Постанова від 18 червня 2025 р. у справі №359/251/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________

Справа № 359/251/25

Апеляційне провадження

№ 33/824/2540/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сібілєва Максима Андрійовича на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2025 року (суддя Ткаченко Д.В.) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер обілкової картки платника податків: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60грн.

Постановою судді визнано доведеним, що 29 листопада 2024 року по вул. Броварська, буд. 56 у місті Бориспіль, Київської області, ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером ТОВ «КТЦ Україна», порушив встановлений законом порядок ведення податкового обліку, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Сібілєв М.А. просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Разом з апеляційною скаргою адвокатом Сібілєвим М.А. подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, в якому захисник посилається на те, що оскаржувана постанова судді була отримана ОСОБА_1 у застосунку «ДІЯ» лише 26 березня 2025 року, після виготовлення суддею тексту постанови.

Згідно ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на оскарження постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2025 року завершився 10 березня 2025 року, разом з тим, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана постанова

судді була надіслана до реєстру лише 25 березня 2025 року.

При цьому, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні під час прийняття даної постанови, а копія постанови не направлялась судом на його поштову адресу, відтак апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2025 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Сібілєв М.А. зазначає, що суддя місцевого суду не врахував, що ОСОБА_1 не перебуває та ніколи не перебував на посаді головного бухгалтера ТОВ «КТЦ Україна».

Адвокат Сібілєв М.А. посилається на те, що ОСОБА_1 перебував на посаді директора ТОВ «КТЦ Україна», однак був звільнений 28 червня 2023 року на підставі рішення одноосібного учасника ТОВ «КТЦ Україна» № 27/06 від 27 червня 2023 року і після звільнення будь-яких посад в ТОВ «КТЦ Україна» не займав.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Сібілєв М.А. доводи апеляційної скарги підтримав.

Апеляційним судом викликалась особа, що склала протокол про адміністративне правопорушення, а саме головний державний інспектор відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Київській області ОСОБА_2., однак згідно відповіді в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Київській області Андрія Міщанюка, ОСОБА_2 звільнена із займаної посади 15 січня 2025 року.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Сібілєва М.А., який апеляційну скаргу підтримав, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши зміст апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Частина 1 статті 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких

передбачено законами України.

Об`єктивною стороною ст. 163-1 КУпАП є відсутність податкового обліку; порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Диспозиція цієї статті є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади функціонування системи оподаткування в Україні, зміст та порядок застосування функціональних механізмів.

Такі норми мають загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов`язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.

Такий механізм застосування бланкетної норми є визначальним при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 3/10-36-07-01-27 від 2 січня 2025 року на підставі акта від 29 листопада 2024 року №57388/10-36-07-01-17/41875297 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КТЦ Україна» (податковий номер 41875297) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість», встановлено, що головний бухгалтер ТОВ «КТЦ Україна» ОСОБА_1 вчинив порушення в частині ведення бухгалтерського та податкового обліку, всупереч п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, а саме: завищенння від`ємного значення з податку на додану вартість на 1 875 824грн за вересень 2024 року внаслідок невиконання обов`язку щодо надання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документальне підтвердження, що належть та пов`язана з предметом перевірки.

Як вбачається зі змісту протоколу, доданого акту про результати перевірки ТОВ «КТЦ Україна», головним бухгалтером вказаного товариства зазначений ОСОБА_1 , але доказів на підтвердження даної обставини до протоколу не долучено.

Суб`єкт адміністративного правопорушення - це особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. Суб`єктом адміністративного правопорушення може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку, та юридична особа незалежно від форми власності.

Згідно копії доданого до апеляційної скарги рішення одноосібного учасника ТОВ «КТЦ Україна» № 27/06 від 27 червня 2023 року, ОСОБА_1 було звільнено з посади директора вказаного товариства з 28 червня 2023 року та призначено на цю посаду ОСОБА_3 .

Також, згідно відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру

загальнообов`язкового державного соціального старахування (форма ОК-5) №3773927842835722, станом на дату проведення перевірки податковим органом ТОВ «КТЦ Україна», ОСОБА_1 не перебував на посаді головного бухгалтера ТОВ «КТЦ Україна» та не обіймав будь-якої іншої керівної посади у цьому товаристві.

Таким чином, на момент виникнення обов`язку щодо подання відповідної звітності ОСОБА_1 не обіймав посаду головного бухгалтера чи іншої посадової особи ТОВ «КТЦ Україна», а відтак не був суб`єктом відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Суддя місцевого суду при розгляді даної адміністративної справи не звернув уваги на відсутність в матеріалах справи доказів того, що саме ОСОБА_1 був суб`єктом подання податкової звітності ТОВ «КТЦ Україна» на час проведення податковим органом перевірки та передчасно прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Крім того, матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 був суб`єктом подання податкової звітності ТОВ «КТЦ Україна» під час здійснення податковим органом відповідної перевірки.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частина 2 статті 251 КУпАП визначає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відтак безсторонність суду, зміст якої полягає у відсутності упередженості або необ`єктивності, є однією з гарантій, покликаних забезпечити загальну справедливість судового провадження.

Згідно з ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КпАП України.

Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад

правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Разом з цим, під час апеляційного перегляду не було поза розумним сумнівом встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення та не підтвердження його належними та допустимими доказами, виключається можливість закрити провадження у адміністративній справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У цьому разі законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі, а саме за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП).

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що провадження у справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив :

поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сібілєва Максима Андрійовича задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2025 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, скасувати та закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПу зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Рейнарт