Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №440/4149/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 р.Справа № 440/4149/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, повний текст складено 28.07.26 по справі № 440/4149/24

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24 протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали. Клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд скасувати Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 у справі №440/4149/26 та прийняти нове рішення, яким відмовити в частині прийняття звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24 та накладення штрафу на командира Військової частини НОМЕР_1 в сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за невиконання вказаного судового рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до сталих правових позицій Конституційного Суду України, відсутність або нестача бюджетних асигнувань не може бути підставою для невиконання державою її зобов`язань щодо виплати грошового забезпечення та інших соціальних виплат військовослужбовцям. Держава зобов`язана гарантувати належне матеріальне забезпечення армії незалежно від поточного стану держбюджету. Вказує, що з 24.02.2025, при відсутності заборгованості у Військової частини НОМЕР_1 на виплату грошового забезпечення та премій військовослужбовцям, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24 про виплату заборгованості із грошового забезпеченні станом на 28.07.2026 не виконано. Стверджує, що таке тривале невиконання судового рішення зводить нанівець саме поняття судового захисту порушених прав. У той же час, КАС України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено на суд, який може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання такого рішення, штраф. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийняв звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24 та відмовив позивачу у задоволенні клопотання про накладення штрафу на командира Військової частини НОМЕР_1 за невиконання судового рішення.

Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України подала до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 без змін. Зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 здійснює виконання рішення суду у межах бюджетних асигнувань, а також має на виконанні інші рішення суду. Станом на дату подання відзиву відсутня можливість виконання рішення в повному обсязі, оскільки тривалий час відсутні кошти за напрямом виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Даний факт підтверджується, зокрема, випискою з рахунка за напрямом виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» від 21.09.2026. Звертає увагу, що неможливість виконання Військовою частиною НОМЕР_1 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24 відбулося з об`єктивних причин (через відсутність необхідного фінансування). Зауважує, що Військовою частиною НОМЕР_1 вживаються реальні заходи щодо ініціювання питання виділення необхідних коштів для виплати заборгованості та реальних потреб в коштах на кожний місяць шляхом подання відповідних заявок-розрахунків на виконання рішення у справі №440/4149/24.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просив: визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 , оформлену листом від 01.04.2024 №602/1692, щодо здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 27.02.2022 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача (щомісячні основні види грошового забезпечення, додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 27.02.2022 по 31.12.2022 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 - 2481 грн, за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023- 2684 грн, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24, яке набрало законної сили 24.02.2025, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 27.02.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат.

Виконавчі листи у справі №440/4149/24 видано 06.03.2025.

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24, в якій заявник просив суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, зобов`язавши Військову частину НОМЕР_1 подати у місячний строк до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі №440/4149/24.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 у справі №440/4149/24 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 задоволено. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24.

22.12.2025 до суду від Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України надійшов звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 у справі №440/4149/24 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24 протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

07.04.2026 до суду від Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України надійшов звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі №440/4149/24 прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України новий строк для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24 протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

10.07.2026 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24.

Приймаючи звіт Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем наведено обґрунтовані мотиви, які доводять існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а також факт вжиття з боку боржника належних заходів для реального виконання рішення суду, які мали б забезпечити своєчасне і повне його виконання. Однак відсутність бюджетного фінансування не залежить від волі Військової частини НОМЕР_1 , що й зумовлює несвоєчасне виконання рішення суду.

При цьому, суд першої інстанції звернув увагу, що оскільки судове рішення у справі не виконано відповідачем у повному обсязі, наявні підстави для встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду, а саме трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для накладення штрафу на командира Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України, оскільки подальші заходи щодо виділення коштів із Державного бюджету па фінансування виконання вказаного судового рішення від діяльності Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України не залежать.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційної скарги позивача вбачається, що ухвала суду першої інстанції оскаржується в частині прийняття звіту Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24 та відмови у накладенні на керівника відповідача штрафу, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в оскаржуваній позивачем частині.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній позивачем частині, з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 – 382-3 КАС України.

За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За приписами ч.ч. 1-3, 10, 11 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

За цим, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.

Рішення суду, яке набрало законної сили, має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №539/3406/17, від 10.02.2022 у справі №160/13013/19, що враховуються судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Як встановлено судом вище, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24, яке набрало законної сили 24.02.2025, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 27.02.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням проведених виплат.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24 Військовою частиною НОМЕР_1 проведено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 27.02.2022 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, що не заперечується сторонами по справі.

Натомість, у звіті від 09.07.2026 про виконання судового рішення, представник відповідача повідомляє про неможливість виконання рішення суду в частині проведення виплати перерахованого грошового забезпечення за період з 27.02.2022 по 19.05.2023, оскільки Військова частина НОМЕР_1 здійснює виконання рішення суду у межах бюджетних асигнувань, а також має на виконанні інші рішення суду.

Відповідач звертає увагу, що станом на дату подання даного звіту відсутня можливість виконання рішення, оскільки тривалий час відсутні кошти за напрямом виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки".

На підтвердження зазначених обставин представник надав виписку з рахунку за напрямом виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" від 10.07.2026.

При цьому, представник відповідача не заперечує власного обов`язку з виконання судового рішення та зазначає, що військовою частиною вживаються реальні заходи щодо ініціювання питання виділення необхідних коштів для виплати заборгованості та реальних потреб у коштах на кожний місяць шляхом подання відповідних заяв-розрахунків на виконання рішення у справі №440/4149/24.

На підтвердження повідомленого надав копії основних заявок-розрахунків від 02.04.2026 №602/1871, від 13.04.2026 №602/2081, від 07.05.2026 №602/2571, від 05.06.2026 №602/3081, від 06.07.2026 №602/3663, де у додатку 2 прописано замовлення коштів на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 у справі №440/4149/24.

Отже, Військовою частиною НОМЕР_1 вчинялись активні дії, спрямовані на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24.

З огляду на часткове виконання рішення суду у даній справі та наведені відповідачем обставини, які ускладнюють його виконання, а також зважаючи на заходи, які вживаються відповідачем для виконання судового рішення в повному обсязі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для прийняття звіту військової частини про виконання рішення суду у даній справі.

Разом із тим прийняття такого звіту не є підставою для завершення судового контролю, оскільки рішення суду у повному обсязі не виконане.

Відповідно ч.11 ст.382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд вважає достатнім строком для подання звіту про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №440/4149/24 визначений судом першої інстанції строк – три місяці з дня отримання копії цієї ухвали.

Щодо накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, колегія суддів враховує, що згідно з ч.ч. 3, 4, 10 ст. 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що питання про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вирішується судом або за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень (у разі відмови у прийнятті звіту), або у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку.

Тобто, можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Отже, у разі вжиття суб`єктом владних повноважень відповідних заходів для виконання рішення суду, штраф на керівника суб`єкта владних повноважень не накладається.

У свою чергу, як вбачається з поданого до суду звіту, Військовою частиною НОМЕР_1 рішення виконано частково, а також вживаються заходи, спрямовані на виконання рішення суду, а невиконання зумовлено виключно відсутністю бюджетного фінансування, що не залежить від волевиявлення керівника відповідача та перебуває поза межами його компетенції.

У зв`язку із наведеним, на переконання колегії суддів, підстави для застосування до відповідача наслідків, встановлених статтею 382-3 КАС України в частині накладення на командира Військової частини НОМЕР_1 штрафу за невиконання рішення суду, відсутні.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді звіту неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 по справі № 440/4149/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий М.О. Семененко