Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №520/5733/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 р.Справа № 520/5733/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 (головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О.) по справі № 520/5733/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 по 27 лютого 2026 року, відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III (зі змінами та доповненнями);

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 по 27 лютого 2026 року відповідно до закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-III (зі змінами та доповненнями).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 27.02.2026 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III (зі змінами та доповненнями).

Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 27.02.2026 відповідно до закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III (зі змінами та доповненнями).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що виплачені позивачу кошти не є доходом у розумінні Закону №2050-III, оскільки мають разовий характер, а тому відсутні підстави для виплати компенсації.

Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі №520/20057/25, зокрема зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок окремих складових щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, грошової допомоги на соціально-побутові питання за 2022 рік, а саме щомісячних премій у належних відсоткових розмірах, установлених наказами: від 11.02.2020 року № 57 131% посадового окладу, від 10.03.2020 року № 92 – 131% посадового окладу, від 09.04.2020 року № 124 - 90% посадового окладу, від 08.05.2020 року № 148 - 131% посадового окладу, від 09.06.2020 року № 180 - 131% посадового окладу, від 09.07.2020 року № 214 - 131% посадового окладу, від 11.08.2020 року № 249 - 131% посадового окладу, від 11.09.2020 року № 276 - 131% посадового окладу, від 12.10.2020 року № 302 - 131% посадового окладу, від 10.11.2020 року № 329 - 131% посадового окладу, від 10.12.2020 року № 361 - 131% посадового окладу, від 11.01.2021 року №14 - 131% посадового окладу, від 10.02.2021 року №47 - 150% посадового окладу, від 10.03.2021 року №94 - 150% посадового окладу, від 09.04.2021 року №136 - 150% посадового окладу, від 11.05.2021 року №175 - 150% посадового окладу, від 10.06.2021 року №220 - 150% посадового окладу, від 06.07.2021 року №267- 150% посадового окладу, від 10.08.2021 року №328 - 150% посадового окладу, від 10.09.2021 року №358 - 150% посадового окладу, від 08.10.2021 року №392 - 150% посадового окладу, від 10.11.2021 року №430 - 150% посадового окладу, від 10.12.2021 року №484 - 150% посадового окладу, від 10.01.2022 року №5 - 150% посадового окладу, від 21.02.2022 року №63 - 188% посадового окладу, від 09.03.2022 року №88 - 188% посадового окладу, від 11.04.2022 року №190 - 188% посадового окладу, від 11.05.2022 року №238 - 188% посадового окладу, від 10.06.2022 року №285- 188% посадового окладу, від 08.07.2022 року №340 - 188% посадового окладу, від 09.08.2022 року №378 - 188% посадового окладу, від 09.09.2022 року №456 - 188% посадового окладу, від 07.10.2022 року №490 - 188% посадового окладу, від 08.11.2022 року №544 - 188% посадового окладу, від 07.12.2022 року №637 - 188% посадового окладу, від 23.01.2023 року №35 - 260% посадового окладу, від 13.02.2023 року №74 - 429% посадового окладу, від 10.03.2023 року №110 - 429% посадового окладу, від 10.04.2023 року №164 - 429% посадового окладу, від 09.05.2023 року №210- 429% посадового окладу, з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 по справі № 520/214/25.

На виконання вказаного рішення суду Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області 27.02.2026 виплачено позивачу грошові кошти у сумі 141 559,96 грн.

28.02.2026 представник позивача звернувся до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області із запитом щодо виплати компенсації втрати частини доходів.

Листом від 05.03.2026 №65020-2365/65190 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на адвокатський запит ввід 27.02.2026 повідомило, що рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/20057/25 прийнято до виконання, всі належні платежі здійснені в межах встановлених рішенням суду та з урахуванням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підстав для здійснення додаткових платежів не вбачається.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати компенсації втрат доходів у зв`язку із порушенням термінів виплати у належному розмірі грошового забезпечення, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не своєчасно здійснено виплату грошового забезпечення, наявні підстави для виплати компенсації втрати частини доходів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати”, Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно із ст. 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до ст. 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 року №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Згідно із п. 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Відповідно до п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17.

Необхідно врахувати, що Верховний Суд вже викладав правові висновки щодо застосування норм Закону № 2050-ІІІ, зокрема у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19, правовідносини у якій є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

Застосовуючи цей висновок у справі №240/11882/19, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум грошового забезпечення в належному розмірі за заявлений період у зв`язку з бездіяльністю власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину заробітної плати, Верховний Суд дійшов висновку, що така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Колегія суддів при розгляді цієї справи не вбачає підстав для відступу від викладеної правової позиції та вважає, що указані правові норми, якими врегульовані спірні в цій частині правовідносини, саме так належить застосовувати.

Враховуючи, що належні позивачу суми: грошова допомога на оздоровлення за 2020, 2023 роки, грошова допомога на соціально-побутові питання за 2022 рік, за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, виплачені відповідачем лише 27.02.2026 підтверджується наявними в матеріалах електронної справи виписками з банківського рахунку позивача, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність у позивача права на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням відповідачем строків їх нарахування та виплати за вказані періоди.

Беручи до уваги, що відповідач за наслідками нарахування позивачу сум грошового забезпечення на запит позивача не прийняв жодного рішення, спрямованого на виплату сум компенсації втрати частини доходів, слід дійти висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності в цій частині.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.07.2026 по справі № 520/5733/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова