Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №501/2637/26 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 12.10.2026

Справа № 501/2637/26

2/501/2222/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДП «Моноліт-Сервіс»

до

відповідача ОСОБА_1

предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії,

ухвалив рішення про наступне та

В С Т А Н О В И В:

1. Виклад позиції позивача.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю ДП «Моноліт-Сервіс» 08.06.2026 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, згідно якого просить суд стягнути відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДП «Моноліт-Сервіс» (код ЄДРПОУ 43655153) заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2023 року по жовтень 2024 року в сумі 6 956,47 грн., інфляційні втрати у розмірі 1301,12 грн., 3% річних у розмірі 339,78 грн. та судові витрати у справі.

Позов обґрунтований тим, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надаються позивачем.

В період з листопада 2023 року по жовтень 2024 року відповідачу відповідно до наказу ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» від 17.11.2023 «Про початок опалювального періоду 2023-2024» та наказу від 16.11.2024 №10/п «Про початок опалювального періоду 2023-2024» надавалися послуги з постачання теплової енергії.

Відповідачу надані послуги з постачання теплової енергії, однак вона отримані послуги не сплатила внаслідок чого за період з листопада 2023 року по жовтень 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 6 956,47 грн.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове не з`явився, в заяві викладено клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 08.06.2026 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.36).

Ухвалою судді від 06.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.38-39).

Відповідач відзив або заперечення на позов до суду не надав, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання на його адресу ухвали суду про відкриття провадження, проте конверт повернувся з відміткою: «відсутній за вказаною адресою» (а.с.41), а тому на підставі ст.128-130 Цивільного-процесуального кодексу України (далі ЦПК України), особа вважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд справи.

Частиною 8 ст.128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надаються позивачем (а.с.44).

ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» є виробником теплової енергії, що підтверджується копією ліцензії (а.с.18-19).

Рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради №308 від 24.10.2023 встановлено ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» тарифи на теплову енергію, її виробництво, постачання та послуги з постачання теплової енергії (а.с.15-17).

Наказом ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» від 01.11.2023 №7 з 01.11.2023 введено в дію тарифи на теплову енергію, її виробництво, постачання та послуги з постачання теплової енергії в будинках, котрі обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» за адресами: АДРЕСА_2 (а.с.21).

Наказом ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» від 01.11.2023 №8/п, встановлено з 01.11.2023 ціну за абонентське обслуговування в розмірі 38,07 грн. на одного абонента в місяць, в будинках котрі обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» за адресами:… вул.Парусна, 1Г, 1В (а.с.22).

Наказом ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» від 17.11.2023 №9/п, вважати 17.11.2023 початком опалювального періоду в будинках 9 мікрорайону, котрі обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» за адресами:… АДРЕСА_3 (а.с.20).

В період з листопада 2023 року по жовтень 2024 року відповідачу відповідно до наказу ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» від 17.11.2023 «Про початок опалювального періоду 2023-2024» надавалися послуги з постачання теплової енергії, однак він отримані послуги не сплатила внаслідок чого за період з листопада 2023 по серпень 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 6956,47 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.24-25).

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено ,що суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 та споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надаються позивачем.

ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» є виробником теплової енергії.

Рішенням виконавчого комітету Чорноморської міської ради №308 від 24.10.2023 встановлено ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» тарифи на теплову енергію, її виробництво, постачання та послуги з постачання теплової енергії.

Згідно ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У відповідності до вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» опубліковано на сайті органу місцевого самоврядування пропозиція укласти індивідуальний договір на умовах типового договору про надання послуг з постачання теплової енергії та адміністрацією ТОВ «ДМ Моноліт-сервіс» розміщене відповідне повідомлення (а.с.12-14).

Наказом ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» від 01.11.2023 №7 з 01.11.2023 введено в дію тарифи на теплову енергію, її виробництво, постачання та послуги з постачання теплової енергії в будинках, котрі обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» за адресами: вул.Парусна, 1Г, 1В.

Наказом ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» від 01.11.2023 №8/п, встановлено з 01.11.2023 ціну за абонентське обслуговування в розмірі 38,07 грн. на одного абонента в місяць, в будинках котрі обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» за адресами:… вул.Парусна, 1Г, 1В.

Наказом ТОВ «ДП «Моноліт Сервіс» від 17.11.2023 №9/п, вважати 17.11.2023 початком опалювального періоду в будинках 9 мікрорайону, котрі обслуговуються ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс» за адресами:… АДРЕСА_3 .

Згідно ч.1 ст.322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначено відповідним договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом першим частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

В період з листопада 2023 року по жовтень 2024 року відповідачу відповідно до наказу ТОВ «ДП Моноліт Сервіс» від 17.11.2023 «Про початок опалювального періоду 2023-2024» надавалися послуги з постачання теплової енергії, однак він отримані послуги не сплатила внаслідок чого за період з листопада 2023 по серпень 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 6956,47 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем не спростовано надання йому комунальних послуг ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс», також не надано доказів надання комунальних послуг неналежної якості, тому наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги.

Доказів, в розумінні ст.ст.77, 78 ЦПК України, щодо неправильності складеного позивачем розрахунку заборгованості відповідачем до суду не надано, відтак, розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем не спростовано надання йому комунальних послуг ТОВ «ДП Моноліт-Сервіс», також не надано доказів надання комунальних послуг неналежної якості, тому наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги.

Також, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми інфляційного збільшення в сумі 1301,12 грн., 3% річних в сумі 339,78 грн. з наступних підстав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц вказала, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 16.12.2015 у справі №6-2023цс15, а також аналогічного правового висновку викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 по справі №712/8916/17 встановлено, що за відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на те, що відповідачами прострочено виконання грошового зобов`язання, він на вимогу позивача повинен сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 552, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником зобов`язання, його борг складає: основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Таким чином, в ході розгляду справи, судом перевірена наявність відповідних підстав для стягнення з відповідача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, інфляційних нарахувань та 3% річних, які наведено позивачем у позові (а.с.6-13).

Доказів, в розумінні ст.ст.77, 78 ЦПК України, щодо неправильності складеного позивачем розрахунку заборгованості відповідачем до суду не надано, відтак, розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, даний позов підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, згідно платіжної інструкції №2007 від 26.05.2026 (а.с.1) позивачем сплачено 3328,00 грн. судового збору, який підлягає стягненню з відповідача у зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі.

З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДП «Моноліт-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДП «Моноліт-Сервіс» (код ЄДРПОУ 43655153) заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2023 року по жовтень 2024 року в сумі 6 956,47 грн., інфляційні втрати у розмірі 1301,12 грн., 3% річних у розмірі 339,78 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Чорноморського міського

Суду Одеської області М.І.Петрюченко