Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №445/1800/25 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1800/25

провадження № 2/445/243/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Сивака В. М.,

секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Золочівської міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Маркіна А.В., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина за заповітом на належне йому майно (2/4 частки житлового будинку, що становить, згідно з рішенням від 24 червня 1992 року прийнятим Судовою колегією в цивільних справах Львівського обласного суду - 53/100 частки у м. Золочів, Львівської області по вул. Січових Стрільців, будинок №44), єдиним спадкоємцем була його друга дружина - ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, яка за життя склала заповіт, відповідно до якого, все своє майно, де б воно не знаходилось, і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що по закону матиме право, заповіла позивачу – ОСОБА_1 . У встановленому законом порядку після смерті ОСОБА_5 , позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом. Проте, приватним нотаріусом Золочівського нотаріального округу Куліцькою Н.С. йому було роз?яснено, щоб прийняти спадщину потрібно встановити факт, що заповіт від імені ОСОБА_4 від 02 серпня 1991 року, зареєстрований в реєстрі за №1552, посвідчений держаним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Плотицею Г.Д., укладений в користь ОСОБА_5 , що позивач і зробив. Однак, після цього знову виникла проблема в частках, згідно яких ОСОБА_4 заповів ОСОБА_5 2/4 будинку, а остання заповіла позивачу – ОСОБА_1 все своє майно, і відповідно до цього нотаріус може оформити на позивача лише 2/4 частки будинку що становить 50/100 частки, а не 53/100 частки, так як належало його покійному діду. Згідно рішення Судової колегії в цивільних справах Львівського обласного суду від 24 червня 1992 року, ОСОБА_4 ухвалено виділити у власність 53/100 ідеальних частин будинку що становить 2/4 частки, а ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у власність 47/100 ідеальних частин будинку, що становить по частин будинку кожній. Також покійному дідові належав житловий будинок з земельною ділянкою, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який теж покійна ОСОБА_5 не встигла переоформити на себе, так як була єдиною спадкоємицею згідно закону, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , і відповідно, ОСОБА_1 теж не може його на себе переоформити. У зв`язку з наведеним, просить визнати за ним право власності на спадкове майно, після смерті ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , але не оформила своїх спадкових прав після смерті останнього.

Ухвалою судді від 21.07.2025 у даній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Учасники справи у судове засідання не прибули.

Представник позивача, адвокат Маркін А.В., подав заяву, у якій просив справу розглядати за його з позивачем відсутності. Позовні вимоги підтримують.

Відповідач, ОСОБА_2 , подала заяву, у якій просила про розгляд справи у її відсутності, позов визнала у повному обсязі та просила такий задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_3 , через свого представника за довіреністю ОСОБА_7 , подала заяву, у якій просила про розгляд справи у її відсутності, позов визнала у повному обсязі та просила такий задовольнити.

Від Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області теж надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника міської ради, позов визнав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, приймаючи до уваги заяви сторін по справі, дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Золочів Львівської області.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Золочів Львівської області.

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , уклали шлюб.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є онуком померлого ОСОБА_4 .

Встановлено, що ОСОБА_5 21.02.2019 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Львівської області та зареєстрований у реєстрі за № 152, відповідно до якого, все своє майно, де б воно не знаходилось, і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що по закону матиме право, заповіла позивачу - ОСОБА_1 .

Окрім того, встановлено, що ОСОБА_4 02 серпня 1991 року склав заповіт, зареєстрований в реєстрі за №1552 та посвідчений держаним нотаріусом Золочівської державної нотаріальної контори Плотицею Г.Д., згідно якого заповів в користь своєї дружини ОСОБА_8 належну йому на праві особистої власності частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно рішення Судової колегії в цивільних справах Львівського обласного суду від 24 червня 1992 року, ОСОБА_4 ухвалено виділити у власність 53/100 ідеальних частин будинку що становить 2/4 частки, а ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у власність 47/100 ідеальних частин будинку, що становить по частин будинку кожній.

Відповідно до довідки № 619, виданої КП ЛОР «Золочівське МБТІ» від 04.07.2024, житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , згідно інвентаризаційних матеріалів Золочівського МБТІ станом на 01.01.2013 зареєстрований на правах приватної власності за ОСОБА_4 , згідно рішення судової колегії Львівського обласного суду від 24.06.1992 – 53/100 частки. 47/100 часток вищевказаного будинку на правах власності не зареєстровані.

Згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований на праві особистої власності за ОСОБА_4 , про що записано в реєстрову книгу № 30 24.11.1992. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Єлиховицької сільської Ради народних депутатів від 24.11.1992 № 25.

З копії Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ № 056043 від 12.11.1997, вбачається, що ОСОБА_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі рішення виконкому Єлиховицької сільської Ради народних депутатів від 21.10.1997 № 56 передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,1294 га, яка розташована на території с. Обертасів Єлиховицької сільської Ради. Землю передано для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства.

З витягу зі спадкового реєстру № 84927340 від 20.04.2026 встановлено, що інформація в спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутня, що свідчить про те, що ніхто із можливих спадкоємців до нотаріальної контори не звертався із заявою про прийняття спадщини.

Згідно довідки від 28.04.2017 № 117, виданої Золочівським міським виробничим житлово-комунальним підприємством, останнім постійним місцем проживання померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 було АДРЕСА_2 . Разом з ним до дня його смерті проживала дружина - ОСОБА_5 , 1937 року народження, яка проживала там і на момент видачі довідки.

Встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 27.04.2017 звернулася до Золочівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно реєстраційного посвідчення, виданого Золочівським МБТІ 10.11.1993 за реєстровим № 93, 53/100 частки жилого будинку за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_4 на праві особистої власності на підставі рішення судової колегії Львівського обласного суду від 24.06.1992.

Відповідно до довідки № 190, виданої КП ЛОР «Золочівське МБТІ» від 21.04.2017, житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , згідно інвентаризаційних матеріалів Золочівського МБТІ станом на 10.11.1993, зареєстрований на правах приватної власності за ОСОБА_4 – 53/100 частки. Згідно рішення судової колегії в цивільних справах Львівського обласного суду від 24.06.1992, за ОСОБА_9 та ОСОБА_2 - 47/100 часток вищевказаного будинку не перереєстровані.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Також у відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як видно із матеріалів справи, на даний час позивач позбавлений можливості вирішити питання оформлення спадщини у позасудовому порядку.

Як зазначено в пункті 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до ч. 1ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно змісту ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

З врахуванням того, що відповідачі позов визнали до проведення підготовчого засідання, таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд не вбачає перешкод для ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.

Оскільки визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, котрий має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, враховуючи те, що нотаріусом відмовлено у вчинені нотаріальної дії щодо видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , яка в свою чергу прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4 , в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, але не оформила своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_4 , суд, беручи до уваги, що позивач згідно вимогами ЦК України прийняв спадщину, вважає що його позовні вимоги щодо визнання за ним в порядку спадкування права власності на майно ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4-13, 17, 18, 263, 265, 273 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1223, 1268, 328, 392 ЦК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Золочівської міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на 53/100 частки будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на земельну ділянку площею 1,1294, яка передана для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства і яка розташована на території с. Обертасів Золочівського району Львівської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЛВ № 056043 від 12.11.1997, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Золочівський районний суд Львівської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 02.10.2026.

Суддя В. М. Сивак