Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №332/3987/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/3987/26

Провадження №: 1-кп/332/498/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі колегії суддів:

головуючої судді: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,

прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисника обвинуваченого - адвоката: ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Заводського районного суду міста Запоріжжя, в режимі відеоконференції, судовий розгляд кримінального провадження за №22026080000001305 від 07.05.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Верхня Покровка, Старобільського району, Луганської області, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 . та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, взятого в полон 26.04.2026.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф ОСОБА_10 та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів зс рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України, затвердженими ВРУ та діє по теперішній час.

Починаючи з 07.04.2014 територія м. Луганськ, Луганського району. Луганської області є тимчасово окупована представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»), що у відповідності до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 19.05.2024) є незаконним і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

24.02.2022 військовослужбовці зс рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі значної частини Запорізької області.

У період, не пізніше 23.08.2023 року (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені) громадянин України ОСОБА_9 , перебуваючи на окупованій території України, а саме на території міста Луганськ, будучи радикально та негативно налаштованим до законної влади в Україні, діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, добровільно перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану уклав контракт з представниками рф та згодом вступив в НОМЕР_1 мотострілецький полк НОМЕР_2 (військова частина НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ), після чого, будучи військовослужбовцем армії рф, до 26.04.2026 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території Запорізької області у складі збройних формувань російської федерації, брав безпосередню участь у бойових діях проти підрозділів сил оборони України.

При цьому, починаючи з грудня 2024 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Василівка Василівського району Запорізької області, ОСОБА_9 , діючи умисно, на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, на виконання наказу свого військового керівництва збройних формувань держави-агресора російської федерації, будучи у складі 135 мотострілецького полку, вирушив на зайняття та утримання бойових позицій в с. Приморське Степногірської селищної громади Василівського району Запорізької області, де прийняв безпосередню участь у бойових діях проти підрозділів сил оборони України, які перебували у даному населеному пункті.

26.04.2026 ОСОБА_9 було виявлено військовослужбовцями Збройних Сил України та взято в полон, доставлено до ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Допитаний в якості обвинуваченого, ОСОБА_9 визнав усі фактичні обставини вчнення кримінального провадження. Але обвинувачений вважає, що оскільки на час вчинення кримінального правопорушення, він отримав паспорт громадянина рф, то він, підписавши контракт на військову службу із зс рф діяв як громадянин рф.

ОСОБА_9 пояснив суду, що коли після повномаштабного вторгнення українські війська вийшли з територіїї Старобільського району Луганської області, де він фактично проживав, то він залишився за місцем свого проживання у селі Верхня Покровка. В червні 2023 він отримав російське громадянство. Після цього, 23.08.2023, він, як громадянин росії, підписав контракт на службу в армії рф. Тобто, на момент підписання контракту, він діяв, як громадянин росії а не України. До уповноважених органів держави Україна, про припинення громадянства України, він не звертався, вважав, що отримавши паспорт громадянина рф, він автоматично став громадянином рф та втратив українське громадянство. Як військовий армії рф, він був направлений до населеного пункту Успенка, на навчання. Після проходження навчання, служив в Северо-Днєцьку Луганської області. Там він знаходився у батальйоні охорони, був на блокпостах з листопада по грудень 2023. Потім, був направлений до Луганську для охорони аеропорта. Як військовий рф, він мав зброю, автомат. Також, він отримав військовий квиток військовослужбовця рф. Військового квитка, як війсковослужбовець України, він ніколи не отримував. В 2024 році його перевели в НОМЕР_1 штурмовий полк, другого батальйону, другого взводу, 58-й армії, розташований у м. Василівка Запорізької області. Воював він на лінії бойового зіткнення в селі Приморському. Коли брав участь у виконанні бойового завдання, а саме, зайти та закріпитись у Приморському, він разом з його побратимами попав в засаду, почав виходити з позиції, але був взятий у полон військовими України. Як військовослужбовець рф, він отримав відповідну воєнну форму та зброю.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин які ніким не оспорюються.

Посилання обвинуваченого на те, що він діяв під час вчинення кримінального правопорушення не як громадянин України, суд відхиляє, оскільки на момент вчинення кримінального правопорушення, Українське громадянство ОСОБА_9 не було припинено, після отримання паспорту громадянина рф до компетентних органів, з питання припинення українського громадянства, ОСОБА_9 не звертався, що він сам підтвердив у своїх поясненнях.

За таких обставин суд вважає доведеним пред`явлене обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 111 КК України - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності за недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд у відповідності до вимог ст..ст. 65-67 КК України враховує:

-ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, є особливо тяжким злочином;

-дані про особу обвинуваченого, який раніше не був засуджений, має сім`ю та малолітню дитину на утриманні, має постійне місце проживання, під наглядом лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває;

-обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає його активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;

-обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільне значення, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, з урахуванням висловленої позиції прокурора, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_9 основне покарання у вигляді позбавлення волі в межах передбаченої санкцією відповідної частини статті, яка передбачає відповідальність за вчинене ним правопорушення.

Санкцією ч. 2 ст. 111 КК України передбачено додаткове покарання у виді у виді конфіскації майна, яке є обов`язковим.

Враховуючи, що ОСОБА_9 вчинив суспільно-небезпечне кримінальне діяння у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, колегія суддів вважає необхідним призначити йому додаткове покарання у вигляді конфіскації усього належного на праві приватної власності майна.

Призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Призначення вказаного покарання, також буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, а також не тільки меті покарання передбаченого ст. 50 КК України, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.

Рішення з приводу застосування, продовження, зміни запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_9 судом не приймалося.

Водночас оскільки суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_9 покарання у вигляді позбавлення волі, то строк відбування ним покарання слід рахувати з часу його фактичного затримання.

Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати по справі відсутні.

Речові докази оптичний DVD-R диск, що є додатком до протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 19.06.2026 залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 369-371, 374, 376, 395 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та призначити йому покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту фактичного затримання та взяття в полон, з 26.04.2026.

Речові докази оптичний DVD-R диск, що є додатком до протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 19.06.2026 залишити в матеріалах кримінального провадження

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим, що знаходиться під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику.

Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Головуюча суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_2