Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №552/10702/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 р.Справа № 552/10702/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Полтави від 25.06.2026, (головуючий суддя І інстанції: Материнко М.О.) по справі № 552/10702/25

за позовом ОСОБА_1

до інспектора Ковалишин Світлани Сергіївни , Головного управління Національної поліції в Львівській області

про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6395758 від 22.12.2025, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП;

- провадження по справі закрити.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 25.06.2026 позовну заяву залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного висновку.

Зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що положеннями п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено залишення позову без розгляду за неявки позивача лише у випадку неприбуття без поважних причин чи відсутності від нього заяви про розгляд справи за його відсутності.

Звертає увагу, що ОСОБА_1 неодноразово подавав заяви про розгляд справи без його участі із зазначенням про достатність у матеріалах справи доказів для вирішення справи по суті. Як наслідок, суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Вважає, що постановлення ухвали, якою визнано явку позивача обов`язковою не свідчить про неможливість останнього подати заяву про розгляд справи без його участі та вирішення судом спору по суті. Крім того, ухвала від 25.02.2026, якою визнано явку позивача обов`язковою, не обґрунтована та не мотивована.

Зауважує, що суд першої інстанції не встановив, що неявка позивача об`єктивно перешкоджала розгляду справи, чим незаконно обмежив його право на доступ до правосуддя.

Головне управління Національної поліції в Львівській області (далі – відповідач 1) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Інспектор Ковалишин С.С. (далі – відповідач 2) не надала відзив на апеляційну скаргу.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, позивач та відповідач 1 просили розгляд справи здійснювати за їх відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, явка якого була визнана судом обов`язковою, повторно не прибув у судове засідання, про яке він належним чином повідомлений, без поважних причин.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції передчасними, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Приписи ч. 5 ст. 205 КАС України визначають, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З наведеного випливає, що постановлення ухвали про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України можливе виключно за сукупності наступних умов: позивач повторно не прибув у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причини або не повідомив про причини неявки; позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи; позивачем не подано заяву про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача перешкоджає розгляду справи.

Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає залишення позову без розгляду.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.02.2020 у справі № 500/184/19.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 25.02.2026 визнано обов`язковою явку позивача ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 5 ст. 44 КАС України в судове засідання обов`язковою.

Також, суд викликав у судове засідання всіх учасників справи, що призначене на 16.00 год. 12 березня 2026 року у приміщенні Шевченківського районного суду міста Полтави в залі судових засідань № 11.

В апеляційній скарзі позивач висловлює заперечення на вищевказану ухвалу з підстав її невмотивованості.

Досліджуючи матеріали справи, колегія суддів встановила, що ухвала суду від 25.02.2026 не підписана суддею, який визначений для розгляду справи на підставі автоматизованого розподілу судової справи між суддями (а.с. 41).

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні.

З урахуванням викладеного, оскільки ухвала суду від 25.02.2026 не підписання суддею, який зазначений у судовому рішенні, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 317 КАС України відповідне судове рішення підлягає скасуванню.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що судові засідання призначались на 17.03.2026, 16.04.2026, 02.06.2026, 25.06.2026, про що свідчать судові повістки та оголошення про виклик особи в судове засідання.

Водночас, жодних процесуальних рішень судді про відкладення судових засідань на вказані дати, неприбуття позивача в судові засідання матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.8 ст.205 КАС України про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.

Згідно з ч. 10 ст. 243 КАС України усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.

Відповідно до ч.2 ст. 241 КАС України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Частиною 7 ст. 243 КАС України визначено, що ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.

Колегія суддів зазначає, що матеріли справи не містять жодного протоколу судового засідання, якими зафіксовано проведення судових засідань 12.03.2026, 17.03.2026, 16.04.2026, 02.06.2026, 25.06.2026 та процесуальних ухвал, якими відкладено судові засідання, зокрема, з підстав неявки позивача.

Як наслідок, процесуальними рішеннями суду не встановлено неявки позивача до суду в зазначені дні.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо неявки позивача в судове засідання без поважних причин колегія суддів вважає необґрунтованим.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про наявність передбачених ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України підстав для залишення позовної заяви у даній справі без розгляду з підстав повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Полтави від 25.06.2026 по справі № 552/10702/25 скасувати.

Адміністративну справу № 552/10702/25 направити до Шевченківського районного суду міста Полтави для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц

Повний текст постанови складено 12.10.2026 року