Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №335/8954/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/8954/26 2/335/4535/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Муленко Я.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначив наступне.

23.04.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 23.04.2024-100000469, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит на суму 5 000,00 гривень, а Позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за його користування відповідно до умов договору.

У зв`язку із неналежним виконанням умов укладеного договору відповідачем, за ним виникла заборгованість, яка становить 14 865 гривень та складається з наступного: тіло кредиту – 5 000 грн., проценти – 6 615 грн., комісія (пов`язана з наданням кредиту) – 750 грн., неустойка – 2 500 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 14 865 гривень, а також стягнути на його користь понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 18.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, у позові просила провести розгляд справи у її відсутність, зазначила, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових викликів поштовим відправленням за адресою реєстрації його місця проживання. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку із зазначеним, суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду та перейшов до стадії ухвалення судового рішення до 12.10.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.04.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом акцептування позичальником пропозиції банку – Оферти, укладено Кредитний договір № 23.04.2024-100000469, шляхом його підписання Позичальником електронним підписом - одноразовим ідентифікатором, на наступних умовах, викладених у Заявці:

1. Дата надання/видачі кредиту - 23/04/2024;

2. Сума Кредиту: 5000 грн. 00 коп.

3. Строк, на який надається Кредит - 98 днів з дати його надання.

4. Дата повернення (виплати) кредиту - 29.07.2024;

5. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.35% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

6. Денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1.13% = (5559.83 / 5000)/98 ? 100%.

7. Проценти (економічна сутність – плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку.

8. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі – "Комісія", економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 15% від суми Кредиту та дорівнює 750 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Позивачем доведено належними доказами, що Кредитний договір № 23.04.2024-100000469 від 23.04.2024 року укладено між сторонами в електронному вигляді, що відповідає вимогам Закону.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.

Згідно з п. 4.1 Договору, . Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-3520.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Дослідженими судом матеріалами справи підтверджено виконання Кредитодавцем умов укладеного між сторонами Кредитного договору.

Згідно з квитанцією АТ КБ «Приват Банк» LIQPAY ID 2453314317 підтверджено транзакцію з перерахування коштів за кредитним договором № 23.04.2024-100000469 від 23.04.2024 року у сумі 5 000,00 гривень 23.04.2024 року за номером платіжного інструменту: 516874*20, проведену на підставі укладеного Договору про надання послуг в системі LIQPAY.

Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору, позичальник зобов`язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця у визначені Договором терміни.

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 5 000 грн., за процентами – 6 615 грн., за комісією (пов`язана з наданням кредиту) – 750 грн., що разом становить 12 365 гривень.

Зазначений розрахунок відповідачем не спростований. Крім того, Відповідачем не надано заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини, та не надано даних щодо повернення кредитних коштів.

Статтею 15 ЦК України кожній особі гарантовано захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази порушення умов кредитного договору, шляхом неналежного виконання зобов`язань за договором позичальником ОСОБА_1 , яким умови кредитного договору не оспорювалися, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 365 гривень.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення неустойки у сумі 2 500 гривень, суд виходить з наступного.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

Враховуючи зазначене, вимоги про стягнення з відповідача неустойки на час розгляду справи суперечать законодавству, тому суд відмовляє у їх задоволенні.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості загальним розміром 12 365 гривень.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом понесено судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 гривень, відповідно до платіжної інструкції № СЦ00132652 від 10.08.2026 року, та витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 120,18 гривень, згідно з квитанцією № 2187085 від 06.08.2026 року, у загальному розмірі 2 782,58 гривень.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог – у сумі 2 314,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 141, 247, 259, 263-265, 280, 281, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму заборгованості за кредитним договором № 23.04.2024-100000469 від 23.04.2024 року у розмірі 12 365 гривень 00 копійок та судові витрати у розмірі 2 314 гривень 60 копійок, а всього стягнути 14 679 гривень 60 копійок.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя В.В. Калюжна