Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №446/2559/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/2559/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026142420000093 від 25.09.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Львів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із базовою середньою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, на утриманні якого перебувають неповнолітні діти, відповідно ст. 89 раніше не судимий

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 164 КК України,

встановив:

згідно судового наказу, виданого Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області у справі № 446/253/26 від 18.02.2026, ОСОБА_3 зобов`язано сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 , на утримання сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку починаючи з 04.02.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Однак, ОСОБА_3 , будучи батьком ОСОБА_5 , грубо порушуючи вимоги ст. 51 Конституції України, глави 15 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якими батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати інтереси дітей, достовірно знаючи, що відповідно до судового наказу виданого Кам`янка-Бузьким районним судом Львівської області № 446/253/26 від 18.02.2026, на підставі якого державним виконавцем Кам`янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 від 01.04.2026, він зобов`язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 .

Так, ОСОБА_3 , маючи змогу отримувати стабільний заробіток та сплачувати аліменти, умисно, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дитини, так як будучи працездатним та документів, які б свідчили про неможливість працевлаштування чи погіршення стану здоров`я у виконавчу службу не пред`являв, в центрі зайнятості як шукаючий роботу не реєструвався та не реагуючи на законні попередження державного виконавця, за період часу з лютого 2026 року по серпень 2026 року допустив заборгованість зі сплати аліментів на суму 45982,25 грн. (сорок п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві гривні та двадцять п`ять копійок), що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.

30.09.2026 прокурором у кримінальному провадженні - прокурор Кам`янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури ОСОБА_6 передано до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026142420000093 від 25.09.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 164 КК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком.

Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Як видно з доданої до обвинувального акта письмової заяви підозрюваного ОСОБА_3 яка складена в присутності захисника ОСОБА_7 підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності.

Потерпіла ОСОБА_4 в свою чергу також склала письмову заяву, яка додана до обвинувального акта, в якій висловила згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, вказала, що ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та погодилася на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за її відсутності.

Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали досудового розслідування № 12026142420000093 від 25.09.2026 та документи, що засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України - злісне ухилення від сплати аліментів встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів)- доведена повністю встановленими органом досудового розслідування обставинами.

Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що, ОСОБА_3 згідно ст. 89 КК України, раніше не судимий, на обліку в лікаря психіатра не перебуває на обліку в наркологічному кабінеті, з місця проживання характеризується позитивно, на утримані перебуває четверо неповнолітніх дітей, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно для його виправлення і попередження нових злочинів призначити покарання в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 164 КК України у виді громадських робіт.

При цьому, суд при призначенні покарання ОСОБА_3 у виді громадських робіт бере до уваги те, що матеріали кримінального провадження не містять обмежень, передбачених ч.3 ст.56 КК України, щодо призначення такого виду покарання.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України, про що зазначити в резолютивній частині цього вироку.

Процесуальних витрат у даному кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлявся.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, не застосовувались.

Керуючись ст. 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України, суд-

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Речові докази: надані начальником Кам`янка-Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином завірені світлокопії документів виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 01.04.2026, які містяться на 15 арк. - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 30.09.2026 року згідно якого ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки та згідно ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки - виконувати самостійно.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

Копія вироку не пізніше наступного дня за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1