Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №947/12511/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/12511/26

Провадження № 2/947/7870/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року м.Одеса

Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Мальованого В.О.

з участю секретаря Кушнір Є.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

24.03.2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла вищевказана позовна заява.

В обґрунтування позову зазначено, що 31.12.2021 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 51348777. У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору. За умовами кредитного договору відповідач був зобов`язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у встановлений договором термін. 01.09.2025 ТОВ «ФК «ІРБІС» відступило право вимоги за кредитним договором № 51348777 від 31.12.2021 на користь позивача.

До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 51348777 не виконала.

За Кредитним договором, у Боржника утворилась заборгованість в розмірі 33562 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 9700 грн.; заборгованості за відсотками — 23862 грн.

Просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за договором, сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 13.04.2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

07.07.2026 заочним рішенням Київського районного суду м.Одеси позовні вимоги ТОВ ФК «Позика» задоволено в повному обсязі.

06.08.2026 відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення . Ухвалою суду від 24.08.2026 заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволена, заочне рішення Київського районного суду м.Одеси від 07.07.2026 скасовано, призначено новий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін

У відповідності до ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про скасування заочного рішення.

Відзиву від відповідача не надходило.

12.09.2026 представником позивача у справі подані додаткові пояснення по справі.

В судове засідання представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином, відзиву на позовну заяву, та будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надходило.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст.3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 638, 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК).

Судом встановлено, що 31.12.2021 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №51348777 відповідно до якого відповідачка отримала в ТОВ «ФК «ІРБІС» кредит в розмірі 9700,00 грн.

Згідно довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. №3152_251021113442 від 21-10-2025 було успішно перераховано 31-12-2021 09:32:30 суму 9700,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 128404522, призначення платежу: Зачисление 9700 грн на карту НОМЕР_1 .

01.09.2025 між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ ФК «Позика» укладено договір факторингу №01092025/1 згідно якого ТОВ «ФК «ІРБІС» відступило право вимоги за кредитним договором №51348777 від 31.12.2021 на користь ТОВ ФК «Позика».

В порушення вимог кредитного договору № 51348777 від 31.12.2021 відповідачка не здійснила погашення заборгованості за кредитом, внаслідок чого утворилась прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 33562 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 9700 гривень, заборгованість за відсотками – 23862 гривень.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає встановленим та доведеним, що ТОВ ФК«Ірбіс» та ОСОБА_1 діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір. При цьому, суд враховує, що правомірність укладеного між сторонами кредитного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорена, тому він є чинним і обов`язковим для виконання. ТОВ ФК «Ірбіс» надало відповідачу кредитні кошти, які остання повинна була повернути та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у строки і на умовах, передбачених цим договором. Разом з тим, судом встановлено, що відповідач порушила умови укладеного кредитного договору, оскільки належним чином не виконувала свого зобов`язання щодо сплати в рахунок повернення кредиту щомісячних платежів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, стягнення якої позивач має права вимагати в судовому порядку. Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується відповідним розрахунком, наданим позивачем, який суд вважає повним, чітким, об`єктивним, він узгоджується з умовами кредитного договору, тому суд вважає його належним та допустимим доказом і бере за основу при ухваленні цього рішення. Крім того суд враховує, що відбулась заміна кредитора, до позивача перейшли права ТОВ ФК«Ірбіс» і позивач має право вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором. При цьому, відповідач обґрунтованого заперечення проти позову не подала і жодним чином позовні вимоги не спростувала. Таким чином , суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 9700,00 грн., такими що підлягають задоволенню в повному обсязі. Вирішуючи питання про стягнення нарахованих процентів за кредитом , суд враховує, що 22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24 грудня 2023 року (далі Закон № 3498-ІХ), яким внесено зміни до частини 5статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII (підпункт 6 пункту 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1734-VIII(підпункт 13 пункту 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ). Відповідно до частини 5 статті 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Разом з цим , що відповідно до п.п. 3.2.1, 3.2.2 кредитного договору №51348777 від 31.12.2021, процентна ставка за користування кредитом складає 2,2% в «Пільговий» період та 3% в «Стандартний» період від суми кредиту за кожен день користування кредитом, що є явно несправедливим у розумінні ст..18 Закону України «Про захист прав споживачів». Зважаючи на викладене вище, за 90 днів користування кредитними коштами проценти слід нараховувати з розрахунку денної процентної ставки, яка не може перевищувати 1% і складають 8730,00 грн. (9700х1%=97х90) . Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами в загальній сумі 8730,00 грн. На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити частково та з відповідача на користь позивача стягнути заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 18430,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 9700,00 грн., заборгованості за процентами в сумі 8730,00 грн. Відповідно ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. На підтвердження вказаних витрат позивачем до суду надано: - копію договору про надання правничої допомоги №39493634/01 від 02.01.2026 - акт наданих послуг правничої допомоги від 16.02.2026 на суму 5500,00 грн.. - свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю серії ВА №841 Лівак І.М. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов заявлено на суму 33562,00 грн, а задоволено на суму 18430,00 грн., тобто на 54,91% (18430,00 х 100% /33562,00 = 54,91%). За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути пропорційно до задоволених вимог 1461,92 грн. судового збору та 3020,05 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16 525, 526, 530, 627, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1, ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» до ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (07406 , Київська область , м. Бровари, вул. Симона Петлюри буд. 21/1 ЄДРПОУ 39493634 , IBAN: НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» , МФО : 380634 ) суму заборгованості за кредитним договором № 51348777 від 31.12.2021 у розмірі 18430 (вісімнадцять тисяч чотириста тридцять) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 9700,00 гривень, заборгованість за відсотками – 8730,00 гривень, та понесені судові витрати в сумі 1461 ( одна тисяча чотириста шістдесят одна) гривень 92 копійок судового збору і 3020 ( три тисячі двадцять) гривень 05 копійок, витрат на професійну правничу допомогу, а всього 22911 (двадцять дві тисячі дев`ятсот одинадцять) гривень 97 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 12.10.2026 року.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ЄДРПОУ 39493634

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В. О. Мальований