Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №946/4343/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/4343/26

Провадження № 2/946/3937/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 жовтня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої - судді: Бальжик О.І.

за участю секретаря: Шарова Є.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Ізмаїл позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальній сумі 50 920 гривень та судового збору в сумі 2 662 гривні 40 копійок.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 28.05.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 540307-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 28.05.2025 року направлено відповідачці пропозицію (оферту) укласти Договір № 540307-КС-001 про надання кредиту. 28.05.2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 540307-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено позичальниці через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор «UA-1700», на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальницею у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржницею було введено/відправлено. Відповідно до пункту 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 20 000 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 (один) процент за кожен день користування Кредитом. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальниці грошові кошти в розмірі 20 000 гривень шляхом перерахування на банківську картку позичальниці № НОМЕР_2 . Відтак, позивач умови договору виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, відповідно до умов договору, проте відповідачка платежі належним чином не здійснювала, у зв`язку з чим, станом на 05.05.2026 року за нею виникла заборгованість у вищезазначеній сумі, яка до теперішнього часу не погашена.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 року, справа № 946/4343/26 передана на розгляд судді Бальжик О.І. (а.с.29).

Ухвалою судді від 17.06.2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до статті 274 ЦПК України (а.с.32).

Сторони, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, звернувшись із заявами про підтримання та визнання позову, відповідно, та розгляд справи у їх відсутність.

Також відповідачка просила розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців у зв`язку з скрутним матеріальним становищем, війною в Україні та тим, що вона є пенсіонеркою. Крім того, просила врахувати, що нарахована заборгованість за відсотками на підставі статті 625 ЦК України є незаконною, а послуг по нарахованій комісії фінансовою установою їй не надавалося.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд, на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов такого висновку.

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У судовому засіданні встановлено, що 28.05.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 540307-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VIIІ від 03.09.2015 року (далі - Закон № 675-VIII).

ТОВ «Бізнес Позика» 28.05.2025 року направлено відповідачці пропозицію (оферту) укласти Договір № 540307-КС-001 про надання кредиту. 28.05.2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 540307-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» направлено позичальниці через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор «UA-1700» на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальницею у своїй анкеті в особистому кабінеті), який боржницею було введено/відправлено.

Частиною 3 статті 207 ЦК України визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно частини 4 статті 11 Закону №675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон № 675-VIII прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.

Відповідно до пункту 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 20 000 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 (один) процент за кожен день користування Кредитом.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальниці грошові кошти в розмірі 20 000 гривень шляхом перерахування на банківську картку позичальниці № НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 5.1. Правил, які у відповідності до пункту 10 Кредитного договору є його невід`ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частина 1 статті 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, сума боргу станом на 05.05.2026 року становить 50 920 гривень, яка складається з: 18 000 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 25 020 гривень - заборгованість за відсотками; 7 600 гривень - заборгованість по відсотках відповідно до статті 625 ЦКУ; 300 гривень - заборгованість за комісією.

Відтак, відповідачка не надавала своєчасно фінансовій установі грошові кошти для погашення заборгованості.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору між фінансовими установами та ОСОБА_1 так і на час подання позовної заяви та ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введений воєнний стан.

Досліджуючи правову природу нарахованої за Договором № 540307-KC-001 заборгованості за відсотками на підставі статті 625 ЦК України у розмірі 7 600 гривень, суд дійшов висновку, що зазначена плата за своїм сутнісним змістом не є платою за користування кредитом у розумінні статті 1054 ЦК України, а виконує каральну функцію та фактично становить приховану неустойку (штрафну санкцію), тому відмовляє в цій частині.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту, суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016 року, після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України № 1734-VIII умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України №1734-VIII.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі № 204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України № 1734-VIII.

Оскільки у кредитному договорі № 540307-КС-001 від 28.05.2025 року відсутній конкретизований перелік додаткових і супутніх послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредиту, а ТОВ «Бізнес Позика» не надало доказів їх погодження зі споживачем, відповідні умови договору щодо стягнення комісії є нікчемними в силу частин першої, другої статті 11 та частини п`ятої статті 12 Закону України № 1734-VIII.

За вказаних обставин, вимога про стягнення комісії в загальній сумі 300 гривень задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 43 020 гривень (50 920 - 7 600 - 300).

У відповідності до вимог статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 2 249 гривень 46 копійок (84,49% * 2662,40).

Щодо клопотання відповідачки про розстрочку виконання рішення, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Перелік обставин, що можуть бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною. Таким чином, розстрочення або відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18.

На підтвердження своїх вимог, відповідачкою надано пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 від 26.02.2025 року.

При вирішенні питання про розстрочку виконання рішення, суд враховує матеріальний стан відповідачки, а також те, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та змінами внесеними указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022), в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який наступними Указами Президента України неодноразово подовжувався та триває і на даний час.

Відтак, на думку суду, відповідачкою доведено існування у неї виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення, тому вважає за доцільне розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців по 7 544 гривні 91 копійка щомісячно ((43 020 + 2 249,46) / 6).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 267, 268, 274, 279, 435 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411) заборгованість за кредитним договором № 540307-КС-001 у розмірі 43 020 (сорок три тисячі двадцять) гривень, яка складається з: 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень - заборгованість за тілом кредиту; 25 020 (двадцять п`ять тисяч двадцять) гривень - заборгованість за відсотками.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 249 (дві тисячі двісті сорок дев`ять) гривень 46 копійок.

4. Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення суду строком на 6 (шість) місяців з дня набрання рішення законної сили, встановивши наступний графік погашення заборгованості:

до 06 грудня 2026 року сплатити 7 544 гривні 91 копійка;

до 06 січня 2027 року сплатити 7 544 гривні 91 копійка;

до 06 лютого 2027 року сплатити 7 544 гривні 91 копійка;

до 06 березня 2027 року сплатити 7 544 гривні 91 копійка;

до 06 квітня 2027 року сплатити 7 544 гривні 91 копійка;

до 06 травня 2027 року сплатити 7 544 гривні 91 копійка.

5. Копії рішення надіслати для відома сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:О.І.Бальжик