має наслідком закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

На підставі наведеного, провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247,283-285,287-294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за частиною 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі через Кілійський районний суд Одеської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Кілійського районного суду О. В. Березніков