Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №362/4116/26 — Київський апеляційний суд

Справа № 362/4116/26

№ апеляційного провадження: 33/824/4229/2026

Головуючий у суді першої інстанції: Сухарева О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Крижанівська Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника Ільющенка Юрія Анатолійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2026 року, винесену за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою захисник Ільющенко Ю.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, а також порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.

Як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження захисник Ільющенко Ю.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилається на те, що 11 серпня 2026 року в межах строку, встановленого законом, ним було подано апеляційну скаргу на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2026 року. Проте, вказана апеляційна скарга була повернута постановою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2026 року в зв`язку з відсутністю належним чином засвідченого витягу з договору про надання правничої допомоги. Після отримання постанови про повернення апеляційної скарги було негайно усунено вищевказаний недолік. Відтак, просить суд поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти апеляційну скаргу до розгляду.

В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваної постанови захисник Ільющенко Ю.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд не забезпечив всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Зазначає, що причина зупинки транспортного засобу «Mercedes-Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 є незаконною та такою, що не передбачена положеннями ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», оскільки посилання поліцейського на відсутній страховий поліс у водія не може слугувати окремою підставою для його зупинки. Після винесення оскаржуваної постанови суду було отримано відповідь Управління патрульної поліції у Київській області, відповідно до якої підставою зупинки вказаного транспортного засобу було орієнтування УПП у Київській області щодо незаконних заволодінь транспортними засобами за 2022 рік та 6 міс. 2023 року. Відтак, суд першої інстанції не встановив належним чином фактичну первинну підставу зупинки транспортного засобу та безпідставно ототожнив повідомлення водію причини зупинки із законністю самої зупинки. Зазначає, що орієнтування, на яке послалося УПП у Київській області, не підтверджує його актуальність станом на 08.05.2026 року, тобто на момент зупинення ОСОБА_1 та містить запис щодо іншого транспортного засобу «Mercedes-Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_2 . Оскільки зупинення ОСОБА_1 було незаконним, то всі подальші дії працівників поліції та отримані ними докази є незаконними та недопустимими. Наголошує на тому, що для встановлення складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, орган, який склав адміністративні матеріали, та суд повинні встановити не лише факт керування транспортним засобом, а й усі юридично значущі обставини, які утворюють саме повторність даного адміністративного правопорушення. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції послався на наявність постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6808063 від 11.03.2026 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, та сплату штрафу за нею. Однак, сам факт наявності інформації в інформаційних базах поліції не звільняє суд від обов`язку перевірити юридичний статус попередньої постанови та її значення для кваліфікації за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В судовому засіданні захисник Ільющенко Ю.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та приймав участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити з наведених у ній підстав.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, суд відповідно до вимог ст. 250, ч. 6 ст. 294 КУпАП вважав за можливе слухати справу за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення особи, яка з`явилася в судове засідання, вважаю, що підлягає поновленню строк на апеляційне оскарження, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області винесено 06 серпня 2026 року.

11 серпня 2026 року захисник Ільющенко Ю.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу на вказану постанову суду, яка була повернута постановою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2026 року в зв`язку з відсутністю належним чином засвідченого витягу з договору про надання правничої допомоги.

19 серпня 2026 року захисник Ільющенко Ю.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , повторно подав апеляційну скаргу на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2026 року та відповідно до вимог ч. 2 ст. 271 КУпАП надав належні документи на підтвердження повноважень на надання правової допомоги ОСОБА_1 в Київському апеляційному суді.

Враховуючи викладене, вважаю, що вказані захисником Ільющенком Ю.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2026 року є поважними.

Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування такої постанови суду першої інстанції.

Так, до суду був наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 660666 від 08 травня 2026 року, в якому зазначено, що 08 травня 2026 року о 16 год. 11 хв. в с. Глеваха, траса АДМ-05 Київ-Одеса, 31 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування Солом`янським районним судом м. Києва (справа № 760/14459/23 від 20 липня 2023 року), правопорушення вчинено повторно протягом року, а саме було вчинене правопорушення, за яке складено постанову за ч. 4 ст. 126 КУпАП серії ЕНА № 6808063, чим порушив п. 2.1а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 1).

До вказаного протоколу про адміністративне правопорушення було долучено картку обліку адміністративного правопорушення, довідку інспектора ВАП батальйону №1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській обл. ДПП В. Волошина від 09.05.2026 року, відповідно до якої 11.03.2026 року УПП в м. Києві відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА № 6808063 за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 грн. (а.с. 2, 3).

Також до вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення було долучено рапорт працівника поліції, роздруковану інформацію з інформаційної підсистеми «Адміністративна практика» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортним засобом (постанова ЕНА № 6808063 від 11.03.2026 року), та DVD-диск із відеозаписами з нагрудної камери працівників поліції (а.с. 4, 5, 6).

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.1(а) Правил дорожнього руху - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За змістом ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

З роздрукованої інформації з інформаційної підсистеми «Адміністративна практика» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», вбачається, що 09 травня 2026 року ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортним засобом згідно постанови ЕНА №6808063 від 11 березня 2026 року (а.с. 6).

На час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, рішення суду про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6808063 від 11 березня 2026 року відсутнє, що також вказує на чинність цієї постанови.

Крім того, жодних заперечень щодо факту притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП згідно постанови серії ЕНА №6808063 від 11 березня 2026 року ОСОБА_1 працівникам поліції не зазначав, що вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, який було досліджено судом апеляційної інстанції.

Відтак, ОСОБА_1 не надав доказів на спростування факту притягнення його 11 березня 2026 року до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Посилання захисника Ільющенка Ю.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , щодо незаконності причин зупинки останнього працівниками поліції суд не приймає до уваги, оскільки працівники поліції повідомили про причини цієї зупинки водію. При цьому, самі по собі можливі порушення, допущенні працівниками поліції не спростовують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржував дії працівників поліції.

При цьому, суд звертає увагу, що водію ОСОБА_1 було достовірно відомо про позбавлення його права керування транспортними засобами, відомо про притягнення його до відповідальності з цих причин 11 березня 2026 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП з накладанням стягнення у виді штрафу, однак не дивлячись на вказані обставини, він усвідомлено протиправно повторно керував транспортним засобом до зупинки його працівниками поліції.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника Ільющенка Ю.А., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2026 року без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Ільющенка Юрія Анатолійовича, подане в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 12 листопада 2025 року - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Ільющенка Юрія Анатолійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Крижанівська