Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №335/1882/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 335/1882/26

Провадження №: 2/332/2496/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді - Завіновської А.П., при секретарі судового засідання – Літвіновій Т.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження, в судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг» до ОСОБА_1 про витребування об`єкту лізингу з незаконного володіння,

встановив:

26.03.2026 року ТОВ «Драйв Лізинг» звернулося до суду з наведеним позовом, в обґрунтування якого зазначало наступне.

03.02.2022 ТОВ «Май-Авто» та ОСОБА_1 , уклали договір фінансового лізингу № 229 (08.03.2024 назву змінено на «Драйв Лізинг» на підставі рішення № 08/03/24 Єдиного учасника ТОВ «Май-Авто»), предметом якого є передача у володіння та користування з правом викупу майна транспортного засобу марки «TOYOTA PRIUS» VIN НОМЕР_1 , об`ємом двигуна 1798 см3, сірого кольору, 2012 року випуску, згідно до п.п. 1.1., 1.2, 1.3, 1.4 Загальних умов договору фінансового лізингу (далі – Договір).

Згідно Додатку № 2 до Договору – Графіку платежів, вартість об`єкта лізингу складає 323 700 грн., тоді як загальна сума лізингових платежів, включаючи комісію лізингодавця - 661 590 грн.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору - акту прийому-передачі об`єкта лізингу, відповідач прийняв об`єкт лізингу.

Відповідач користувався транспортним засобом, водночас через деякий час перестав сплачувати лізингові платежі, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 540 127 грн.

Отже, враховуючи, що відповідачем не виконуються умови договору, позивач просив витребувати з незаконного володіння об`єкт лізингу, а саме транспортний засіб марки «TOYOTA PRIUS» VIN НОМЕР_1 , об`ємом двигуна 1798 см3, сірого кольору, 2012 року випуску, що знаходиться в користуванні ОСОБА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, в якій додатково зазначив, що позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився. Відзив не подав.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211, ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи, на підставі наявних матеріалів, та за письмової згоди позивача в особі представника, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи.

Перевіривши матеріали справи та надавши оцінку доказам наявним у ній, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

03.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Май-Авто» та ОСОБА_1 було укладено договір фінансового лізингу № 229.

Рішенням № 08/03/24 від 08.03.2024 Єдиного учасника ТОВ «Май-Авто» перейменовано на ТОВ «Драйв Лізинг» (а.с. 22).

Відповідно до Загальних умов Договору фінансового лізингу, Лізингодавець на підставі замовлення Лізингоодержувача зобов`язався придбати та передати Лізингоодержувачу в строкове платне володіння та користування вживаний транспортний засіб (надалі - Об`єкт лізингу) на умовах фінансового лізингу, а Лізингоодержувач зобов`язався вчасно та у повному обсязі відповідно до Графіків платежів сплачувати на користь Лізингодавця лізингові та інші платежі, а також виконувати інші зобов`язання, визначені цим Договором. Лізингоодержувач самостійно на свій власний розсуд та ризик обирає вживаний автомобіль, номер кузова, найменування, марка, модель, рік випуску та інші характеристики та необхідні властивості визначаються Лізингоодержувачем особисто (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.2. Загальних умов Договору фінансового лізингу, Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування обраний та замовлений Лізингоодержувачем вживаний автомобіль, номер кузова, найменування, марка, модель, рік випуску, ціна, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються в Договорі, а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Об`єкт лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору, а в кінці строку дії Договору має право придбати Об`єкт лізингу у власність за викупною вартістю, визначеною у Договорі.

Лізингоодержувачу надається право користуваться Об`єктом лізингу на строк, вказаний у Договорі. Строк лізингу починається з дати підписання сторонами Акту прийому-передачі Об`єкту лізингу, але в будь-якому разі не може бути менше одного року (п. 1.3 Договору).

Приймання Лізингоодержувачем об`єкту лізингу в лізинг оформлюється шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі об`єкту лізингу. Якщо у Акті прийому-передачі немає заперечень з боку Лізингоодержувача, об`єкт лізингу вважається таким, що був прийнятим лізингоодержувачем у належному стані та у відповідності до вимог останнього (п. 3.4. Загальних умов договору фінансового лізингу).

Згідно до п.п. 11.4, 11.4.1. Загальних умов Договору фінансового лізингу, Лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати Договір (відмовитися від Договору) та вилучити Об`єкт лізингу коли Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) та/або інший платіж, передбачений Договором, та прострочення оплати становить більше 60 днів з дня настання строку платежу (а.с. 5-13).

За наслідками вказаного вище між сторонами договору було підписано Додаток № 1 - Акт прийому-передачі об`єкту лізингу, а саме: автомобіля марки «TOYOTA PRIUS» VIN НОМЕР_1 , об`ємом двигуна 1798 см3, сірого кольору, 2012 року випуску, пробігом на дату підписання цього акту 270 000 км., вартістю 323 700 грн. Підписанням цього Акту лізингоодержувач ОСОБА_1 , підтвердила, що не має жодних претензій до лізингодавця щодо ціни, комплектації та комплектності автомобіля, супровідних документів до автомобіля, а також процедури, порядку та строків передачі автомобіля, і вважає надані ним інструкції про придбання автомобіля повністю та належним чином виконаними Лізингодавцем. Отже, вказаний об`єкт лізингу був переданий відповідачу у платне володіння та користування (а.с. 14).

У Додатку № 2 до Договору, сторонами погоджено Графік платежів по об`єкту лізингу (а.с. 15-16).

Згідно Актів звіряння взаємних розрахунків за період з 03.02.2022 року по 05.02.2026 року лізингоодержувач ОСОБА_1 , має непогашену заборгованість за договором фінансового лізингу № 229 від 03.02.2022 року у загальному розмірі 540 127 грн. (а.с. 17-18).

05.02.2026 ТОВ «Драйв Лізинг» повідомлено відповідача листом за вих. № 05/02/26 про відмову від договору про фінансовий лізинг № 229 від 03.02.2022 року (ас. 19).

Відповідно до статті 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов`язання в натурі. Примусове виконання зобов`язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов`язання та полягає в зобов`язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

За приписами статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин вчиняється у формі, встановленій законом, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше і встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмо форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).

Згідно зі статтею 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважаєте таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомого телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважаєте таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Кодексу (ст. 509 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із пунктом 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону (стаття 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір фінансового лізингу укладається в письмовій формі. Договір фінансового лізингу не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін. Договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню на вимогу однієї із сторін такого договору.

Таким чином, судом встановлено обставини укладення 03.02.2022 року між сторонами по справі договору фінансового лізингу № 229 у письмовій формі, без нотаріального засвідчення, оскільки відповідач відповідної вимоги не пред`являв, що узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об`єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об`єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу.

Оскільки відповідачка неналежно виконувала свої зобов`язання за договором фінансового лізингу, що призвело до виникнення заборгованості, відтак порушене право позивача підлягає захисту з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України «Про фінансовий лізинг», яким надано право лізингодавцю відмовитися від договору фінансового лізингу, та вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до частини першої статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи, що умови договору лізингоодержувачем належним чином не виконані, то лізингоодержувач зобов`язаний повернути лізингодавцю майно, а саме об`єкт лізингу, яким він користувався за вказаним договором. При цьому, оскільки відповідачкою не вчинено будь-яких дій щодо добровільного повернення вказаного об`єкту лізингу позивачу, то такий підлягає примусовому вилученню у відповідачки на користь позивача.

За таких обставин, суд, дослідивши та проаналізувавши докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно приписів статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Драв Лізинг», судовий збір в розмірі 3 328 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернути позивачу сплачений судовий збір в розмірі 8 101, 90 грн.

Керуючись ст. ст.11, 16, 203, 205, 207, 509, 530, 612, 629, 316, 317, 319, 321, 806 ЦК України, ст.ст.2, 5, 12, 19, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 141, 211, 223, 247, 263-265, 273-275, 280-289 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг» до ОСОБА_1 про витребування об`єкту лізингу з незаконного володіння, - задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 з незаконного володіння об`єкт лізингу - транспортний засіб марки «TOYOTA PRIUS» VIN НОМЕР_1 , об`ємом двигуна 1798 см3, сірого кольору, 2012 року випуску, та передати власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Драв Лізинг» судовий збір в розмірі 3 328 грн.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг» (місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 16-Б, код ЄДРПОУ 44214744) сплачений судовий збір у розмірі 8 101, 90 грн., згідно платіжної інструкції № 1769 від 16.02.2026 року на рахунок за наступними реквізитами:

Одержувач коштів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг», ЄДРПОУ одержувача: 44214744, реквізіти рахунку одержувача: IBAN: НОМЕР_2 , відкритий у Акціонерному товаристві «Комінбанк».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

Позивач:ТОВ «Драв Лізинг», адреса місцезнаходження: м. Київ, пр. Степана Бандери, 16-Б, код ЄДРПОУ 44214744.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 .

Рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя: А.П. Завіновська