Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №705/4553/19
Суддя: Саліхов Віталій Валерійович
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Справа №705/4553/19
№33/824/4846/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В.,
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ільющенка Юрія Анатолійовича на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ч.1 ст.130 КУпАП,-
в с т а н о в и в:
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, 28 вересня 2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Ільющенко Ю.А. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції; скасувати постанову та прийняти нову, якою закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивовано тим, що ОСОБА_1 не був особою, яка керувала транспортним засобом 22 вересня 2019 року, у зв?язку з чим не усвідомлював себе учасником відповідного адміністративного провадження.
Вказує, що ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду судом справи та не мав фактичної інформації про те, що щодо нього постановлено рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Зазначає, що копію постанови Дарницького районного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 отримав лише 18 вересня 2026 року, саме з цієї дати йому стало достовірно відомо про існування судового рішення, його зміст та обставини, на яких суд ґрунтував висновок про його притягнення до адміністративної відповідальності.
Перевіривши матеріали справи та доводи щодо поновлення строку, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.
За змістом ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenkov. Ukraine), заява №8371/02, п.27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukhv. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03).
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова була винесена Дарницьким районним судом міста Києва 13 грудня 2019 року.
Згідно супровідного листа Дарницького районного суду міста Києва від 28 вересня 2026 року (вх.№123126) вказано, що відповідно до наказу ДСА України про затвердження переліку судових справ, що утворюються в діяльності суду із зазначенням строків зберігання, справа №705/4553/19 була знищена за закінченням строку зберігання.
У змісті оскаржуваної постанови вказано, що до суду ОСОБА_1 не з`явився та жодних пояснень не надав.
Перебіг строку на апеляційне оскарження постанови суду, що прийнята за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, розпочинається з моменту винесення такої постанови судом, а не з моменту ознайомлення особи з такою постановою чи оприлюдненням її тексту в ЄДРСР.
Також суд звертає увагу, що Дарницьким районним судом міста Києва забезпечено надання загального доступу постанови від 13 грудня 2019 року - 13 січня 2020 року.
ОСОБА_1 через свого захисника звернувся з апеляційною скаргою тільки у вересні 2026 року, тобто через майже 7 років від дати ухвалення оскаржуваної постанови. При цьому, просив поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що ОСОБА_1 не був особою, яка керувала транспортним засобом 22 вересня 2019 року, у зв`язку з чим не усвідомлював себе учасником відповідного адміністративного провадження.
Водночас наведені обставини самі по собі не свідчать про наявність об`єктивних причин, які перешкоджали своєчасному оскарженню постанови суду. Крім того, знищення матеріалів справи після закінчення встановленого строку їх зберігання позбавляє суд апеляційної інстанції можливості перевірити обставини, на які посилається апелянт, та надати їм належну оцінку з урахуванням матеріалів справи.
Наявність лише постанови у справі унеможливлює перевірку судом апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Беручи до уваги те, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду, тож апелянт мав реальну можливість дізнатися про прийняте рішення вже після судового розгляду та у визначений ст.294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яку відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ, як джерело права.
Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
За таких обставин, з урахуванням значного проміжку часу, що минув із дня ухвалення постанови, відсутності належного обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та неможливості перевірки обставин справи через відсутність у справі всіх матеріалів, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для поновлення такого строку.
Таким чином, в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст.294 КУпАП повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
п о с т а н о в и в :
Відмовити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Ільющенку Юрію Анатолійовичу у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ільющенка Юрія Анатолійовича на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року - повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду В.В. Саліхов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua