Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №520/1612/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 р.Справа № 520/1612/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 (головуючий суддя І інстанції: Садова М.І.) по справі № 520/1612/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулась з позовом, в якому просила суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови застосувати під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком ОСОБА_1 , показник середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення за переведенням, тобто за 2022-2024 роки (15 057,09 грн), з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 09.10.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, тобто за 2022-2024 роки (15057,09 грн), які передують року звернення із заявою про переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком;

- вирішити питання розподілу судових витрат.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у незастосуванні під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком ОСОБА_1 показник середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення за переведенням, тобто за 2022-2024 роки, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 , з 04.11.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за переведенням, тобто за 2022-2024 роки, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1064,96 грн.

ГУПФ України в Харківській області не погодившись із рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи, просило скасувати таке рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що позивач з 15.04.2008 отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а з 09.10.2024 за її заявою переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також судом не враховано, що позивач значиться працюючою особою, перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону 1058 проведено їй з 01.06.2022( страховий стаж зараховано по 31.05.2022). Після попереднього перерахунку пенсії , при переведені на пенсію за віком відповідно до Закону, позивачем набуто страховий стаж з 01.06.2022 по 30.04.2024 ( 1 рік 11 місяців 0 днів).

Оскільки позивач отримувала пенсію по інвалідності та не набула не менш як 24 місяці страхового стажу після попереднього перерахунку пенсії, тому застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за переведенням на інший вид пенсії за 2022-2024, відсутні підстави.

Отже , пенсію обчислено відповідно до норм чинного законодавства.

Позивач не скористався правом надання відзиву.

Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскільки відповідач оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів саме в цій частині перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що позивач з 15.04.2008 до 08.10.2024 перебувала на обліку у відповідача та отримувала пенсію по інвалідності за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Після призначення пенсії по інвалідності за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач продовжила працювати до квітня 2024 року,що підтверджується витягом розрахунку заробітної плати.

З 09.10.2024 позивача, за її заявою, переведено на пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

04.11.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та застосувати показника середньої заробітної плати за три останні роки, які передували року звернення (09.10.2024), тобто за 2022-2024 роки в розмірі 15 057,09 грн.

У відповідь на звернення позивача, відповідач листом від 03.12.2025 повідомив , позивач значиться працюючою особою. Перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону їй проведено з 01.06.2022 (страховий стаж зараховано по 31.05.2022). Після попереднього перерахунку пенсії, при переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону, позивачкою набуто страховий стаж з 01.06.2022 по 30.04.2024 (1 рік 11 місяців 0 днів). Оскільки позивачка отримувала пенсію по інвалідності та не набула не менш як 24 місяці страхового стажу після попереднього перерахунку пенсії, тому застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за переведенням на інший вид пенсії за 2022-2024 роки, відсутні підстави.

Позивач, не погоджуючись із діями відповідача щодо нарахування пенсії за віком без врахування показника середньої заробітної плати по Україні, за три календарних роки, які передували року звернення із заявою про переведення на пенсію за віком, звернулася до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач , при призначенні позивачу пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" протиправно не застосував показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024 роки).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до преамбули Закону №1058-ІV він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп – заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс – середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск – сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К – страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Порядок переведення з одного виду пенсії на інший регламентовано статтею 45 Закону №1058-IV, частиною третьою якої визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Отже, за загальним правилом, визначеним частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV, показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом №1058-ІV, на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої зазначеним нормативно-правовим актом.

Разом з тим, абзацом третім частини третьої статті 45 Закону №1058-IV встановлено виняток із зазначеного правила, відповідно до якого, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу, то при першому переведенні її на пенсію за віком середня заробітна плата (дохід) визначається за правилами, передбаченими частиною другою статті 40 цього Закону, тобто з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії за віком.

Отже, частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV визначено три обов`язкові умови, за одночасного дотримання яких під час переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком може застосовуватися показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують зверненню за переведенням на пенсію за віком, а саме: 1) особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати; 2) особа набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі; 3) переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком здійснюється вперше.

Колегією судів встановлено, що після призначення пенсії по інвалідності (з 15.04.2008) ОСОБА_1 продовжувала працювати щонайменше до квітня 2024 року, тобто набула більше 24 місяців страхового стажу після призначення пенсії по інвалідності.

Тотожний висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.05.2026 у справі № 520/33989/24.

З урахуванням зазначених висновків Верховного Суду, колегія суддів констатує, що позивач як особа яка після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після її призначення і, яка вперше звернулась із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком має право на обчислення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2022– 2024 роки.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено (доказано) правомірність власних дій (відмови).

З урахуванням наведеного вище, доводи апеляційної скарги про те, що відповідач діяв з дотриманням норм чинного законодавства України, не допустивши протиправних дій у відношенні позивача, є необґрунтованими.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 по справі № 520/1612/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова