Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №760/27898/25 — Київський апеляційний суд

Єдиний унікальний номер № 760/27898/25

Апеляційне провадження № 33/824/1329/2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 06 січня 2026 року, прийняту відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 467148 від 28.09.2025 року, ОСОБА_1 28.09.2025 р. о 00 годині 25 хвилин, в м. Києві по вул. Митрополита Василя Липківського, 16Г, керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz S400D», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Drager ARMF 0249», що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського. Результат огляду 1,07 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а) ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 06 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто судовий збір в дохід держави в розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 06 січня 2026 року та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків:

У судове засідання, призначене на 20 серпня 2026 року, учасники судового процесу не з`явилися, про день та час розгляду справи апеляційним судом повідомлялись у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому суд вважає можливим розгляд справи у їх відсутність.

Основними доводами апеляційної скарги було те, що:

- апелянт не вживав алкоголь, а приймав лікарські засоби, у складі яких може міститися спирт;

- працівники поліції не запропонували пройти огляд в закладі охорони здоров`я.

З такими доводами апелянта суд апеляційної інстанції погодитися не може з наступних міркувань:

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Отже, виходячи з вищенаведеного правового обґрунтування належним доказом інкримінованого апелянту правопорушення є відеозапис, матеріали якого обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Доданим до матеріалів справи відеозаписом зафіксовано, що під час зупинки транспортного засобу працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 проїхати до медичної установи. Також, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 зазначив, що вживає лікарські препарати, що знижують його увагу та швидкість реакції, оскільки має проблеми зі станом здоров`я. Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 з результатом тесту, який проводився із застосуванням приладу «Drager ARMF 0249», погодився.

Оцінюючи доводи апелянта стосовно вживання ним лікарських засобів, у складі яких може міститися спирт, що могло вплинути на результати огляду, апеляційний суд зауважує, що відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже водій повинен був у повній мірі усвідомлювати такі обставини та утриматись від керування транспортним засобом.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, була підтверджена на підставі сукупності належних та допустимих доказів, що й було належним чином встановлено судом.

Апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу. Порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 06 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Журба