Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №357/10010/26 — Київський апеляційний суд

Справа № 357/10010/26

№ апеляційного провадження: 33/824/4414/2026

Головуючий у суді першої інстанції: Гавенко О.Л.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Крижанівська Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2026 року, винесену за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнуто його до адміністративної відповідальності за вчинення вказаного адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд не забезпечив всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Зазначає, що у працівників поліції були відсутні підстави для його зупинення та, як наслідок, відсутні підстави для його огляду на стан алкогольного сп`яніння. Звертає увагу на те, що працівники поліції не повідомили йому з яких підстав його було зупинено, чи були в його діях будь-які порушення ПДР, а також у чому його підозрювали, не повідомили йому жодних наявних у нього ознак алкогольного сп`яніння, що свідчить про те, що дії працівників поліції були незаконними. Також вказує, що працівниками поліції була порушена процедура огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки він кілька разів проходив освідування за допомогою газоаналізатора без заміни мундштука після кожної невдалої спроби. В медичному закладі під час повторного огляду на стан алкогольного сп`яніння він також декілька разів використовував один і той самий мундштук, що є недотриманням вимог Інструкції з експлуатації алкотестера Drager (Alkotest 6820/ 7510). Звертає увагу на те, що матеріали справи не містять роздруківки з приладу Drager, яким проводився огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Наголошує на тому, що згідно вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі позитивного результату тесту на стан сп`яніння, обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі. Він не погоджувався з результатами його огляду на стан сп`яніння та просив взяти в нього кров для проведення дослідження, проте йому було в цьому відмовлено.

В судове засідання ОСОБА_1 та прокурор не з`явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, суд відповідно до вимог ст. 250, ч. 6 ст. 294 КУпАП вважав за можливе слухати справу за їх відсутності.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим з огляду на наступне.

Так, до суду був наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 669105 від 18 травня 2026 року, в якому зазначено, що 18 травня 2026 року о 13 год. 46 хв. в м. Біла Церква по вул. Томилівська, 62, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2105», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога та підтверджується висновком закладу від 18.05.2026 року, чим порушив п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).

До протоколу було долучено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня № 1», яким встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 4).

Також до протоколу було долучено картку обліку адміністративного правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чек приладу Drager Alkotest 7510, відповідно до якого результат огляду ОСОБА_1 позитивний - 1,36 ‰, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт працівника поліції та 2 DVD диски із відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції (а.с. 2, 3, 5, 6, 7, 8).

ОСОБА_1 не спростовував факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та результати його огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що у працівників поліції були відсутні підстави для його зупинення та, як наслідок, відсутні підстави для його огляду на стан алкогольного сп`яніння, є необґрунтованими, самі по собі можливі порушення, допущенні працівниками поліції не спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та результати його огляду. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржував дії працівників поліції.

Посилання ОСОБА_1 на те, що працівники поліції не повідомили йому жодних наявних у нього ознак алкогольного сп`яніння, є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.

Судом апеляційної інстанції досліджений відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що працівниками поліції було неодноразово повідомлено ОСОБА_1 , що вони відчувають від нього запах алкоголю з порожнини рота, що і стало підставою для проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Посилання ОСОБА_1 на порушення процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки він кілька разів проходив освідування за допомогою газоаналізатора без заміни мундштука після кожної невдалої спроби, не спростовують факт керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, відповідно до Інструкції з експлуатації алкотестера Drager (Alkotest 6820/ 7510) новий мундштук потрібен для кожного нового тестування (огляду). В той же час, кілька спроб підряд у межах одного і того самого процесу огляду одного водія вважаються однією процедурою огляду, а тому не заміна мундштука після кожної невдалої спроби тестування не може бути підставою для визнання процедури огляду недійсною.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не містять чек приладу Drager, яким проводився його огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, до яких було долучено чек приладу «Drager Alkotest 7510», з результатом огляду ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу, який був позитивний та становив 1,36 ‰. (а.с. 5).

Також апеляційний суд відхиляє доводи ОСОБА_1 на те, що він не погоджувався з результатами його огляду на стан алкогольного сп`яніння та просив взяти в нього кров для проведення дослідження, як такі, що спростовуються відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 не просив під час проведення його огляду на стан сп`яніння в медичному закладі взяти в нього кров для проведення дослідження. Крім того, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться із застосуванням спеціальних технічних засобів, при цьому проведення лабораторних досліджень є обов`язковим лише для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2026 року - залишенню без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Крижанівська