Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №443/1200/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1200/26

Провадження №2/443/990/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

12 жовтня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, територіальна громада села Молодинче в особі Ходорівської міської ради про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Яременко І.О. подав до суду позовну заяву до ОСОБА_2 (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, територіальна громада села Молодинче в особі Ходорівської міської ради, в якій просить:

встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Молодинчецької сільської ради, загальною площею 2,3487 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю Серії ЯБ №130636 від 18.11.2011.

В обґрунтування позовних вимог щодо предмета спору покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача по батьковій лінії ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, увійшли земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вербицької сільської ради, загальною площею 2,3487 гектари, що належали померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ № 130636 від 18.11.2011. У Молодинчецькій сільській раді посвідчено заповіт ОСОБА_4 від 12.02.1011 за № 9 в користь ОСОБА_1 . Інших спадкоємців за заповітом після смерті ОСОБА_4 , окрім позивача, не було. На час смерті ОСОБА_4 спадкоємцями першої черги спадкування за законом були її сини ОСОБА_2 та батько позивача ОСОБА_5 , який спадщину не прийняв, а згодом помер. Позивач постійно проживав без реєстрації із своєю бабусею на час відкриття спадщини, не заявляв про відмову від спадщини, а тому на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, вважається таким, що її прийняв, проте юридично не оформив своїх спадкових прав. 10.06.2026 позивач звернувся до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу з метою юридичного оформлення спадщини після смерті своєї бабусі ОСОБА_4 , однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск піврічного терміну для подання заяви про прийняття спадщини, а також через відсутність у позивача оригіналу правовстановлюючого документу на земельні ділянки, що належали померлій і є спадковим майном.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, однак представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду пояснення, в яких просить справу розглядати за її відсутності за наявними в ній матеріалами.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано заяву про зміну анкетних даних відповідача (а.с.30), заяву про розгляд підготовчого засідання без участі позивача та його захисника та призначення справи до судового розгляду (а.с.37), заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог в повному обсязі (а.с.45а, 54).

Представником третьої особи подано пояснення, в яких, зокрема, просить справу розглядати за її відсутності за наявними в ній матеріалами (а.с.33)

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 12.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.22-23).

Ухвалою підготовчого засідання від 14.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.38-39).

Ухвалою судового засідання від 28.08.2026 відкладено розгляд справи (а.с.46).

Зважаючи на вимоги статті 280 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 09.10.2026 проведено заочний розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження від 01.12.1989 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.10).

За змістом заповіту, складеного в с. Молодинче Жидачівського району Львівської області 12.02.2011, зареєстрованого в реєстрі за № 9, ОСОБА_4 заповіла належний їй земельний пай ОСОБА_1 (а.с.13).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ходорів Жидачівського району Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 06.08.2013 (а.с.11).

Згідно з довідкою Ходорівської міської ради Львівської області №30 від 04.05.2026 ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті ОСОБА_4 разом з нею постійно проживав і був прописаний її син ОСОБА_2 1978 року народження, а також постійно проживав без реєстрації її онук ОСОБА_1 . У Молодинчецькій сільській раді посвідчено заповіт ОСОБА_4 від 12.02.1011 року за № 9 в користь ОСОБА_1 (а.с.12).

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №83491598 від 04.12.2025 встановлено, що після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилася і свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с.14).

Відповідно до довідки Відділу №5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадасту у Львівській області від 30.01.2026 на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 10.09.2004 №615 та 02.06.2008 № 514 на ОСОБА_4 зареєстрований Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯБ №130636 від 18.11.2011. Реєстраційний номер 462150001001218. Загальна площа земельних ділянок – 2,3487 га. Кадастровий номер земельної ділянки №1 – 4621585000:03:000:0372. Площа земельної ділянки – 0,2815 га. Кадастровий номер земельної ділянки №2 –4621585000:03:000:0141. Площа земельної ділянки – 2,0672 га (а.с.15).

Постановою приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області від 10.06.2026 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 у зв`язку з пропуском встановленого законом терміну для прийняття спадщини та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.19).

Зміст правовідносин.

Правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відсутністю документального підтвердження факту постійного проживання позивача разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини, що створює перешкоду позивачу в юридичному оформленні спадщини після смерті спадкодавиці у позасудовому порядку.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права власності на майно у порядку спадкування за заповітом та перешкоди у належному юридичному оформленні цього права у позасудовому порядку через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосував суд.

До правовідносин, які стосуються встановлення фактів, що мають юридичне значення, і які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

За змістом норми частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Крім цього, суд застосував норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.

Також, суд зважає на роз`яснення, викладені у пунктах 1, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами щодо спадкування, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Так, згідно з приписами частини 1 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За змістом частини 1 статті 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до положень частини 1 та 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Також, судом враховано положення статей 1216, 1218, 1220, 1225, 1233 ЦК України, які визначають поняття спадкування, склад спадщини, відкриття спадщини, спадкування права на земельну ділянку та поняття заповіту.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Щодо наявності підстав для встановлення факту, що має юридичне значення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживав разом з бабусею ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини (день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Ця обставина повністю підтверджується безпосередньо дослідженими судом письмовим доказом, а саме: довідкою ВК Ходорівської міської ради №30 від 04.05.2026, яка узгоджуються з іншими дослідженими судом письмовими доказами. Ці докази містять у собі інформацію щодо предмета доказування, одержані від уповноваженого органу та з дотриманням порядку, встановленого законом, відтак відповідають критеріям належності та допустимості. Підстав сумніватися у достовірності викладеної у письмових доказах інформації суд не вбачає. Безпосередньо досліджені судом докази у своїй сукупності є достатнім для встановлення зазначеного стороною позивача юридичного факту.

Суд зауважує, що перелік юридичних фактів, які підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині 1 статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд зазначає, що встановлення вказаного у позові факту породжує для позивача юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди у реалізації ним права на спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_4 .

Щодо наявності підстав для визнання за позивачем права власності на спадкове майно у порядку спадкування за заповітом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_4 на час відкриття спадщини (день її смерті) належало право власності на земельну ділянку з кадастровим номером №4621585000:03:000:0372 площею 0,2815 га та на земельну ділянку з кадастровим номером №4621585000:03:000:0141 площею 2,0672 га згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії ЯБ №130636 від 18.11.2011, реєстраційний номер 462150001001218.

За життя ОСОБА_4 зробила особисте розпорядження на випадок своєї смерті, склавши заповіт, яким належне на час її смерті майно, а саме: земельний пай заповіла ОСОБА_1 .

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи фактичних даних, які б свідчили про належність ОСОБА_4 на час складення заповіту чи на день її смерті інших земельних ділянок або права на земельну частку (пай), суд вважає, що зазначене у заповіті розпорядження щодо «земельного паю» стосувалося саме належних спадкодавцю земельних ділянок з кадастровими номерами 4621585000:03:000:0372 та 4621585000:03:000:0141.

З огляду на час смерті ОСОБА_4 спадкування відбулося за правилами, встановленими ЦК України. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, визначеним у заповіті та в силу приписів частини 3 статті 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявляв про відмову від спадщини. Фактичних даних на підтвердження складення спадкодавцем інших заповітів та призначення у них інших осіб спадкоємцями, а також наявності осіб, які відповідно до закону мали б право на спадкування незалежно від змісту заповіту, матеріали справи не містять.

Наведені обставини дозволяють суду висновувати, що ОСОБА_1 має обґрунтоване право на земельні ділянки, яке набув у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , однак позбавлений можливості юридично оформити це право у визначений законом позасудовий спосіб у нотаріуса через відмову останнього у вчиненні нотаріальних дій.

Враховуючи наведене у сукупності, зважаючи на невизнання особистого майнового права позивача та належну обґрунтованість позовних вимог, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

На підставі статей 392, 1216, 1218, 1223, 1225, 1233, 1235, 1236, 1268 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, територіальна громада села Молодинче в особі Ходорівської міської ради про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини (день смерті ОСОБА_4 ).

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Молодинчецької сільської ради, загальною площею 2,3487 га: кадастровий номер земельної ділянки № НОМЕР_2 – 4621585000:03:000:0372, площа земельної ділянки – 0,2815 га; кадастровий номер земельної ділянки № НОМЕР_3 – 4621585000:03:000:0141, площа земельної ділянки – 2,0672 га, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серія ЯБ №130636 від 18.11.2011, реєстраційний номер 462150001001218, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 10.09.2004 № 616 та 02.06.2008 №514.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення – 12 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів