Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №495/3309/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуСправа № 495/3309/26

Номер провадження 2/495/3067/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Мишка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Гасанзаде М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Білгород-Дністровський в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» звернулося до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №4284812 від 13.12.2020 року у загальному розмірі 31 595 грн.

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В позовній заяві позивач посилався на те, що 13.12.2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 4284812. Відповідно до умов Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість.

29.10.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладений Договір факторингу № 29/10-2025.

31.10.2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» укладений Договір факторингу № ДФ-31102025.

Відповідно до витягу з реєстру боржників за Договором факторингу-1 від 29.10.2025 року та Договору факторингу-2 від 31.10.2025 року сума боргу перед ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» становить 31 595 грн, з яких: 5000 грн тіло кредиту; 26 595 грн заборгованість за процентами.

Станом на день звернення до суду строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, що стало підставою для звернення до суду.

1.2. Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Фаркаш К.В. 09.06.2026 подала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просила задовольнити стягнення за позовною заявою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_2 у сумі заборгованості за договором про надання фінансових послуг від 13.12.2020 № 4284812, а саме: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000, 00 гривень (п`ять тисяч гривень), у задоволені решти позовних вимог - відмовити, обґрунтовуючи наступним. Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального

конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості

стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове

призначення, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та

джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно. Крім того, з огляду на приписи частини 4 статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту. Представник відповідача, звертає увагу суду, що вказана сума відсотків у розмірі 26 595,00 грн. з огляду на сам розмір кредиту у розмірі 5000,00 грн є явно завищеною, не є співмірною сумі кредиту, а отже суперечить принципам розумності та добросовісності. Таким чином, можливо дійти висновку, що встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг. Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 6 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат суду надано: Договір № 43657029/03 про надання правової допомоги від 02.01.2026, Додаткову угоду № 4284812 від 02.01.2026, а також детальний опис надання послуг адвокатом із погодженим переліком послуг та їхньою вартістю. Відповідач категорично заперечує проти задоволення вказаних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають стягненню з огляду на таке. Позивачем не доведено реальності та фактичного надання заявлених послуг: відсутність доказів надання письмової консультації: У детальному описі зазначено «письмову консультацію Клієнта щодо спірних правовідносин» (0,5 год вартістю 500 грн). Проте в матеріалах справи повністю відсутні будь-які матеріальні докази надання такої консультації (письмові роз`яснення, довідки тощо); недоведеність факту оплати (реальності адвокатських витрат): Позивачем не надано жодних платіжних документів (квитанцій, платіжних доручень, банківських виписок), які б підтверджували реальне перерахування коштів на рахунок адвоката чи виникнення реальних фінансових зобов`язань. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.

1.3. Представник позивача ТОВ «ФК «Солвентіс» адвокат Щава Є.В. подала до суду відповідь на відзив, з якого вбачається наступне. Щодо доводів представника відповідача про те, що вказана сума відсотків у розмірі 26 595,00 грн. з огляду на сам розмір кредиту у розмірі 5000,00 грн є явно завищеною, не є співмірною сумі кредиту, а отже суперечить принципам розумності та добросовісності. Відповідно до 1.3. Договору сума кредиту складає 5 000,00 гривень. Згідно з п. 1.6 Договору розрахунок Зобов`язань (п. 2.18. Правил) Позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), загальної суми платежу, Основної суми кредиту (п. 2.28. Правил) та Процентів за користування кредитом,розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, орієнтовної загальної вартості

кредиту зазначаються у Графіку платежів (п. 2.6. Правил), який є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів у Договорі визначає окремі розрахунки Зобов`язань за Лояльними (покращеними) умовами кредитування (п. 2.25. Правил) та за Загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил). Відповідно до п. 1.7. Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: у випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12.

Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 7,65% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту. у випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 17 календарних днів з 13.12.2020 року до 30.12.2020 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,53% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 6 300,50 грн., у тому числі Основна сума кредиту 5 000,00 грн., Проценти за користування кредитом 1 300,50 грн. При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають:- в Базовий період з 13.12.2020 року до 30.12.2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил);- в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 31.12.2020 року до 28.06.2021 року (включно) - 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 6 450,40 грн. використання Базової процентної ставки у Базовому періоді, нарахування процентів у Спеціальному періоді за Спеціальною процентною ставкою є правом Кредитодавця. Кредитодавець без погодження з Позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом. Згідно п. 3.1. Договору сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.41. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) 13.12.2020 року до Кінцевої дати виконання Договору 28.06.2021 року (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати Заборгованості, яке мало місце під час дії Договору. Якщо Позичальник виконає Зобов`язання/ сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію у Дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил). Як вбачається з детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 4284812 від 13.12.2020, станом на 29.10.2025 загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 31 595,00 грн, з

яких 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 26 595,00 грн - заборгованість за процентами. Поряд із цим, як вбачається з розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 4284812 від 13.12.2020, відповідачем здійснено платежі у розмірі: 16.12.2020 року у розмірі 200,00 грн на погашення заборгованості, які зараховано в рахунок сплати процентів за користування кредитом. 03.01.2021 року у розмірі 500,00 грн. на погашення заборгованості, які зараховано в рахунок сплати процентів за користування кредитом. 04.01.2021 року у розмірі 600,50 грн. на погашення заборгованості, які зараховано в рахунок сплати процентів за користування кредитом. 30.01.2021 року у розмірі 200,00 грн. на погашення заборгованості, які зараховано в рахунок сплати процентів за користування кредитом. 12.02.2021 року у розмірі 2 500,00 грн. на погашення заборгованості, які зараховано в рахунок сплати процентів за користування кредитом. Такі дії відповідача є конклюдентними діями та свідчать про визнання ним факту укладення кредитного договору і правомірності вимог позивача. Таким чином, нарахування заборгованості за відсотками, здійснене первісним кредитором, повністю відповідає умовам укладеного договору, здійснене в межах строку кредитування, є таким, що ґрунтується на законних та договірних підставах, а відтак підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі. Щодо судових витрат, позивач проаналізувавши ринкову вартість надання юридичними компаніями юридичних послуг встановив, що ринкова вартість за складання позовної заяви у цивільних справах становить в середньому 6 150,00 грн., що підтверджується інформацією із сайтів щодо вартості надання послуг адвокатами (витяги з інформацією із сайтів щодо вартості надання послуг адвокатами додається до даних додаткових пояснень). Також, представник позивача звертає увагу суду, що до складання позовної заяви у вартість витрат на правничу допомогу адвоката включено ще формування необхідних додатків та перед складанням позову проведення аналізу співрних правоввідносин із наданням рекомендацій щодо захисту інтересів Позивача. Таким чином, позивач надав разом із позовом усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову, а отже стягнення із відповідача витрат на професійну (правову) допомогу адвоката у розмірі 6 000,00 підлягають до задоволення. На підставі викладеного просила задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

2. Рух справи у суді.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільна справа №495/3309/26 передана на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишка В.В.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.05.2026 витребувано докази по справі.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та насідки їх вирішення; порядок судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не з`явився. В позовній заяві зазначив, що підтримує позовні вимоги позивача та просить розглянути справу за його відсутністю. Не заперечує щодо розгляду справи у заочному порядку.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Фаркаш К.В. в судове засідання не з`явилася, однак відповідно до відзиву просила задовольнити стягнення за позовною заявою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОЛВЕНТІС» у сумі заборгованості за договором про надання фінансових послуг від 13.12.2020 № 4284812, а саме: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 000, 00 гривень, у задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

4. Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.12.2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту № 4284812.

Відповідно до п.1.3. Договору сума кредиту складає 5000 гривень.

Відповідно до п. 1.4. Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3. цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника.

П. 1.5. За цим Договором Позичальник сплачує Кредитодавцю суму кредиту та Проценти за користування кредитом, Неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26. Правил), яка може нараховуватися у випадку порушення Позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник.

Згідно п.1.7 Договору 1.7.1. У випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 7,65% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту. 1.7.2. У випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 17 календарних днів з 13.12.2020 року до 30.12.2020 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,53% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 6 300,50 грн., у тому числі Основна сума кредиту 5000 грн, Проценти за користування кредитом 1 300,50 грн. 1.7.3. При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: - в Базовий період з 13.12.2020 року до 30.12.2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); - в Спеціальний період (л. 2.40. Правил) з 13.12.2020 року до 30.12.2020 року (включно) 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 6 450,40 грн. 1.7.4. Використання Базової процентної ставки у Базовому періоді, нарахування процентів у Спеціальному періоді за Спеціальною процентною ставкою є правом Кредитодавця. Кредитодавець без погодження з Позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом.

Натомість позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого заборгованість за Кредитним договором склала 31 595 грн, з яких: 5000 грн тіло кредиту; 26 595 грн заборгованість за процентами.

У матеріалах справи наявна довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Елаєнс» від 02.11.2024, з якої вбачається, що Товариству з обмеженою

відповідальністю «ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ» на підставі договору №41346335_18/10/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» та ТОВ «ТОВ АЛЕКСКРЕДИТ», підтверджено те, що платежі успішно проведені в системі, деталі операцій: номер в системі FONDY: 323977897, номер операції: 02380422515933813272556135022704, призначення платежу: transfer_funds, сума платежу: 5 000,00 грн, номер карти: НОМЕР_1 .

За встановлених обставин суд вважає, що сторонами погоджено всі істотні умови кредитного договору, оскільки даний електронний договір містить істотні умови щодо суми кредиту, дати його видачі, строк надання коштів, розмір процентів та умови кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, при цьому вказаний кредитний договір недійсним або неукладеним не визнавався, доказів цього не надано.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не заперечує ні факту укладення договору про надання кредиту №4284812 від 13.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 , ні факту перерахування позикодавцем та отримання позичальником грошових коштів; жодних доказів на спростування належності їй як банківської картки, так і номеру мобільного телефону, зважаючи на те, що тягар доказування відсутності заборгованості та факту укладення договору у даній категорії спорів покладено саме на відповідача остання не надала.

Відповідно до п. 2.1.7 договору, кредитодавець відповідно до умов цього договору та https://alexcredit.ua/umovi має право без згоди позичальника укладати з будь-якою третьою особою договір відступлення/купівлі-продажу права вимоги, відповідно до положень ст. 512 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За змістом частини першої статті 4 Закону України 12 липня 2001 року №2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг вважається фінансовою послугою.

У пункті 5 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1077 ЦК України договір факторингу передбачає, зокрема те, що фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника).

Як вбачається із матеріалів справи, 29.10.2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №АК-29/10-2025, згідно п. 1.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Матеріали справи містять витяг з реєстру боржників до договору факторингу №АК-29/10-2025 від 29.10.2025, з якого вбачається, що до ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №4284812 від 13.12.2020 на суму 31 595 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом, 26 595 грн заборгованість за відсотками.

31.10.2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» укладено договір факторингу №ДФ-31102025, згідно п. 1.1 якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025 вбачається, що до ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №4284812 від 13.12.2020 на суму 31 595 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом, 26 595 грн заборгованість за відсотками.

З урахуванням наведених обставин та доказів, що наявні у матеріалах справи, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі вищенаведених укладених договорів, а тому до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» перейшло право вимоги за договором про надання кредиту №4284812 від 13.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 .

Зважаючи на обов`язок суду належним чином дослідити поданий позивачем розрахунок заборгованості, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок (постанова Верховного Суду в справі №775/7704/15 від 23 січня 2018 року), суд здійснює перевірку нарахованої до стягнення заборгованості.

При цьому, вирішуючи питання про стягнення сум заборгованості за відсотками суд враховує, що за змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як встановлено судом, 13.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №4284812, при цьому сума кредиту (основна сума кредиту на початок виконання договору) складає 5 000,00 грн (п. 1.4), а також сторони встановили узгоджений строк повернення кредиту до 28.06.2021 (включно).

У відповідності до п. 1.7.3 договору, ставки нарахування процентів і розмір пені за цим договором: базова процентна ставка за один день користування кредитом 1,7%; акційна ставка або ставка за програмою лояльності за один день користування кредитом - 1,53%; спеціальна процентна ставка за один день користування кредитом після узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення заборгованості, прострочення кредиту) - 3,00%; пеня за один день користування кредитом поза узгодженого строку повернення кредиту (у випадку виникнення заборгованості, прострочення кредиту) - 0,00%.

З розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», який додано позивачем при зверненні з позовною заявою до суду, вбачається, що кредитодавець нараховував заборгованість наступним чином:

1) у період з 13.12.2020 по 29.01.2021 за процентною ставкою 1,53 %, тобто була застосована акційна ставка або ставка за програмою лояльності;

2) у період з 30.01.2021 по 29.10.2025 за процентною ставкою 3 %, тобто була застосована спеціальна процентна ставка.

Суд вважає вищевказаний розрахунок таким, що не відповідає умовах укладеного договору про надання кредиту №4284812 від 13.12.2020, оскільки розрахунки проведені поза межами строку кредитування.

Так, кредитний договір передбачає право позичальника на звернення до кредитодавця із заявою про продовження узгодженого строку погашення кредиту на умовах, визначених у розділі 12 https://alexcredit.ua/umovi та право кредитодавця надавати згоду на продовження узгодженого строку повернення кредиту за заявою позичальника шляхом укладення між сторонами додаткової угоди відповідно до умов, визначених у розділі 12 https://alexcredit.ua/umovi (п. 2.1.4 та п. 2.2.2).

В той же час, кредит вважається простроченим у разі несвоєчасної сплати основної суми кредиту та процентів за користування кредитом, починаючи з наступного дня закінчення узгодженого строку повернення кредиту, визначеного в п. 1.9. цього договору, за умови, якщо узгоджений строк повернення кредиту не було продовжено шляхом укладення між сторонами додаткової угоди (п. 4.7).

Сторони погоджуються, що у випадку порушення позичальником узгодженого строку повернення кредиту, його зобов`язання за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитними коштами, при цьому кредитодавець має право нараховувати, а позичальник повинен сплачувати до повного погашення заборгованості основну суму кредиту, проценти за користування кредитом, неустойку (пеню, штрафи), які розраховуються (визначаються) відповідно до розділу 1 цього договору (п. 7.7 договору).

Матеріали справи не містять додаткової угоди, що вказує на відсутність підстав вважати узгоджений строк погашення кредиту продовженим, відповідно кредитодавець помилково нарахував проценти за користування кредитом поза межами строку кредитування, що має наслідком зміни визначеної позивачем суми заборгованості.

Тобто, розмір заборгованості ОСОБА_1 становить: 5 000,00 грн. (тіло кредиту) + 22 095 грн (проценти за користування кредитом протягом строку кредитування у період з 13.12.2020 по 28.06.2021) .

Суд наголошує, що зі змісту вказаних положень договору вбачається, що зазначені проценти договір пов`язує з неповерненням у встановлений строк кредитних коштів, а відтак по суті це є санкцією для позичальника. Нарахування ж та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та правовим позиціям Верховного Суду.

Так, відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22) зроблено такі висновки, що «компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (пункт 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19). Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України). Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 (пункт 57).

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав)».

Верховним Судом у постанові від 19.09.2020 року у справі №686/18977/17 зазначено, що «положеннями частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 ЦК України не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.

Отже, положеннями ЦК України передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення, зокрема, у розмірі певного проценту за кожен день прострочення».

Суд вважає, що визначені умовами договору проценти за користування кредитом можуть бути нараховані лише в межах строку кредитування. Після закінчення строку кредитування кредитор має право на застосування відповідальності за невиконання грошового зобов`язання в порядку, визначеному ч. 2 статті 625 ЦК України, проте таких вимог позивачем заявлено не було.

Оскільки позивач помилково нарахував проценти за користування кредитом поза межами строку кредитування, вказане має наслідком часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС».

5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.

Позивачем при подачі позовної заяви було надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу до суду першої інстанції позивачем було надано копії договору про надання правової допомоги №43657029/03 від 02.01.2026, додаткову угоду №4284812 до договору №443657029/03 про надання правової допомоги від 02.01.2026, укладену 27.03.2026, акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 27.03.2026, детальний опис робіт, виконаних адвокатом Міньковською А.В. з якого вбачається, що було надано роботи на загальну вартість 6 000,00 грн.

Оскільки судом задоволено 27 095*100% /31 595 = 85,75% позовних вимог, то з Відповідача на користь Позивача слід стягнути 2 283 грн. судового збору та 5 145 грн. витрат на правничу допомогу, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.3-7, 10-13, 18, 11, 76-83, 95, 133, 141, 174, 213, 228, 229, 241-246, 258, 259, 263-268, 272, 273, 280-283 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» суму заборгованості у загальному розмірі 27 095 гривень 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000 гривень; - заборгованість за нарахованими відсотками 22 095 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 283 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 145 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 12.10.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», ЄДРПОУ 43657029, юридична адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Віталій МИШКО