Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №947/39302/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/39302/26

Провадження № 3/947/3756/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року м. Одеса

Судля Київського районного суду м.Одеси Чаплицький В.В., за участю прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси Зайкова Д.Б., особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення – ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з надійшли з Департаменту внутрішньої безпеки Одеського управління Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності колишнього поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №2 полку УПП в Одеській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 172-6 КУПАП,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Київського районного суду м.Одеси Чаплицького В.В. перебувають матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП (справа №947/39302/26, провадження №3/947/3756/26).

Водночас у Київському районному суді м.Одеса перебувала на розгляді та була передана судді Чаплицькому В.В. для вирішення питання про об`єднання, справа №947/39306/26 (провадження №3/947/3757/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Постановою Київського районного суду м.Одеси від 12.10.2026 року, було об`єднано справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУПАП, справа №947/39302/26 (провадження 3/947/3756/26) та за ч.1 ст.172-6 КУпАП, справа №947/39306/26 (провадження 3/947/3757/26) в одне провадження, та присвоєно об`єднаним справам єдиний номер справи №947/39302/26 (провадження 3/947/3756/26).

Так, ОСОБА_1 припиняючи з 16.01.2025 діяльність в Національній поліції України, будучи суб?єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно 28.03.2025, без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов?язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, чим порушив вимоги абзацу 1 ч.2 ст.45 Закону та вчинив дії, які містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУПАП, а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім того, ОСОБА_1 припинивши 16.01.2025 діяльність в Національній поліції України, будучи суб?єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно 15.08.2026 без поважних причин, подав шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов?язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік після звільнення, чим порушив вимоги абзацу 2 ч.2 ст.45 Закону та вчинив дії, які містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування..

Прокурор в судовому засіданні вказав на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП та просив суд притягнути останнього до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину визнав.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.9 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до вимог ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно абз.15 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», суб?єкти декларування - це особи, зазначені у п.1, п.п. «а», «в» - «г» п.2, п.4 ч.1 ст.3 цього Закону, інші особи, які зобов?язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

При цьому, п.п.«з» п.1 ч.1 ст.3 Закону визначено, що поліцейські є суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Так, встановлено, що наказом начальника Департаменту патрульної поліції НП України від 17.09.2024 №2097 о/с рядового поліції ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №2 полку УПП в Одеській області.

При вступі на службу до поліції, ОСОБА_1 склав Присягу на вірність Українському народові, яку власноручно підписав.

Крім цього, ОСОБА_1 при вступі на службу, 23.08.2024 року, власним підписом засвідчив ознайомлення із Законом України «Про запобігання корупції».

Наказом начальника Департаменту патрульної поліції НП України від 14.01.2025 року №68 о/с, рядового поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 16.01.2025, відповідно до п.5 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію».

Згідно ч.1 ст.61 Закону України «Про Національну поліцію», на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські зобов?язуються неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Згідно абз.1 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п.1, п.п.«а», «в» - «г»» п.2 ч.1 ст.3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону «Права Національного агентства», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов?язкові для виконання нормативно-правові акти.

Відповідно до п.п.2 п.2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 №252/23, декларація при звільненні - це декларація, яка подається відповідно до абз.1 ч.2 ст.45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб?єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Згідно абз.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у п. 1, п.п. «а», «в» - «г» п.2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов?язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Отже, після звільнення зі служби в Національній поліції України та припинення діяльності, пов?язаної з виконанням функцій держави, у ОСОБА_1 виник обов?язок протягом 30 календарних днів подати шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію при звільненні за період з 01.01.2025 до 16.01.2025, який не був охоплений раніше поданими ним деклараціями, тобто до 23 год. 59 хв. 15.02.2025.

Також, після звільнення із служби в поліції у ОСОБА_2 , виник обов?язок подати декларацію (після звільнення) за 2025 рік шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, тобто до 23 год. 59 хв. 31.03.2026.

В ході моніторингу публічної частини даних з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з?ясовано, що всупереч встановленим абз.1 ч.2 ст.45 Закону вимогам фінансового контролю, ОСОБА_1 несвоєчасно 28.03.2025 року подав без поважних причин декларацію «при звільненні» за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

В ході моніторингу публічної частини даних з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з?ясовано, що ОСОБА_1 несвоєчасно 15.08.2026 подав без поважних причин щорічну декларацію за 2025 рік після звільнення.

Згідно з інформацією, розміщеною у публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 з 2023 року подавав зазначені декларації, що свідчить про його обізнаність з вимогами та порядком декларування.

ОСОБА_1 протягом строку, відведеного для подачі декларацій, не вживав жодних дій для своєчасного подання вказаних декларацій.

Відповідно до постанови великої палати Верховного суду від 24.01.2021 у справі № 800/30/17 (990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання або припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов?язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строків.

Поважними причинами можуть бути визнані лише ті обставини, які були об?єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов?язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами.

Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно абз.9 п.п.1 п.2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2017 №223-943/0/4-17 «щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов?язані з корупцією», під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв?язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб - сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.

Так, факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 відповідних декларацій встановлений. Поважні причини несвоєчасного подання декларацій ОСОБА_1 не встановлені.

Так, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП в повній мірі підтверджується його поясненнями, наданими під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, та іншими зібраними матеріалами справ про адміністративні правопорушення в сукупності, які додані до протоколів про адміністративні правопорушення та досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення, зокрема враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.35 КУпАП суддею не встановлено.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП, є щире каяття ОСОБА_1 .

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги обставини скоєння правопорушення, особу винного, обставини які пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважаю, що призначення стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП, буде справедливим та достатнім для покарання порушника за скоєне правопорушення, та для попередження скоєння ним правопорушень у майбутньому.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 34, 35, 172-6, 251, 252, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 665,60 гривень.

Згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 цього Кодексу, у відповідності до вимог ч.2 ст.308 КУпАП, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В. В. Чаплицький