Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №336/8660/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №336/8660/26

Суддя: Сиротенко В. К.

1Справа № 336/8660/26 2/335/4951/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Сиротенко В.К., за участю секретаря судового засідання Кумер А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

11.09.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя за встановленою підсудністю з Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , подана представником - адвокатом Булдигіною М.С., до відповідача ОСОБА_2 , в якій позивач просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачем, зареєстрований 19.11.1993 Виконавчим комітетом Комишуваської селищної ради Оріхівського району, актовий запис №39.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.11.1993 року позивач та відповідач уклали шлюб. Від шлюбу сторони спільних неповнолітніх дітей не мають. Позивач зазначає, що спільне життя з Відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між Сторонами, розходження поглядів на сімейні відносини та на обов`язки з ведення спільного господарства. Спочатку сімейне життя склалося добре, проте протягом останніх декількох років шлюбні відносини між подружжям фактично призупинились. Між сторонами відсутнє порозуміння, любов та повага, які повинні бути притаманні сім`ї. Фактично сім`я припинила своє існування, в зв`язку з чим виникла необхідність в юридичному оформленні розлучення. Подальше спільне життя і збереження шлюбу не можливе, та суперечить його інтересам, посилаючись на ст.ст. 105, 110, 112 СК України просив заявлені позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 14.09.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, разом з тим представник позивача в позовній заяві просив розглянути справу за відсутності сторони позивача, позов підтримують та просить його задовольнити.

Відповідач у судове засідання подала заяву, в якій зазначила, що проти розірвання шлюбу не заперечує, позовні вимоги визнає у повному обсязі, розгляд справи просить здійснювати за її відсутності.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи та ухвалити рішення, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 та ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 19.11.1993 року, виданого Виконавчим комітетом Комишуваської селищної ради Оріхівського району, актовий запис №39, сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 19.11.1993 року.

Від шлюбу сторони мають спільних неповнолітніх дітей не мають.

Згідно ч. 1 ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Відповідно до ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є втрата взаємоповаги, розуміння, внаслідок чого відбулося фактичне припинення шлюбних відносин.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. У відповідності із ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина 2 статті 112 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 206 ЦПК, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приймаючи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а сторони зберегти сім`ю не бажають, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнений, оскільки є особою з інвалідністю II групи, згідно посвідчення серія НОМЕР_2 .

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір пропорційно до задоволених вимог. На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у своєму рішенні вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що позивачем не було сплачено судовий збір. Відповідно до ст.142 ЦПК України, у зв`язку з визнанням відповідачем позову необхідно стягнути з відповідача на користь держави 50 відсотків судового збору.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 111, 112, 115 СК України, ст. ст. 12, 13, 206, 211, 259, 263-21, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 19.11.1993 року Виконавчим комітетом Комишуваської селищної ради Оріхівського району, актовий запис №39.

Стягнути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 ) на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Іншу частину судового збору у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок віднести за рахунок держави.

Рішення суду є документом, що підтверджує факт розірвання шлюбу судом після набрання ним законної сили.

Відповідно до ст.115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Суддя В.К. Сиротенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua