Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №461/3526/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3526/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.,

з участю: секретаря судового засідання Чубей К.А.,

представника позивача Гур`єва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (адреса: 79007, м. Львів, пл. Ген. Григоренка, 3, ЄДРПОУ: 40108833), Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Ернста, 3, ЄДРПОУ: 40108646) про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якій просить суд скасувати постанову ЕНА №6953462 від 02.04.2026 р. інспектора 1 взводу 3 роти 3 батальйону УПП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Лагана Олександра Ігоровича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП і накладення штрафу в сумі 510 грн.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що згідно постанови ЕНА №6953462 від 02.04.2026 року УПП у Львівській області, Кизик А.І. 02.04.2026 року об 13.20 год. у м. Львові по вул. Рубчака, 8, керував транспортним засобом Mitsubishi Pajero Wagon НОМЕР_2 , який обладнаний засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в. ПДР — поруш. Правил користування ремнями безпеки, ч. 5 ст. 121 КУпАП. Дана постанова була складена та розглянута не по вул. Рубчака, 8 у м. Львові, де було місце зупинки транспортного засобу, не за місцем проживання або реєстрації транспортного засобу, а по вул. Кульпарківській, 95, куди позивача з вулиці Рубчака, 8 доставили на експертизу щодо стану сп`яніння. При цьому поліцейський на місці події не роз`яснив права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, - при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Отже справу (постанову) було складено, «розглянуто» не за місцем зупинки керованого транспортного засобу по вул. Рубчака, 8, а через дві години часу в зовсім іншому місці, у відсутність захисника. Поліцейська машина інспектора поліції Лагана О.І. рухалась за машиною позивача біля 2-3 кілометрів, починаючи з вул. Стрийської. По вулиці Рубчака автопатруль переключив свої ліхтарі з синього кольору на червоні та включив сирену, від чого позивач змушений був зупинитись. Інспектор Лаган О.І. зупинив свій патрульний автомобіль позаду автомобіля позивача та підійшов до вікна водія. Позивач зазначає, що суто механічно вимкнув замок ременя безпеки, яким був пристебнутий весь час керування автомобілем, та підготував свої документи для перевірки. Отже інспектор поліції не міг бачити особисто, чи був він не пристебнутий під час руху ременем, чи був ним пристебнутий, бо їхав позаду автомобіля, а до позивача підійшов ззаду, коли вже машина стояла без руху. Автомобілем керував 02.04.2026 р. з використанням засобів безпеки - встановленого в ньому паска. Це бачив Шальмієв М. і ніяк не міг бачити зворотнього інспектор Лаган О.І. Тим більше, не міг зафіксувати таке правопорушення на відеокамеру, оскільки їхав позаду машини. Жодних доказів вини за ч. 5 ст. 121 КУпАП інспектор Лаган О.І. до своєї постанови не надав, що відмітив у її п. 7. До речі, технічна конструкція автомашини Mitsubishi Pajero Wagon, якою керував позивач 02.04.2026 р., передбачає, що після початку нею руху і в разі, коли водій та передній пасажир не будуть пристебнуті ременями безпеки, в салоні спрацьовує доволі неприємний звуковий сигнал, поки вони не пристебнуться. Тому їхати в машині без використання ременів безпеки просто незручно і недоцільно. Отже інспектором поліції не на місці зупинки автомобіля, через дві години, у відсутність адвоката, якого позивач викликав на правничу допомогу, було прийняте рішення щодо позивача в виді адміністративного стягнення - штрафу в сумі 510 грн., який подвоюється в разі його несплати протягом 15 днів до 1020 грн.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19 травня 2026 року матеріали справи залишено без руху.

04 червня 2026 року ОСОБА_1 подано до суду адміністративний позов в новій редакції на усунення недоліків виявлених у справі №461/3526/26 ухвалою від 19.05.2026, водночас такий канцелярією суду помилково зареєстровано 04.06.2026 справа №461/4126/26, як новий позов — головуючий суддя Стрельбицький В.В.

В межах справи №461/4126/26 ухвалою від 29 червня 2026 року передано матеріали справи №461/4126/26 судді Галицького районного суду м. Львова Романюку В.Ф. для вирішення питання про відкриття провадження у справі №461/3526/26.

Ухвалою суду від 02 липня 2026 року у справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду з викликом сторін у судове засідання.

13 липня 2026 року від представника відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшов відзив, в якому зазначає, що не погоджується з позовними вимогами в повному обсязі. Інспектор Управління мав всі законні підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, була дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. Інспектором до Позивача застосовано адміністративне стягнення, передбачене ч.5 ст. 121 КУпАП, санкція якого передбачає штраф. Дане стягнення вважаємо застосоване в чіткій відповідності букві закону. Отже, можемо стверджувати, що немає підстав для скасування Постанови, а вимоги Позивача не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гур`єв О.В. у судовому засіданні позов підтрима, з підстав наведених у позовній заяві, просив такий задоволтити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, згідно відзиву на позовну заяву просить розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він був пасажиром автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon НОМЕР_2 , 02.04.2026 водія зупинили працівники поліції. Зазначив, що даного правопорушення водієм не було вчинено, адже водій транспортного засобу ОСОБА_1 був пристебнутий ремнем безпеки під час керування транспортним засобом, після вимоги поліцейським позивач зупинився і відстебнув ремінь. Спочатку працівниками поліції не було пред`явлено претензії щодо ременя безпеки, прав позивачу не було роз`яснено, працівники поліції запропонували проїхати і пройти огляд на стан сп`яніння, де і було складено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Суд, заслухавши представника позивача, пояснення свідка, дослідивши наявні у справі документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступних доводів та мотивів.

Судом встановлено, що згідно постанови ЕНА №6953462 від 02.04.2026 року УПП у Львівській області, Кизик А.І. 02.04.2026 року об 13.20 год. у м. Львові по вул. Рубчака, 8, керував транспортним засобом Mitsubishi Pajero Wagon НОМЕР_2 , який обладнаний засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в. ПДР — поруш. Правил користування ремнями безпеки, ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 5 ст. 121 КупАП передбачено, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В пункті 2.3 «в» ПДР України вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Із змісту вказаних норм слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КупАП порядку.

Позивач категорично заперечує факт порушення вимог ПДР України, а саме що у нього був непристебнутий ремінь безпеки при керуванні транспортного засобу.

Окрім того судом відзначається, що факт порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України спростовується свідченням свідка, отриманих в ході судового розгляду, який вказав, що водій транспортного засобу був пристебнутий ремнем безпеки.

Відповідно до ст. 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідачем в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не надано суду жодних доказів якими підтверджувались обставини щодо вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 121 КУпАП. Оскаржувана постанова також не містить посилання на жоден доказ вчинення позивачем вказаного адміністративного порушення.

Наданий відповідачем відеозапис із нагрудного знака поліцейського не підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, оскільки не фіксує факт керування позивачем транспортним засобом із непристебнутим ременем безпеки.

Отже, суд вважає, що відповідач не надав доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення і не довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Це свідчить про відсутність події та складу адміністративного правопорушення передбаченого цією статтею.

Відтак, висновки відповідача, відображені в оскаржуваній постанові серії ЕНА №6953462 від 02.04.2026 року з приводу порушення позивачем п.2.3. «в» ПДР є такими, що не підтверджено в установленому порядку належними та допустимими доказами.

Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати її як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові (постанова Верховного суду від 26.04.2018 року у справі №338/1/17).

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати постанову та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позов задоволено в повному обсязі, а тому витрати в сумі 665,60 грн. у відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 8, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 242-246, 286, 293 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Поновити позивачу ОСОБА_3 строк на звернення із адміністративним позовом до суду.

Адміністративний позов ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (адреса: 79007, м. Львів, пл. Ген. Григоренка, 3, ЄДРПОУ: 40108833), Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Ернста, 3, ЄДРПОУ: 40108646) про скасування постанови, - задоволити.

Скасувати постанову ЕНА № 6953462 від 02.04.2026 р. інспектора 1 взводу 3 роти 3 батальйону УПП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Лагана Олександра Ігоровича про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП і накладення штрафу в сумі 510 грн.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Ернста, 3, ЄДРПОУ: 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Суддя: Романюк В.Ф.