Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №461/3082/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3082/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м.Львів.

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Некоз М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №9337946 від 08.04.2020 в розмірі 39811,07 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 08.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9337946, відповідно до умов якого відповідачка отримала грошові кошти у розмірі 18552, 20 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачкою не було внесено. ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредит на потрібну йому суму. Відповідачка зі свого боку не виконала умов кредитного договору. 25.06.2020 ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір відступлення прав вимоги № 11 - БЛД. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №9337946 від 08.04.2020, що укладений між ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та відповідачем.

Станом на дату звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідачки перед позивачем становить 39811,07 грн., що складається із: простроченої заборгованість за тілом кредиту – 18552,2 грн.; простроченої заборгованості за процентами – 19960,22 грн.; простроченої заборгованості за відсотком за підвищений ступінь ризику – 1298,65 грн. 10.04.2026 позивачем було надіслано відповідачці вимогу про погашення кредитної заборгованості та виконання кредитних зобов`язань. Враховуючи наведене, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 28.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачка про судовий розгляд даного позову повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Повідомлення сторін про розгляд справи було здійснено шляхом скерування судових повідомлень на їх поштову та електронну адреси. Відповідачка не подала відзиву на позовну заяву та інших заяв до суду від нього не надходило.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи із наступного.

Відповідно до статей 11, 13, 14 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов`язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, як це передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.

Суд встановив, що 08.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9337946, відповідно до умов якого відповідачка отримала грошові кошти у розмірі 18552, 20 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів , що передбачені кредитним договором /а.с.9-10/.

Відповідно до графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачем не було внесено. Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредит на потрібну їй суму.

Згідно умов цього кредитного договору дія цього договору припиняється виконанням зобов`язань за ним, проведеним належним чином. Згідно положень Договору Сторони погодили, що Кредитодавець надає Позичальнику фінансовий кредит у формі грошових коштів у національній валюті України шляхом видачі готівки з каси Кредитодавця після підписання Сторонами Договору. (п. 2.1).

На підтвердження виконання Товариство зобов`язань шляхом видачі готівки з каси Кредитодавця за кредитним договором надає довідку про видачу готівки.

Позичальник може повернути фінансовий кредит шляхом внесення готівки в касу Кредитодавця, у тому числі у будь-якому відокремленому підрозділі Кредитодавця, шляхом внесення готівки в касу Приватбанк, шляхом внесення коштів через програмно технічні комплекси самообслуговування Приватбанк, шляхом безготівкового переказу коштів засобами веб-сайту privat24.ua, blago.ua, cashpoint.ua. (п. 2.3).

Відповідно до п. 3.3.2 позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим Договором у порядку, встановленого ним.

Відповідачка зі свого боку не виконала умови кредитного договору.

25.06.2020 року ТОВ « «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС»» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги № 11 - БЛД. Згідновказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №9337946 від 08.04.2020 /а. с. 16-23/.

Станом на 25.05.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 39811,07 грн., що складається із: простроченої заборгованість за тілом кредиту – 18552,2 грн.; простроченої заборгованості за процентами – 19960,22 грн.; простроченої заборгованості за відсотком за підвищений ступінь ризику – 1298,65 грн., що стверджується витягом з реєстру боржників та випискою з особового рахунку /а. с.24/

10.04.2026 TзOB «ФК «Кредит-Капітал» надіслало відповідачці вимогу про погашення кредитної заборгованості та виконання кредитних зобов`язань /а. с. 26/.

В порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов`язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України - Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та с Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України, має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 1298,65 грн. заборгованості за відсотком за підвищений ступінь ризику..

Однак, стягнення неустойки у виді штрафу суперечить внесеними змінам до законодавства на період воєнного стану, зокрема Закону України №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо дії норм на період дії воєнного стану".

Цей документ передбачає, що в період дії воєнного стану та в тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування позичальник не нестиме відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов`язань за споживчим кредитом.

У разі допущення прострочення позичальник звільняється від обов`язку сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором.

Також забороняється підвищувати процентну ставку за кредитом у разі невиконання позичальником зобов`язань за договором (крім випадків, коли кредитний договір передбачає застосування змінюваної процентної ставки).

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена кредитним договором, нараховані починаючи з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання кредитних зобов`язань, підлягають списанню.

У зв"язку із наведеним, суд приходить до висновку, що у вимозі позивача про стягнення з відповідача 1298,65 грн. заборгованості за відсотком за підвищений ступінь ризику, слід відмовити,

Отже, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню на суму 38 512 грн. 42 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 18552 грн. 20 коп.; заборгованість по відсотках 19960 грн. 22 коп., яка виникла станом на 27 квітня 2026 року.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом частково, з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 2575,55 грн.

Представник позивача просить стягнути витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Представником позивача долучено до матеріалів справи копію договору №0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025; копію акту наданих послуг правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025; копію детального опису наданих послуг за Договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025.

Однак, суд вважає, що така вартість наданих адвокатських послуг зазначена в договорі є завищеною, оскільки надання таких послуг, не зайняло в адвоката значного часу, про що свідчить кількість аркушів на яких викладено матеріали, кількість судових засідань, та характер наданих послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачу було надано професійну правничу допомогу, однак заявлені витрати в розмірі 8000,00 грн. є несумірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру та ухваленому рішенню.

Із врахуванням наведеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 2000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, тобто суму яка є сумірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 19, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 509, 512, 514, 549, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 641, 644, 1077-1080, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (адреса місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ:35234236) заборгованість за кредитним договором №9337946 від 08.04.2020 - 38 512 грн. 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (адреса місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ:35234236) 2575,55 грн. сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (адреса місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код ЄДРПОУ:35234236) 2000, 00 грн. понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Суддя О.Р. Юрків.