Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №332/3545/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3545/26

Провадження №: 2/332/3458/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Завіновської А.П., при секретарі судового засідання Літвіновій Т.А., розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в інтересах останнього адвокатом Козарик Надією Анатоліївною, до Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Харченко Юлія Григорівна, про визнання права власності на нерухоме майно, в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

04.06.2026 року ОСОБА_1 , в особі свого представника – адвоката Козарик Н.А., звернувся до суду з наведеним позовом, в обґрунтування якого зазначав наступне.

З січня 1996 по 2000 роки позивач здійснював догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки остання була особою похилого віку та не мала родини.

06.09.1996 року ОСОБА_2 склала заповіт, згідно до якого заповідала усе своє майно ОСОБА_1 , зокрема житловий будинок АДРЕСА_1 .

З 16.04.1998 року позивач був зареєстрований за вказаною вище адресою, де і проживав до повномасштабного вторгнення військ рф на територію України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла.

Оскільки він є єдиним спадкоємцем за заповітом після ОСОБА_2 , то звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Водночас постановою нотаріуса від 29.04.2026 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 у позові просив визнати за ним право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 з усіма господарськими та побутовими спорудами до нього, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.06.2026 року у вказаній справі було відкрито провадження і її призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання на 12 год. 30 хв. 01.07.2026 року. В подальшому підготовче судове засідання було відкладено, останній раз на 10 год. 00 хв. 02.10.2026 року.

Учасники справи в підготовче судове засідання не з`явились, звернулися до суду з заявами про розгляд справи без їх участі. При цьому, відповідач в особі свого представника зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи, на підставі наявних матеріалів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи та надавши оцінку доказам наявним у ній, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас згідно до змісту ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За приписами ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Виходячи з виписки з земельнокадастрової книги с. Приморське Василівського району Запорізької області, виданої Степногірською селищною радою Василівського району Запорізької області № 397 від 22.04.2026 р., гр. ОСОБА_2 , була зареєстрована по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_2 (раніше АДРЕСА_3 ), мала в користуванні земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,13 га, за адресою реєстрації, на підставі рішення № 12 Приморської сільської рали від 30.10.1986 р., згідно запису № 293 в земельнокадастровій книзі с. Приморське Василівського району Запорізької області. Земельна ділянка не сформовані і кадастровий номер не присвоювався (а.с. 16).

З копії заповіту від 06.09.1996 р., посвідченого секретарем виконкому Приморської сільської ради Василівського району Запорізької області Іванченко Л.І., номер в реєстрі № 169, вбачається, що ОСОБА_2 склала заповіт, згідно до якого заповідала усе своє майно ОСОБА_1 (а.с. 23).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла у віці 78 років, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 28).

Згідно до Витягу з Реєстру територіальної громади позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 16.04.1998 року (а.с. 15).

З відповіді Василівської районної ради Запорізької області від 17.03.2026 № 01-182, вбачається, що позивачу повідомлено про те, що у зв`язку з воєнними діями бюро технічної інвентаризації перебуває на тимчасово окупованій території та не здійснює діяльність, отже перевірити право власності ОСОБА_2 на житловий будинок неможливо (а.с. 24).

З талону-повідомлення єдиного обліку № 4597 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , зазнало пошкоджень внаслідок воєнних дій (а.с. 29).

З копії спадкової справи № 26/2026 заведеної щодо майна ОСОБА_2 вбачається наступне.

24.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Харченко Ю.Г. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого спадкодавця ОСОБА_2 .

Водночас з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що первинно до нотаріуса позивач звернувся ще 31.03.2000 р. в м. Василівка (номер спадкової справи до зміни місця зберігання 132 у Спадковому реєстрі 1697154. Зміна місця зберігання спадкової справи на підставі п.п. 2.8 п. 2 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

На копії заповіту ОСОБА_2 від 06.09.1996 р. вказано нотаріусом, що заповіт не змінено та не скасовано і є останнім, його автентичність засвідчена нотаріусом. Вказаний заповіт внесено до Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори).

Згідно довідки про склад сім`ї, наданої виконавчим комітетом Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області від 22.04.2026 № 398, вбачається, що на день смерті ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , проживали ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчать про те, що право власності ОСОБА_2 на майно за адресою: АДРЕСА_2 , в реєстрі відсутні.

Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Харченко Ю.Г. від 29.04.2026 № 97/02-31, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок (а.с. 93-104).

Згідно до даних з земельнокадастрової книги с. Приморське, то в них наявний запис про те, що ОСОБА_2 є головою господарства з 1980 року за адресою: АДРЕСА_2 , а також дані щодо зведення житлового будинку за вказаною адресою. В подальшому головою господарства вже зазначений ОСОБА_1 (а.с. 122-141).

Виходячи з відповіді Головного управління ДПС у Запорізькій області ОСОБА_1 є платником земельного податку з фізичних осіб за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 142-144).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Василівської районної ради народних депутатів № 250 від 20.12.1990 року та списку житлових будинків (додаток до рішення № 4), виконавчим комітетом вирішено оформити право власності на житлові будинки, що знаходяться в селах Луговської та Приморської сільських рад народних депутатів та видати громадянам свідоцтва про право власності, зокрема на будинок АДРЕСА_1 , власником якого вказана ОСОБА_2 (а.с. 187-199).

З технічного паспорту вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 (літера «А») є загальною площею 42,7 кв.м., житловою площею 20,4 кв.м. (літера-«А»), до якого входять господарські та побутові споруди, а саме: прибудова - літера «а», літня кухня – літера «Б», сарай – літера «В», душ – літера «Г», вбиральня – літера «Д», навіс – літера «Е», хвіртка - № 1, паркан - № 2, 3, зливна яма - № 4 (а.с. 30-36).

Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України, передбачено що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України).

Відповідно до статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За частиною 3 статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Виходячи з положень ч.ч. 1-2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , згідно до рішення виконавчого комітету Василівської районної ради народних депутатів № 250 від 20.12.1990 року, належав житловий будинок АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, виходячи з якого заповідала усе своє майно ОСОБА_1 , який виходячи з положень ст. ст. 1268, 1269 ЦК України, прийняв спадщину.

За таких обставин, позивач як єдиний спадкоємець ОСОБА_2 , який своєчасно звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом та й фактично прийняв спадщину, має право на успадкування спірного нерухомого майна.

Отже, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Питання щодо розподілу судових витрат не порушувалось.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1216-1218, 1221, 1223, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 76-81, 89, 200, 206, 211, 247, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , поданий в інтересах останнього адвокатом Козарик Надією Анатоліївною, до Степногірської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Харченко Юлія Григорівна, про визнання права власності на нерухоме майно, в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (літера «А»), загальною площею 42,7 кв.м., житловою площею 20,4 кв.м. (літера-«А»), з усіма господарськими та побутовими спорудами, а саме: прибудова - літера «а», літня кухня – літера «Б», сарай – літера «В», душ – літера «Г», вбиральня – літера «Д», навіс – літера «Е», хвіртка - № 1, паркан - № 2, 3, зливна яма - № 4, що належав ОСОБА_2 , згідно до рішення виконавчого комітету Василівської районної ради народних депутатів № 250 від 20.12.1990 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Вебадреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи: http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Козарик Надія Анатоліївна, адреса знаходження: м. Запоріжжя, вул. Героїв 93 бригади, 16-А.

Відповідач: Степногірська селищна військова адміністрація Василівського району Запорізької області, адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 45065466.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Харченко Юлія Григорівна, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 42, оф. 3.

Рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя: А.П. Завіновська