Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №757/25332/25-ц — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах щодо прав інтелектуальної власності, з них:

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №757/25332/25-ц

Суддя: Оніщук Максим Іванович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 757/25332/25-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/14699/2026Головуючий у суді першої інстанції - Козлов Р.Ю., Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

секретар Цалко Д.М.,

за участю:

представників позивача Єреми М.Р., Оніщенка О.В.,

представника відповідача

ОСОБА_3 та третіх осіб ОСОБА_1 ,

представника третьої особи

ТОВ "НІКС Академія" Крохмаля Р.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Н-ІКС Холдінг Лтд , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Єремою Миколою Ростиславовичем, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 01 липня 2026 року в цивільній справі за позовом компанії Н-ІКС Холдінг Лтд до ОСОБА_3 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКС АКАДЕМІЯ» про дострокове припинення дії свідоцтва України на торговельну марку та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року компанія Н-ІКС Холдінг Лтд (N-IX Holding Ltd) через свого представника - адвоката Коцюбальську Ольгу Миколаївну звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , Національного органу інтелектуальної власності Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ) про дострокове припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 від 12.11.2007 року на торговельну марку «» частково та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» з заявкою №m202130805 від 24.12.2021 з метою отримання правової охорони на власне позначення «» за повним переліком для класу 9 товарів і класів 35 та 42 послуг Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП).

ОСОБА_3 подав заперечення на заявку позивача №m202130805 від 24.12.2021, яке було відхилено (не враховано) при прийнятті рішення про реєстрацію знаку за заявкою №m202130805.

Після одержання Позивачем рішення Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» № 136393/3М/22 від 28.07.2022 про реєстрацію знаку за заявкою №m202130805 ОСОБА_3 подав до Апеляційної палати Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» заперечення проти цього рішення.

Таке перешкоджання реєстрації знаку позивача, на думку позивача, порушує його охоронюваний законом інтерес до безперешкодної реєстрації знаку за заявкою № m202130805 від 24.12.2021 та свідчить про стійкий намір ОСОБА_3 протидіяти правомірному використанню в майбутньому у господарській діяльності торговельної марки за заявленим позначенням у класах 9 (товари) та 35 та 42 (послуги) МКТП, а також комерційного (фірмового) найменування юридичної особи позивача.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2026 у задоволенні позову відмовлено (т. 10, а.с. 112-125).

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції неправильно застосував норму матеріального права, а саме абз. 1 ч. 4 ст. 16 Закону про ТМ та п. 1 ст. 197 Угоди про асоціацію щодо способів використання ТМ, не врахувавши, що використання торговельної марки має бути реальним для відповідних товарів і послуг.

Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норму матеріального права - ч. 4 ст. 16 Закону про ТМ, визнавши використанням спірної ТМ укладання ліцензійних договорів про передачу прав на неї.

Однак, укладання ліцензійних договорів, які за своїм змістом передбачають передачу прав щодо торгових марок, не відповідають способам використання, наведеним у ч. 4 ст. 16 Закону про ТМ.

Також, вказує, що суд першої інстанції не застосував пп. в) п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 198 Угоди про асоціацію, безпідставно визнавши належними доказами у справі Контракти про надання послуг за межами України.

Зазначає, що суд першої інстанції визнав встановленими обставини, які входять до предмета доказування в даній справі, зокрема "безпосереднього та фактичного" використання спірної ТМ протягом останніх 5 років, на підставі неналежних та недостовірних доказів, а також неповністю встановив обставини справи в частині використання спірної ТМ щодо всіх товарів та послуг в межах класів 9, 35 та 42 МКТП (т. 10, а.с. 133-144).

Представники позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_3 та третіх осіб: ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД», ТОВ «НІКС АКАДЕМІЯ" у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача УКРНОІВІ у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиві на апеляційну скаргу просив розглядати справу без його участі.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Так, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем подано заявку на державну реєстрацію торговельної марки № m202130805 від 24.12.2021 р. «» для товарів 9 та послуг 35, 42 класів МКТП, рішення за якою оскаржується ОСОБА_3 в Апеляційній палаті ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій».

ОСОБА_3 є власником свідоцтва України № НОМЕР_1 від 12.11.2007 р. на торговельну марку за словесним позначенням «», яка зареєстрована щодо наступного переліку товарів 9 класу та послуг 35, 38, 41 та 42 класів МКТП:

Клас 09: Акустичні пристрої зв`язку; аудіовізуальні навчальні засоби; блоки пам`яті або мікропроцесори (зінтегровані (інтегральні) схеми); блоки порівнювання; блокноти-комп`ютери; відеоекрани; магнітні стрічки для відеозаписування; пристрої для відеозаписування; касети з відеоіграми; відеокамери; відеокасети; головні процесові блоки (процесори); джукбокси до комп`ютерів; дискети; диски магнітні; дисководи до комп`ютерів; електричне устатковання для дистанційного керування виробничими процесами; електронні видання (завантажні); електронні кишенькові перекладачі; електронні налички до товарів; записники електронні; звукозаписові диски; звукозаписові носії; зчитувачі (обладдя для обробляння інформації); зчитувачі знаків оптичні; зчитувачі штрихових кодів; ігрові приставки до телевізорів; інтерфейси до комп`ютерів; пристрої для обробляння інформації; килимки під комп`ютерні мишки; кишенькові калькулятори; програвачі (плеєри) компакт-дисків; компакт-диски (аудіо-відео); компакт-диски (зчитна пам`ять); блоки пам`яті комп`ютерів; комп`ютери; програмний статок комп`ютерів (записаний); комп`ютерні клавіатури; комп`ютерні програми (завантажний програмний статок); комп`ютерні програми записані; комп`ютерні програми оперативного обслуговування (записані); комутаційні електричні апарати; комп`ютерні пристрої для магнітних стрічок; комп`ютерні мишки (обладдя для обробляння інформації); мікропроцесори; модеми; монітори (комп`ютерні програми); монітори (комп`ютерні складники); носії інформації магнітні; носії інформації оптичні; олівці електронні (елементи дисплеїв); оповіщальні дошки електронні; оптичні диски; передавачі далекого зв`язку (телекомунікація); мультфільми мальовані; передавачі електронних сигналів; периферійні комп`ютерні пристрої; принтери до комп`ютерів; програми комп`ютерних ігор; розважальні приставки до телевізорів; сканери (обладдя для обробляння інформації); схеми зінтегровані (інтегральні); схеми зінтегровані (інтегральні) безкорпусні; навігаційні прилади до транспортних засобів (бортові комп`ютери);

клас 35: Агентства комерційного інформування; вивчання ринку; ділове досліджування; ділове інформування; ділове оцінювання; ділове розвідування; ділові довідки; експертування на ділову успішність; записування повідомин; збирання інформації до комп`ютерних баз даних; послуги щодо зв`язків з громадськістю; керування комп`ютерними файлами; консультування щодо керування справами; розміщування товарних вагонів за допомогою комп`ютера; обробляння текстів; оновлювання, коригування та удосконалювання рекламних матеріалів; фахове консультування щодо підприємництва; допомога у комерційному або промисловому керуванні; рекламування через комп`ютерну мережу; упорядковування (систематизування) інформації комп`ютерних баз даних; шукання відомостей (інформації, даних) в комп`ютерних файлах (для інших);

клас 38: Надавання доступу до світової комп`ютерної мережі; електронна пошта; послуги щодо електронних оповіщальних дощок (телекомунікаційні послуги); зв`язок за допомогою волоконних оптичних мереж; зв`язок за допомогою комп`ютерних терміналів; інформування щодо далекого зв`язку (телекомунікації); наймання (прокат) модемів; передавання повідомин і зображень комп`ютерне; посилання повідомин; послуги телекомунікаційного маршрутування та з`єднування; надавання телекомунікаційного зв`язку із світовою комп`ютерною мережею; послуги щодо телеконференцій;

клас 41: Готування публікацій за допомогою електронних настільних видавничих засобів; ігрові послуги через комп`ютерні мережі; надавання незавантажних мережних електронних публікацій; облаштовування дозвілля; послуги перекладачів; публікування електронних книжок та журналів в комп`ютерних мережах; публікування текстів, крім рекламних; послуги щодо цифрового зображання;

клас 42: Відновлювання комп`ютерної бази даних; дублювання комп`ютерних програм; експертування; інжиніринг; інсталювання (встановлювання) комп`ютерних програм; наймання (прокат) комп`ютерів; наймання (прокат) програмного статку комп`ютерів; оновлювання програмного статку комп`ютерів; розробляння програмного статку комп`ютерів; комп`ютерне програмування; комп`ютерне системне аналізування; конвертування (перетворювання) даних і комп`ютерних програм (крім фізичного перетворювання); конвертування (перетворювання) даних чи документів з фізичних носіїв на електронні; консультування щодо комп`ютерної техніки; обслуговування програмного статку комп`ютерів; обслуговування та створювання веб-сайтів для інших; проектування комп`ютерних систем; розміщування комп`ютерних веб-сайтів.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив суд припинити лію торгівельної марки «» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 12.11.2007 для всіх товарів 9 класу, послуг 35 та 42 класів МКТП у зв`язку з її невикористанням без поважних причин більше безперервного п`ятирічного періоду.

Так, відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Згідно зі статтею 54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

До об`єктів права інтелектуальної власності відповідно до частини першої статті 420 ЦК України належать, зокрема, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Згідно зі статтею 493 ЦК України суб`єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.

Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», згідно з його преамбулою, регулює відносини, що виникають у зв`язку з набуттям і здійсненням прав на торговельні марки в Україні. Закріплені у цьому Законі норми є спеціальними стосовно норм інших законодавчих актів, які регулюють відповідні правовідносини або безпосередньо стосуються таких правовідносин.

У статті 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

За змістом частини другої статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» об`єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови що такі позначення придатні для відрізнення товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Реєстрі таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається.

Відповідно до статті 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту четвертого статті 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом п`яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або якщо використання торговельної марки призупинено з іншої дати після цієї публікації на безперервний строк у п`ять років, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

Для цілей застосування цього пункту датою, з якої повинно розпочинатися використання торговельної марки за міжнародною реєстрацією, є дата публікації в Бюлетені НОІВ відомостей про надання правової охорони торговельній марці за міжнародною реєстрацією в Україні.

У такому разі дія свідоцтва або дія міжнародної реєстрації в Україні може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва чи міжнародної реєстрації не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами є обставини, що перешкоджають використанню торговельної марки незалежно від волі власника свідоцтва чи міжнародної реєстрації, зокрема обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством.

Для цілей цього пункту використанням торговельної марки власником свідоцтва вважається також використання її з дозволу власника свідоцтва іншою особою.

Використання торговельної марки особою, яка має право використовувати колективну марку, вважається використанням власником свідоцтва.

Дію свідоцтва не може бути припинено, якщо у строк від закінчення п`ятирічного строку невикористання торговельної марки до подання позову про дострокове припинення дії свідоцтва почалося чи відновилося її використання, крім випадку, коли підготовка до початку використання або відновлення використання торговельної марки розпочалися протягом трьох місяців до подання такого позову та після того, як власник свідоцтва довідався про можливість його подання.

Згідно з пунктом четвертим статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» використанням торговельної марки визнається: нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки.

Докази, які можуть підтвердити використання знака для товарів і послуг, повинні бути, як правило, обмежені п`ятирічним строком до дати звернення позивача до суду.

Саме лише укладення договорів (у тому числі ліцензійних) щодо розпорядження майновими правами на знак для товарів і послуг не може вважатися використанням даного знака. Доказами використання певного позначення відповідно до укладеного договору можуть виступати, зокрема, договори купівлі-продажу чи поставки товару, на якому розміщено знак, договори про розміщення рекламної продукції про такі товари на відповідних рекламних носіях тощо. Використання позначення може підтверджуватися й фактичними даними про використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва (доказами такого використання позначення мають бути такі ж документи, як і у випадку, якби власник знака використовував його у власній діяльності).

Аналіз наведених норм Закону дає підстави стверджувати, що, виходячи з правової сутності торговельної марки, умовою належного її використання є безпосереднє та фактичне використання саме стосовно товарів і послуг, для яких цю марку зареєстровано.

Відповідно до частини першої статті 197 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), якщо протягом п`яти років з дати завершення процедури реєстрації власник не розпочинає реальне використання торговельної марки для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована на відповідній території, або якщо таке використання призупинено протягом безперервного п`ятирічного періоду, то стосовно торговельної марки можуть бути запроваджені санкції, передбачені цим Підрозділом, якщо відсутні належні причини для її невикористання.

Згідно з частиною першою статті 198 Угоди про асоціацію сторони передбачають, що реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання; проте жодна особа не може заявити, що права власника на торговельну марку мають бути анульовані, якщо протягом проміжку часу між закінченням п`ятирічного періоду і поданням заяви про анулювання розпочалося або було поновлено реальне використання торговельної марки; початок використання або його поновлення протягом трьохмісячного періоду, що передує заяві про анулювання, яке розпочалося відразу після закінчення безперервного п`ятирічного періоду невикористання, не беруться до уваги, якщо підготовка до початку або поновлення використання здійснюється лише у зв`язку з тим, що власник усвідомлює можливість подання заяви про анулювання.

Відповідно до приписів статей 1 та 19 Закону України «Про міжнародні договори України» цей Закон застосовується до всіх міжнародних договорів України, регульованих нормами міжнародного права і укладених відповідно до Конституції України та вимог цього Закону; чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства; якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

На підтвердження використання торговельної марки власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій з числа зазначених у п. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Як вже зазначалося вище, звертаючись до суду з позовом, позивач просив суд припинити лію торгівельної марки «» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 12.11.2007 для всіх товарів 9 класу, послуг 35 та 42 класів МКТП у зв`язку з її невикористанням без поважних причин більше безперервного п`ятирічного періоду.

При цьому, доводи позивача грунтуються на тому, що у Державному реєстрі свідоцтв України на торговельні марки відсутні відомості про укладення ОСОБА_3 ліцензійних договорів.

Разом з тим, стосовно ліцензійних договорів колегія суддів зазначає, що самі по собі вони не можуть бути достатнім доказом використання торговельної марки.

Саме лише укладення договорів (у тому числі ліцензійних) щодо розпорядження майновими правами на знак для товарів і послуг не може вважатися використанням даного знака.

У свою чергу, відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» використанням торговельної марки власником свідоцтва вважається також використання її з дозволу власника свідоцтва іншою особою. Практика вирішення таких спорів виходить з того, що використання повинно здійснюватися за умови контролю з боку власника свідоцтва.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 уклав Договір про представництво від 18.10.2010 з ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД», з якого вбачається його право представляти ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» перед третіми особами, громадськими організаціями та державними органами, що надалі було закріплено Протоколом № 10 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» від 31.03.2017 року.

На підставі наведеного, суд першої інстанції вірно встановив, що використання торговельної марки за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 12.11.2007 року «» здійснюється третіми особами - ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» та ТОВ «НІКС АКАДЕМІЯ».

Таке використання є використанням торговельної марки власником свідоцтва в розумінні пункту 4 статті 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Також, судом досліджено ліцензійний договір № 1 про надання права на використання знака для товарів і послуг від 11 квітня 2019 року, що укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» і яким надано ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» дозвіл на використання торговельної марки «» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 12.11.2007 р. для всіх товарів і послуг, для яких торговельну марку зареєстровано; додаткову угоду № 1 від 30 липня 2024 року до ліцензійного договору № 1 про надання права на використання знака для товарів і послуг від 11.04.2019 року, що укладена між ОСОБА_3 та ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» і якою змінено тип ліцензії на виключну та розширено обсяг прав ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД»; ліцензійний договоір про надання права на використання знака для товарів і послуг від 30 липня 2024 року, що укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» і яким надано ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» дозвіл на використання торговельних марок «» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 10.09.2019 р. та «» за свідоцтвом України № НОМЕР_3 від 25.09.2019 р.; субліцензійний договір про надання права на використання знака для товарів і послуг від 30 грудня 2024 року та акта приймання-передачі до нього, укладених між ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» та ТОВ «НІКС АКАДЕМІЯ», яким ТОВ «НІКС АКАДЕМІЯ» надано право на використання торговельних марок «» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 12.11.2007 р., «» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 10.09.2019 р. та «» за свідоцтвом України № НОМЕР_3 від 25.09.2019.

При цьому, як правильно встановлено судом першої інстанції на підставі Висновку експерта за результатами проведення експертизи об`єктів права інтелектуальної власності № 318/1/25 від 05.08.2025 року Науково-дослідного центру судових експертиз у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України та Висновку експерта № 1786 від 20.08.2025 року Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», в торговельних марках «» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 10.09.2019 р., «» за свідоцтвом України № НОМЕР_4 від 25.10.2016 р., позначеннях

застосовано торговельну марку «» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 12.11.2007 р. у формі зареєстрованої торговельної марки або у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, що не змінюють в цілому відмітності торговельної марки.

При цьому, колегія суддів враховує висновки, викладені у Висновку експерта № 1786 від 20.08.2025 року Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» про те, що на сприйняття знака насамперед впливає його сильний елемент, яким є фантазійне слово «NIX», інші елементи знака самостійного значення та розрізняльної здатності не мають. Словесні елементи «solutions» (рішення) та «academy» (академія) є словами загальновживаної лексики, які самі по собі мають слабку розрізняльну здатність. Лише у поєднанні зі словесним елементом «» вони набувають необхідної дистинктивності. Також експертизою встановлено, що торговельну марку «» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 12.11.2007 р. виконано як словесне позначення жирним шрифтом, літерами латиниці без заявлення кольорів, тобто словесне позначення може бути використане в будь-якому кольорі без втрати у правовому захисті торговельної марки.

Суд першої інстанції також правильно оцінив доводи відповідача ОСОБА_3 про те, що ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» позиціонується на ринку та в мережі Інтернет як компанія «NIX» та використовує словесне позначення «NIX» у зв`язку з власною господарською діяльністю.

Таким чином, торговельна марка «» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 12.11.2007 використовується у формі зареєстрованої торговельної марки або у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами.

На підставі наведеного колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що використання торговельної марки у складі інших зареєстрованих позначень чи в графічних зображеннях не є її використанням.

Доводи, викладені у Висновку науково-правової експертизи № 126/20-е від 12.03.2026, підготовленому Інститутом держави і права імені В.М. Корецького, не спростовують факту використання торговельної марки «» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 12.11.2007, адже матеріали справи підтверджують використання відповідних позначень та похідної форми від торговельної марки «» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 12.11.2007.

При цьому, слід зауважити, що висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду відповідно до частини 1 статті 115 ЦПК.

Також, як вбачається з роздруківки сайту Полтавської обласної військової адміністрації, розміщеного в мережі Інтернет за посиланням https://poda.gov.ua, сайт містить напис «розроблено в NIX» з використанням білого графічного зображення торговельної марки ОСОБА_3 за аналогічною формою до наданих на ознайомлення зображень. Судом першої інстанції правильно встановлено, що на сайті міститься саме торговельна марка.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що пропонування продукції ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» здійснюється через веб-сайт https://www.nixsolutions.com/ua/.

В матеріалах справи наявні відомості щодо дати реєстрації доменного імені з веб-ресурсу WHOIS та копія відомостей щодо власника доменного імені з особистого кабінету власника, розміщених за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нотаріально засвідченим перекладом на українську мову.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що https://www.nixsolutions.com/ua/ містить інформацію про послуги, що надаються ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД», зокрема, послуги з розробки програмного забезпечення, послуги з технічної підтримки програмного забезпечення, послуги у сфері видаленого адміністрування і системної інтеграції, IT- консалтинг, графічний дизайн, інтернет маркетинг, проджект менеджмент, управління проектами, тестування програмного забезпечення.

Судом враховано, що ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» активно веде блог та публікує дописи протягом 2019-2025 років на сайті. На сайті використовується словесне позначення «NIX» та графічне зображення .

Отже, матеріалами справи в їх сукупності підтверджується використання торговельної марки «» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 12.11.2007 для пропонування товарів і послуг ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД», що не спростовано позивачем.

Також, судом першої інстанції досліджено факт ведення господарської діяльності протягом протягом 2020-2025 років, який підтверджується укладеними договорами, предметом яких є надання послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп`ютерних систем:

- Контрактом про надання послуг № NUS-01-20 від 02 березня 2020 року між ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» та NIX UNITED LLC, виконання якого підтверджено актом про надання послуг № 10 від 31 грудня 2020 року; актом про надання послуг № 11 від 29 січня 2021 року; актом про надання послуг № 12 від 26 лютого 2021 року;

-Контрактом про надання послуг № NUS-01-21 від 11 лютого 2021 року між ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» та NIX UNIТED LLC, виконання якого підтверджено актом про надання послуг № 10 від 31 грудня 2021 року; актом про надання послуг № 11 від 31 січня 2022 року;

-Контрактом про надання послуг № NUS-01-22 від 14 лютого 2022 року між ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» та NIX UNIТED LLC, виконання якого підтверджено актом про надання послуг № 11 від 30 грудня 2022 року; актом про надання послуг № 12 від 31 січня 2023 року; актом про надання послуг № 13 від 14 лютого 2023 року;

-Контрактом про надання послуг № NUS-01-23 від 14 лютого 2023 року між ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» та NIX UNIТED LLC, виконання якого підтверджено актом про надання послуг № 11 від 29 грудня 2023 року; актом про надання послуг № 12 від 31 січня 2024 року;

-Контрактом про надання послуг № NUS-01-24 від 15 лютого 2024 року між ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» та NIX UNIТED LLC, виконання якого підтверджено актом про надання послуг № 11 від 31 грудня 2024 року; актом про надання послуг № 12 від 31 січня 2025 року; актом про надання послуг № 13 від 28 лютого 2025 року; актом про надання послуг № 14 від 31 березня 2025 року; актом про надання послуг № 15 від 30 квітня 2025 року; актом про надання послуг № 16 від 31 травня 2025 року.

При цьому, слід зауважити, що доказів нікчемності вказаних договорів або визнання їх недійсними, як і доказів нереальності надання послуг за ними, матеріали справи не містять.

Сам лише факт пов`язаності сторін договору не є достатньою підставою для спростування реальності ведення господарської діяльності, реальної пропозиції товарів та послуг під торговельною маркою «» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 12.11.2007.

Колегія суддів також зауважує, що підпункт «в» пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України визначає місце постачання послуг виключно для цілей справляння податку на додану вартість і не визначає місця фактичного надання таких послуг.

Водночас характерною ознакою надання послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації є можливість здійснювати їх фактичне надання на території України з використанням інформаційно-комунікаційних систем та мережі Інтернет.

Щодо недостовірності Звіту Приватного підприємства «МІЖНАРОДНА МАРКЕТИНГОВА ГРУПА КИЇВ» від 10.12.2024 р. за результатами проведеного Соціологічного опитування споживачів щодо рівня відомості та сприйняття в Україні торговельної марки та щодо оцінки схожості торговельних марок N-X, слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів, які б могли його спростувати.

Водночас, без врахування звіту соціологічного опитування, в матеріалах справи наявні належні, достатні та допустимі докази використання торговельної марки «» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 від 12.11.2007.

У свою чергу, судом першої інстанції правильно встановлено, що протягом 2020-2022 років ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» публікувало рекламу у приміщенні Міжнародного Аеропорту Харкова.

Вказані факти підтверджуються Договором № АМ-17/20 від 12 лютого 2020 року про надання рекламних послуг, предметом якого є розміщення реклами замовника на рекламних носіях. Виконання цього договору підтверджується актом наданих послуг №АА00000845 від 31 грудня 2020 року, актом наданих послуг №АА00000845 від 31 жовтня 2020 року, актом наданих послуг №АА00000724 від 31 серпня 2021 року, актом наданих послуг № АА00000148 від 28 лютого 2022 року, актом наданих послуг №АА00000617 від 31 липня 2021 року, актом наданих послуг №АА00000312 від 30 квітня 2021 року, актом наданих послуг №АА00000479 від 30 червня 2021 року, актом наданих послуг №АА00000772 від 30 листопада 2020 року, актом наданих послуг №АА00000029 від 31 січня 2021 року, актом наданих послуг №АА00000042 від 31 січня 2022 року.

ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» та ТОВ «НІКС АКАДЕМІЯ» надано суду зразки рекламної продукції з позначенням «NIX» та зображення її використання на заходах.

Крім того, судом першої інстанції також встановлено, що протягом 2020-2025 років ТОВ «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД» активно використовувало торговельну марку NIX у соціальних мережах: https://www.facebook.com/nix.ukraine; https://www.instagram.com/nix_ukraine/; https://www.youtube.com/@NIX_Ukraine.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що надані ОСОБА_3 , третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКС АКАДЕМІЯ» докази у сукупності з іншими матеріалами справи свідчать про те, що факт використання торговельної марки протягом останніх п`яти років доведено.

За вказаних обставин, оскільки відповідачем спростовано належними та допустимими доказами обставинами, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

З вищенаведеного вбачається, що доводи апелянта щодо незаконності рішення не грунтуються на вимогах закону, суперечать наявним у справі доказам та фактичним обставин справи, а отже не спростовують та не впливають на законність і обгрунтованість ухваленого судом рішення.

Крім цього, наведені в апеляційній скарзі доводи, які на думку скаржника, є підставою для скасування рішення суду, є тотожними із його поясненнями на обгрунтування позовних вимог, ці доводи були предметом судового розгляду в суді першої інстанції, яким суд надав грунтовну оцінку, яка узгоджується з вимогами закону і з якою у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Н-ІКС Холдінг Лтд , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Єремою Миколою Ростиславовичем, - залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 01 липня 2026 року в цивільній справі за позовом компанії Н-ІКС Холдінг Лтд до ОСОБА_3 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКС СОЛЮШЕНС ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКС АКАДЕМІЯ» про дострокове припинення дії свідоцтва України на торговельну марку та зобов`язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 08 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua