Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №946/7931/26
Суддя: Караман К. В.
Справа № 946/7931/26
Провадження № 1-кп/946/555/26
У К Р А Ї Н А
ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________________________________________________________________________________
ВИРОК
Іменем України
12 жовтня 2026 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026166150000222, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізмаїла Одеської області, громадянки України, із середньою освітою, офіційно непрацюючої, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
В С Т А Н О В И В:
I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_2 , діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, достовірно знаючи про порядок обігу психотропних речовин, відповідальність за незаконний обіг психотропних речовин, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне придбання та зберігання без мети збуту психотропної речовини, обіг якої заборонено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» № 62/95-ВР від 15.02.1995, не маючи на те спеціального дозволу, 15.07.2026 у невстановлений час незаконно придбала шляхом покупки через додаток «Telegram» на каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» у невстановленої особи паперовий згорток з кристалічною речовиною білого кольору, а саме особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку вживала за допомогою двох полімерних трубок та все вищеперелічене зберігала при собі для особистого вживання без мети збуту.
Далі, 15.07.2026 о 21 год. 58 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи у м. Ізмаїлі по просп. Незалежності, навпроти буд. № 153, була зупинена працівником поліції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, та усвідомлюючи, що її дії, спрямовані на незаконне зберігання психотропної речовини можуть бути викриті, повідомила, що у неї при собі наявна порошкоподібна речовина блакитного кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, яку вона незаконно зберігала у своїй сумочці чорного кольору, яка була одягнута на ній.
Працівниками поліції Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області 15.07.2026 у період часу з 22:35 по 22:50 в ході огляду місця події за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, просп. Незалежності, навпроти буд. № 153, було виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, включеної до таблиці ІI «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, загальна маса якої становить 0,17 г, яку ОСОБА_2 самостійно видала на законну вимогу співробітника поліції.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст.309 КК України - незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
II. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається обвинувачена.
«Стаття 309. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту -
караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк».
III. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.
Оскільки санкцією ч. 1 ст. 309 КК України передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі, то кримінальне правопорушення за ч. 1 ст.309 КК України є кримінальним проступком.
Згідно з ч. 2 ст. 381 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
У порядку ч. 1 ст. 302 КПК України, до обвинувального акта долучено клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки ОСОБА_2 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодна на розгляд обвинувального акта за її відсутності.
На виконання вимог п. 1, 3 ч. 3 ст. 302 КПК України, до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані:
1) письмова заява підозрюваної ОСОБА_2 , складена у присутності захисника ОСОБА_3 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
2) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваною ОСОБА_2 своєї винуватості.
За змістом ч. 1, 2 ст. 382 КПК України, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини, і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать їх відповідні письмові клопотання та заява, суд, вивчивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 , та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку відносно ОСОБА_2 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження).
Оцінені судом додані до обвинувального акта матеріали також дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , про винуватість останньої у його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання нею винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним. Суд також погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченої за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
IV. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , суд відносить щире каяття.
Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 , та які згідно з п. 4 ч.1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором. З огляду на положення ст. 337 КПК України, суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченої.
V. Мотиви призначення покарання.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд, керуючись ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачена ОСОБА_2 вчинила умисний кримінальний проступок у сфері обігу психотропних речовин.
Згідно з медичною довідкою ОСОБА_2 під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що ОСОБА_2 не належить до осіб з інвалідністю.
Частина перша статті 309 КК України передбачає покарання у виді штрафу, пробаційного нагляду, виправних робіт та обмеження волі. Обираючи обвинуваченій вид покарання, суд враховує відповідно до ч. 2 ст.53 КК України майновий стан обвинуваченої, яка не працює, при цьому у суду відсутні відомості про наявність у неї будь-якого доходу. Отже, для виправлення обвинуваченої не доцільно застосовувати штраф, навіть в мінімальному розмірі, оскільки у суду немає відомостей про працевлаштування обвинуваченої та наявність у неї достатнього для сплати штрафу доходу.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини, причини та наслідки вчинення кримінального правопорушення, а також відомості, які характеризують особу обвинуваченої, суд, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що їй слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням на неї відповідних обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України.
Суд переконаний у тому, що визначена міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, і таке покарання призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять в неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
VI. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні не затримувалася та під вартою не трималася, запобіжні заходи відносно неї не застосовувалися.
Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ст. 100 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченої мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи від 10.09.2026 № СЕ-19/116-26/19278-НЗПРАП у сумі 6739,04 грн.
Керуючись ст. 369-371, 373-375, 381-382 КПК України, суд,
У Х В А Л И В:
1. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.
2. На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:
?періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
?повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
?не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
3. На підставі ч. 1 ст. 49-2 КВК України, строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на облік уповноваженим органом з питань пробації.
4. З набранням вироком законної сили скасувати накладені на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 17.07.2026 арешт, та вилучені в ході огляду місця події від 15.07.2026 за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Незалежності, навпроти б. № 153, у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паперовий згорток, всередині якого кристалоподібна речовина білого кольору, який поміщено та упаковано до сейф-пакету NPU 6100232, та 3 пластикові трубки, які поміщено та упаковано до сейф-пакету NPU 6100233, - знищити.
5. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи у сумі 6739,04 грн (шість тисяч сімсот тридцять дев`ять гривень 04 коп.).
6. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
7. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
8. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
9. Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua