Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №494/1743/26 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

12.10.2026

Справа № 494/1743/26

Провадження № 2/494/1314/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання - Авдєєвої С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №494/1743/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

14.07.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" звернулося до Березівського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026 року визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Римар І.А. та враховуючи, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями, повітряними тривогами на території Одеської області, перебуванням у серпні 2026 року у відпустці, атому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені ЦПК України.

На обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача вказав, що 04.04.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2203844. Згідно умов договору відповідачу надано кредитні кошти, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти, сплатити проценти за користування кредитом, виконати інші обов`язки, передбачені договором. 28.11.2025 року згідно умов договору факторингу №28112025 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило право вимоги за кредитним договором №2203844 від 04.04.2025 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Взяті на себе зобов`язання, відповідно до кредитного договору відповідач не виконав, тобто не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим, утворилася заборгованість у розмірі 20688.74 грн. Заборгованість складається з наступного: 4499.99 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7188.75 грн. - заборгованість за відсотками; 0 грн. - заборгованість за комісійними винагородами; 9000.00 грн. - заборгованість за пенею. Також, позивач просить стягнути з відповідача сплачені ним при поданні заяви до суду судові витрати в розмірі 2662.40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000.00 грн.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 31.10.2026 року.

Ухвалою суду від 04.08.2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено до судового розгляду та витребувано докази по справі.

У судове засідання 12.10.2026 року представник позивача не з`явився, однак в прохальній частині позовної заяви вказав про слухання справи у його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.7).

Відповідач відзив або заперечення на позов ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до суду не надав та в судове засідання 12.10.2026 року не з`явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом надсилання на його адресу судової повістки , проте конверт повернувся з відповідною відміткою (а.с.57), а тому на підставі ст.128-130 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), особа вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

За таких обставин, у зв`язку з воєнним станом на території України, з урахуванням заяви представника позивача про розгляд справи за його відсутності та ігноруванням виклику до суду відповідачем, суд дійшов висновку про розгляд справи за їх відсутності, за наявними в матеріалах справи доказами.

В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Врахувавши думку представника позивача, викладену ним в його позовній заяві, відсутність відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 04.04.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2203844. Згідно умов договору відповідачу надано кредитні кошти, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти, сплатити проценти за користування кредитом, виконати інші обов`язки, передбачені договором (а.с.16-22).

Пунктом першим частини першої статті 512 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

28.11.2025 року згідно умов договору факторингу №28112025 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило право вимоги за кредитним договором №2203844 від 04.04.2025 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (а.с.24 зворотній бік-29).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина перша статті 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частни першої статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України зі змінами та доповненнями, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідач за вказаним договором зобов`язань належним чином не виконував.

Таким чином, утворилася заборгованість у розмірі 20688.74 грн.

Заборгованість складається з наступного:

-4499.99 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту;

-7188.75 грн. - сума заборгованості за відсотками;

-0.00 грн. - сума заборгованості по комісійними винагородами;

-9000.00 грн. - сума заборгованості за пенею.

Факт наявності заборгованості підтверджуються кредитним договором від 04.04.2025 року та розрахунком заборгованості за кредитним договором.

З огляду на вищевказане суд вважає, що позов ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості необхідно задовольнити повністю та стягнути з останнього на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість у розмірі 20688.74 грн.

Крім того, з відповідача відповідно до статті 141 ЦПК України, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у відповідному розмірі щодо частини задоволених вимог, а саме: 2 662,40 грн., сплачений ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» при зверненні з позовом до суду.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн 00 коп, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч. 4 ст.137ЦПК, України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня2020 року у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня2014 року).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

На підтвердження понесення витрат на оплату правової допомоги позивач надав такі докази: договір про надання правової допомоги (а.с.13-15); додаткова угода до договору про надання правової допомоги (а.с.33), свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.40).

Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 6000.00 грн. не є співмірним, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, час, витрачений на виконання відповідних робіт, оскільки дана справа розглянута судом у порядку спрощеного провадження, а тому суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 1000 грн 00 коп.

Враховуючи те, що позов задоволено повністю в частині стягнення заборгованості, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662.40 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду із позовною заявою.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 274, 280-283, 288, 289, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 42649746, INBAN: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри 21/1) заборгованість за кредитним договором №2203844 від 04.04.2025 року у розмірі 20688 (двадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень 74 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ42649746, INBAN: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ»,, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри 21/1) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ42649746, INBAN: НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ»,, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри 21/1) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ42649746, місцезнаходження: 07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 243-А, а/с897).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя І.А. Римар