Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №332/6512/25 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6512/25

Провадження №: 2/332/4131/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Марченко Н.В., за участю секретаря судового засідання Волкова Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі судових засідань Заводського районного суду міста Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 04.06.2021 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 22035000514784. Згідно умов якого, відповідачу було надано кредит в сумі 62000 грн. на споживчі потреби, строком на 24 місяці шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту.

17.08.2022 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1/17082022 до Кредитного договору № 22035000514784 від 07.09.2021 року, за якою сторони погодили внесення змін до кредитного договору. 28 травня 2025 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВАРИСТОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено Договір факторингу № 28/05/25/1. Відповідно до умов Договору Факторингу №28/05/25/1 право вимоги за кредитним договором № 22035000514784 від 04.06.2021 року, укладеним між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ». У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 17.11.2025 року у відповідача утворилась загальна сума заборгованості за договором №22035000514784 від 04.06.2021 року у розмірі – 83 235,97 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також просить стягнути понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 83 235,97 грн. та витрати по сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

02.07.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 27.05.2026, ухваленого за результатами розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поважності пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, вказано про те, що заочне рішення було ухвалено за відсутності відповідача, відповідач не з`явилася у судове засідання через неотримання судових повісток, що позбавило її можливості реалізувати свої процесуальні права. Після отримання інформації про заочне рішення суду, вона, не маючи юридичних знань, звернулась до Запорізького апеляційного суду з апеляційною скаргою. Ухвалою Запорізького апеляційного суду їй було роз`яснено, що відповідно до вимог ЦПК України, вона повинна спочатку звернутися до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення. Вона постійно перебуває у Німеччині з 2023 року у звязку з військовими діями в Україні. З заочним рішенням не згодна, а саме з розрахунком заборгованості. У матеріалах справи зазначено залишок основної заборгованості у сумі 51560,52 грн., тоді як рішенням суду стягнуто 83235,97 грн. Вважає, що ці обставини потребують детальної перевірки судом.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30.07.2026 Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 27.05.2026 року, ухваленого за результатами розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Заочне рішення від 27.05.2026 року, ухваленого за результатами розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасовано. Визначено розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, справу призначено до судового розгляду.

02.09.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 19.08.2026 року представником Відповідача було потано клопотання про поновлення (продовження) Відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 01.09.2026. Відповідно до ст. 178 ЦПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Ознайомившись із позовною заявою, Відповідач заперечує проти позову, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. 04.06.2021 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі – Банк, Кредитор) та ОСОБА_1 (далі – Позичальник, Відповідач), укладено Кредитний договір № 22035000514784 (далі – Договір). 17.08.2022 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1/17082022 до Кредитного договору № 22035000514784 від 07.09.2021 року (далі – Додаткова угода) та повідомлено про наступне: 1. Сторони підтверджують, що на дату підписання цієї Додаткової угоди сума загальної заборгованості Клієнта з Кредитним договором становить 51,560.52 (П`ятдесят одна тисяча п`ятсот шістдесят гривень 52 копійки) та складається із наступних сум: - 47,802.32 гривень – строкова заборгованість за Кредитом; - 3,758.20 гривень – прострочена заборгованість за комісією. 2. Сторони домовились внести наступні зміни до Кредитного договору: а) всю заборгованість за процентами і комісією, вказану в п.1 цієї Додаткової угоди, погасити за рахунок збільшення строкової заборгованості за Кредитом, яка в подальшому підлягає погашенню в межах Графіку вказаного у п.3 цієї Додаткової угоди; б) подовжити Строк кредитування на 60 місяців від останньої визначеної Графіком платежів дати платежу за Кредитним договором, що передує даті укладення цієї Додаткової угоди, та встановити нову Кінцеву дату повернення Кредиту 04.08.2027p.; в) встановити новий розмір щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а саме 2% від суми заборгованості за Кредитом, визначеної за наслідком застосування умов цієї Додаткової угоди та зазначеної в п.3 цієї Додаткової угоди. г) встановити відтермінування погашення строкової заборгованості за Кредитом на 12 місяців починаючи першої визначеної Графіком платежів дати платежу за Кредитним договором, що слідує за датою укладеної цієї Додаткової угоди. 28 травня 2025 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВАРИСТОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено Договір факторингу № 28/05/25/1. Відповідно до умов Договору Факторингу №28/05/25/1 право вимоги за Кредитним договором № 22035000514784 від 04.06.2021 року, укладеним між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ». У позовній заяві Позивача зазначає, що начебто У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 17.11.2025 року у Позичальника утворилась загальна сума заборгованості за Договором №22035000514784 від 04.06.2021 року у розмірі – 83 235,97 грн. (вісімдесят три тисячі двісті тридцять п`ять грн.. 97 коп.), яка складається: Залишок строкового кредиту: 0,00 грн. (нуль грн.. 00 коп.); Залишок нарахованих строкових відсотків: 0,00 грн. (нуль грн.. 00 коп.); Залишок нарахованих строкових комісій: 0,00 грн. (нуль грн.. 00 коп.); Залишок простроченого кредиту:51 560,52 грн (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот шістдесят грн.. 52 коп.); Залишок прострочених відсотків: 1,17 грн. (одна гривня 17 копійки); Залишок прострочених комісій: 31 674,28 грн. (тридцять одна тисяча шістсот сімдесят чотири грн.. 28 коп.). Відповідач категорично не погоджується з вказаним розрахунком заборгованості,вважає його незаконним та необґрунтованим з огляду на наступне. Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за простроченою комісією. Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19. Крім того, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) вказано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Також, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 204/224/21 у постанові від 06.11.2023 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування". Так п.1.2. Договору передбачено, Відповідно до п. 1.2. Договору, Сума Кредиту 62 000,00 грн. (шістдесят дві тисяч грн.. 00 коп.); строк кредитування 24 місяців; Кінцева дата повернення Кредиту: 04 червня 2023 р.; Цільове призначення: на споживчі потреби; Щомісячна комісія за обслуговування Кредиту: з 04.06.2021 по 03.01.2022 – 3,75 %, від Суми Кредиту, з 04.01.2022 по 03.07.2022 -2,5% від Суми Кредиту, з 04.07.2022 по 03.01.2023 – 1,5% від Суми Кредиту, з 04.01.2023 по 04.06.2023 – 0,75% від Суми Кредиту. Пунктом 2.3 Договору встановлено, що супровідними послугами, що придбаваються у зв`язку із договором є послуги з розрахунково-касового обслуговування, в тому числі ті, що надаються під час погашення заборгованості за договором. Вартість таких послуг визначається згідно з тарифами, опублікованими на офіційному сайті банку. Відповідно до укладеної Додаткової угоди № 1/17082022 до Кредитного договору № 22035000514784 від 07.09.2021 року було встановлено новий розмір щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а саме 2 % від суми заборгованості за кредитом. Однак, в кредитному договорі та додатковій угоді до нього не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані саме з обслуговуванням кредитної заборгованості, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Так, за кредитним договором № № 22035000514784 від 07.09.2021 фактично встановлено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником, без їх конкретизації, без зазначення переліку послуг, що входять у розрахунково-касове обслуговування. Тобто, в чому саме полягає комісія за обслуговування кредитної заборгованості, за які саме банківські послуги призначена та принципу її нарахування кредитний договір не містить. Жодних доказів на підтвердження надання вказаної послуги Відповідачу за комісію за обслуговування кредитної заборгованості матеріали справи не містять, жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано. Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід, обслуговування кредитної заборгованості. Отже, умови договору про нарахування Позивачем комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) є нікчемними та такими, що суперечать Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів», а тому у задоволенні вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості по простроченій комісії за обслуговування кредиту у сумі 31 674,28 грн. (тридцять одна тисяча шістсот сімдесят чотири грн.. 28 коп.)., на думку Відповідача, слід відмовити.

03.09.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що Ознайомившись зі змістом Відзиву на позовну заяву та скориставшись своїми процесуальними правами, ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» просить прийняти відповідь на відзив, у зв`язку із тим, що категорично не погоджується з викладеними вимогами в відзиві з наступних причин: По-перше, щодо пропуску строку на подачу Відзиву на позовну заяву Відповідачем ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» вважає, що встановлені процесуальні строки для подання відзиву відповідачем безповоротно пропущені та не підлягають поновленню з огляду на таке: Згідно з витягом з ЄСІТС (Додається до відповіді на відзив), відповідач має зареєстрований електронний кабінет у системі «Електронний суд». Дата реєстрації – 14.06.2026 року. Ухвалою суду від 30.07.2026 року у справі № 332/6512/25 було скасовано Заочне рішення від 27.05.2026 року та направлено справу на новий розгляд. Також було запропоновано Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подачу відзиву на позовну заяву. Отримання Відповідачем Ухвали про відкриття провадження підтверджується Картою руху документа, де зазначено, що Відповідач отримав Ухвалу в електронний кабінет Електронного суду - 30.07.2026 18:40, та на електронну пошту - 30.07.2026 18:41. Таким чином, Відповідачка, маючи зареєстрований електронний кабінет, була належним чином повідомлена про розгляд справи та не була позбавлена можливості своєчасно звернутись за правовою допомогою та подати відзив вчасно. Відповідно до ч. 7 ст. 14 ЦПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Проте, Відповідачка звернулась до адвоката лише 19.08.2026 року, тобто рівно за день до судового засідання, яке було призначене на 20.09.2026. Враховуючи відсутність поважних причин пропущення строків на подання Відзиву та наявність у Відповідача електронного кабінету в Електронному суді, такі дії в сукупності можуть свідчити про навмисне затягування розгляду справи та спроб уникнути відповідальності за невиконання кредитних зобов`язань. Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники справи та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається. Зазначені процесуальні дії Відповідачки спрямовані на штучне затягування розгляду справи та якомога довшому залишенню стану правової невизначеності між сторонами, що перешкоджає ефективному та своєчасному судовому захисту прав ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ». Вважаємо, що подання Відповідачем «Відзиву на позовну заяву» з порушенням встановлених процесуальних строків, створює для нього процесуально необґрунтовані переваги, адже надає Відповідачу неспівмірний обсяг прав протилежної сторони та можливість викладення власної позиції поза встановленими законодавцем часовими та процедурними межами. По-друге, щодо комісійної винагороди, згідно Кредитного договору АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 22035000514784 від 04.06.2021. Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, Банк встановлює щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості: з 04.06.2021 по 03.01.2022 – 3,75 %, від Суми Кредиту, з 04.01.2022 по 03.07.2022 -2,5% від Суми Кредиту, з 04.07.2022 по 03.01.2023 – 1,5% від Суми Кредиту, з 04.01.2023 по 04.06.2023 – 0,75% від Суми Кредиту. Згідно до п. 2.3. Кредитного договору супровідними послугами, що придбаваються у зв`язку із Договором є послуги з розрахунково-касового обслуговування, в тому числі ті, що надаються під час погашення заборгованості за Договором. Вартість таких послуг визначається згідно з Тарифами, опублікованими на Офіційному сайті Банку. Додатковою угодою №1/17082022 до Кредитного договору № 22035000514784 від 04.06.2021р. Сторони домовились серед іншого, встановити новий розмір щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а саме 2% від суми заборгованості за Кредитом, визначеної за наслідком застосування умов цієї Додаткової угоди та зазначеної в п.3 цієї Додаткової угоди. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом – це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» встановлює, що Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги, якщо інше не передбачено законом. Відповідач, посилаючись виключно на ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», безпідставно ігнорує норми ст. 8 цього Закону та умови Договору, що призводить до хибного висновку про нікчемність комісії. Таким чином, комісія за розрахунково-касове обслуговування є складовою загальних витрат за споживчим кредитом та відповідає вимогам статей 1 і 8 Закону України «Про споживче кредитування», а тому не може вважатися нікчемною. Разом з тим, розглядаючи справу з аналогічними обставинами, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 172/410/21 (провадження № 61- 17842св21) дійшов висновку про те, що оскільки Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за розрахунково-касове обслуговування, то умови, передбачені пунктом 1.2 та розділом 4 кредитного договору, в частині нарахування такої комісії НЕ є нікчемними відповідно до положень частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а розглядаються з точки зору права як такі, що юридично мали місце і створили правові наслідки для сторін правочину. Вказане не суперечить правовому висновку, викладеному Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) з огляду на те, що у цій справі та у справах № 180/1432/20, № 202/5330/19 у кредитних договорах встановлено щомісячну комісію за розрахунково-касове обслуговування, оплатність якої прямо визначена Законом України «Про споживче кредитування». Тобто за послуги банку, які в силу положень частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» повинні надаватись один раз на місяць на вимогу споживача. Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 172/410/21 (провадження № 61-17842св21) зазначив: «Враховуючи викладене, оскільки Законом № 1734-VIII безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за розрахунково-касове обслуговування, то умови, передбачені пунктом 1.2 та розділом 4 Кредитного договору, в частині нарахування такої комісії не є нікчемними, а отже, розглядаються з точки зору права як такі, що юридично мали місце і створили правові наслідки для сторін правочину. Тому за відсутності рішення суду про визнання правочину чи його окремих частин недійсними діє презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), тобто всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені зобов`язання, в тому числі обов`язок позичальника сплачувати комісію - підлягали виконанню.» До того ж звертаємо увагу суду на Окрему думку Судді Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Пророка В. В. у справі № 181/384/21 (провадження № 61-4973 св 22) від 29 листопада 2023 року. За аналогічними спірними питаннями було постановлено ряд наступних висновків, зокрема: 20. Таким чином встановлена АТ «Банк Кредит Дніпро» в кредитному договорі від 14 листопада 2019 року № 22033000221273 (пункт 1.2 та розділ 4) плата за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), розмір якої доведено до відома позичальника, не може бути нікчемною. 21. Крім цього вважаю помилковою позицію колегії суддів стосовно обов`язку банку зазначати в кредитному договорі перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), адже розрахунково касове обслуговування це обов`язковий комплекс фінансових послуг, які банк надає клієнту для забезпечення розрахунків та обслуговування поточних операцій, тобто для управління клієнтом грошовими коштами. 22. Основними складовими розрахунково-касового обслуговування (базовими) є: відкриття та обслуговування рахунків, видача банківських карт, прийом та видача готівки (як через банкомати так і через каси в банківських відділеннях), перекази коштів, автоматизоване обслуговування (надання клієнту доступу до інтернетбанкінгу та мобільних додатків), надання виписок та фінансових звітів, операції з чеками, тощо, які вже давно сприймаються в суспільстві, як «невід`ємні правила поведінки банку», яких банк зазвичай дотримуються без додаткової формалізації. 23. Відтак, очевидно, що не надаючи клієнту принаймні базові послуги з розрахунково-касового обслуговування кредиту він був би позбавлений можливості, як отримати кредитні кошти так і використовувати їх на власний розсуд. 26. Таким чином умова про встановлення плати за обслуговування кредиту може бути визнана недійсною за умови доведення несправедливості такої умови договору по відношенню до позичальника або її невиконання. 30. Проте відповідачем у цій справі не доведено належними та допустимими доказами факту недобросовісності банку по відношенню до нього, як позичальника, та стягнення плати за обслуговування кредиту як істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків, тобто що така умова кредитного договору є несправедливою чи послуги передбачені пунктом 1.2 та розділом 4 кредитного договору від 14 листопада 2019 року № 22033000221273 йому не надавалися. У Постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 405/4719/16-ц йдеться про те, що «встановивши, що на час укладання договору про надання споживчого кредиту позичальник був ознайомлений зі змістом договору, про що свідчить його підпис; у подальшому погашав кредитну заборгованість протягом тривалого часу; не звертався до банку щодо роз`яснень положень договору чи наданні іншої інформації з приводу виконання зобов`язань і не заявляв про те, що йому незрозумілі умови кредитного договору, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання договору недійсним, відсутності підстав щодо нечесної підприємницької практики чи введення позичальника в оману. При укладенні Кредитного договору сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, строки повернення коштів, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Так, підписавши Договір, ОСОБА_1 засвідчила, що вона погоджується з його умовами, включаючи комісію. Навіть у випадку, якщо Позичальниця не приділила достатньо уваги ознайомленню з умовами Договору або Правил надання споживчого кредиту на момент укладання кредитної угоди, вона не була позбавлена можливості зробити це протягом наступних 14 днів. Відповідні документи розміщені на офіційному сайті Банку, а за потреби Позичальник може звернутися за додатковою інформацією до Гарячої лінії Банку або особисто до будь-якого з його Відділень. Також Позичальник має право, за власною ініціативою та на власний розсуд, отримати юридичну консультацію щодо Договору у будь-якого обраного ним фахівця. У разі, якщо протягом перших 14 днів після укладання Договору Споживач вирішує, що умови кредитування його не влаштовують, діє стаття 15 ЗУ «Про споживче кредитування», яка передбачає право на відмову від Кредитного договору з поверненням отриманих коштів та мінімальною компенсацією за час їх фактичного користування. При цьому жодних офіційних звернень, скарг або запитів на додаткове роз`яснення умов Договору з боку ОСОБА_1 не надходило. Відповідачка, при здійсненні оплат визнала заборгованість за кредитом та умови обслуговування за кредитним договором. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №127/23910/14-ц від 23.12.2020 р., де зазначив, що «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу». По-третє, варто звернути увагу суду на суперечливу поведінку сторони Відповідача. У відзиві на позовну заяву Відповідач проводить власні підрахунки та аргументацію, відповідно до яких вважає, що «загальна сума заборгованості за тілом кредиту буде становити 46 353,90 грн…». Тобто, іншими словами Відповідач визнає борг саме в цьому розмірі. Подання Відповідачем власного розрахунку заборгованості свідчить про відсутність спору щодо самого факту існування грошового зобов`язання. Визначаючи суму заборгованості у розмірі 46 353,90 грн, відповідач фактично визнає наявність боргу щонайменше в зазначеній ним сумі. Проте, в прохальній частині Відзиву вже заявляє зовсім іншу позицію – відмовити у задоволенні позовних вимогах ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» у розмірі 83 235,97 грн., тобто у повному розмірі. Така непослідовна поведінка Відповідача не відповідає ознакам чесності, відкритості й поваги до інших учасників судового процесу та суду, вона не направлена на сприяння суду в своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, справедливому вирішенні спору, а має на меті уникнення виконання зобов`язання перед позивачем. Виходячи з вищевикладеного, можна дійти висновку, що заперечення Відповідача не заслуговують на увагу суду, оскільки не доведені жодним доказом та ґрунтуються виключно на невірному трактуванні позовних вимог та доказів Позивача, а метою заперечень ОСОБА_1 є уникнення відповідальності перед Кредитором.

10.09.2026 від представника відповідача надійшли заперечення ( на відзив на відзив), в яких зазначено, що Доводи відповіді на відзив про те, що начебто відповідачем здійснюється навмисне затягування розгляду справи та спроби уникнути відповідальності за невиконання кредитних зобов`язань є хибними, безпідставними та спростовуються наступним. У клопотанні про відкладення розгляду справи від 19.08.2026 року, представником відповідача адвокатом Хлопко В.Ф. було зазначено, що як зазначено в заяві про перегляд заочного рішення та в ухвалі Заводського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа № 332/6512/25 від 30.07.2026, заочне рішення було ухвалено за відсутності відповідача, відповідач не з`явилася у судове засідання через неотримання судових повісток, що позбавило її можливості реалізувати свої процесуальні права. Після отримання інформації про заочне рішення суду, вона, не маючи юридичних знань, звернулась до Запорізького апеляційного суду з апеляційною скаргою. Ухвалою Запорізького апеляційного суду їй було роз`яснено, що відповідно до вимог ЦПК України, вона повинна спочатку звернутися до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення. Вона постійно перебуває у Німеччині з 2023 року у звязку з військовими діями в Україні. З заочним рішенням не згодна, а саме з розрахунком заборгованості. У матеріалах справи зазначено залишок основної заборгованості у сумі 51560,52 грн., тоді як рішенням суду стягнуто 83235,97 грн. Вважає, що ці обставини потребують детальної перевірки судом. Тобто,Відповідач, не маючи юридичної освіти весь час намагалась захистити свої права та активно використовувала свої процесуальні права у даній справі і здійснювала заходи із залучення фахівця у сфері права для представництва її інтересів. Лише 19.08.2026 Відповідачкою було укладено договір з адвокатом Хлопко В.Ф. по надання професійної справничої допомоги, в тому числі щодо представництва її інтересів в даній судовій справі № 332/6512/25. Зазначені обставини повністю спростовують помилкові доводи Позивача про те, що начебто відповідачем здійснюється навмисне затягування розгляду справи та спроби уникнути відповідальності за невиконання кредитних зобов`язань, навпаки Відповідач намагалась і намагається весь час захистити своє порушено право задля можливості повного, справедливого та об`єктивного розгляду вказаної удової справи х дотримання принципи рівності учасників справи перед законом та судом, а також принципу доступу до правосуддя. Щодо доводів позивач про комісійну винагороду, то вони також є необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне. Як зазначалось, відповідно до п. 1.2. Щомісячна комісія за обслуговування Кредиту: з 04.06.2021 по 03.01.2022 – 3,75 %, від Суми Кредиту, з 04.01.2022 по 03.07.2022 -2,5% від Суми Кредиту, з 04.07.2022 по 03.01.2023 – 1,5% від Суми Кредиту, з 04.01.2023 по 04.06.2023 – 0,75% від Суми Кредиту. Відповідно до укладеної Додаткової угоди № 1/17082022 до Кредитного договору № 22035000514784 від 07.09.2021 року було встановлено новий розмір щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а саме 2 % від суми заборгованості за кредитом. Однак, в кредитному договорі та додатковій угоді до нього не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані саме з обслуговуванням кредитної заборгованості, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Законом України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту». Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит). Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21). постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) вказано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до п. 1.2. Договору, щомісячна комісія за обслуговування Кредиту: з 04.06.2021 по 03.01.2022 – 3,75 %, від Суми Кредиту, з 04.01.2022 по 03.07.2022 -2,5% від Суми Кредиту, з 04.07.2022 по 03.01.2023 – 1,5% від Суми Кредиту, з 04.01.2023 по 04.06.2023 – 0,75% від Суми Кредиту від суми кредиту, без зазначення послуг, які надаються банком позичальнику за вказану плату. При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку послуг з обслуговування кредиту, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. Тобто, в чому саме полягає комісія за обслуговування кредитної заборгованості, за які саме банківські послуги призначена та принципу її нарахування кредитний договір не містить. Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення пункту 1.2 договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Твердження позивача про те, що укладаючи Кредитний договір позичальник погодився з умовами зазначеного договору та зобов`язався їх виконувати належним чином, а договір не визнавався недійсним, не спростовують нікчемності положення пункту 1.2 договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту. Посилання позивача на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 405/4719/16-цмають бути відхилені судом, оскільки обставини цієї справи та не є подібними обставинам справи № 405/4719/16-ц, адже у ній йшлося про відсутність підстав для визнання договору недійсним, відсутність підстав щодо нечесної підприємницької практики чи введення позичальника в оману, а не про нікчемність окремого пункту договору про щомісячну комісію. Отже, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування». Аналогічних висновків дійшов Запорізький апеляційний суд у своїй постанові від 12.05.2026 у справі № 334/653/26 (посилання на постанову: https://reyestr.court.gov.ua/Review/136657143) Посилання позивача на Окрему думку Судді Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Пророка В. В. у справі № 181/384/21 (провадження № 61-4973 св 22) від 29 листопада 2023 року взагалі не має жодного правового значення у даній справі, оскільки окрема думка судді не є джерелом права, оскільки вона виражає лише особисту позицію окремого судді, а не офіційне рішення всього суду. Щодо доводів позивача щодо начебто суперечливої поведінки відповідача, то вони також є хибними та спростовуються наступним. Позивач у своїх доводах зводить суперечливість поведінки Відповідача до того, що Відповідач визнає суму заборгованості у розмірі 46 353,90 грн., але заявляє іншу позицію – відмовити у задоволенні позовних вимогах ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» у розмірі 83 235,97 грн., тобто у повному розмірі. Вказане є нічим іншим як хибним розумінням правової позиції Відповідача, оскільки Відповідач вважає необґрунтованою заявлену позивачем суму заборгованості у позовній заяві у розмірі 83 235,97 грн., та дійсною вважає суму заборгованості у розмірі 46 353,90 грн, а не просить відмовити позивачу відмовити у позові повністю. Таким чином, вказана поведінка відповідача є повністю послідовною,оскільки як в заяві про перегляд заочного рішення так і у відзиві на позовну заява відповідачем викладається послідовна правова позиція про невідповідність заявленою позивачем суми заборгованості до стягнення з відповідача та наведено доводи та аргументи щодо суми заборгованості, яку визнає відповідач,а саме 46 353,90 грн., та послідовно обґрунтовано,чому саме цю суму визначає відповідач із наведення відповідних розрахунків. Отже вказана поведінка відповідача відповідає ознакам чесності, відкритості й поваги до інших учасників судового процесу та суду, направлена на сприяння суду в своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, справедливому вирішенні спору, та має на меті уникнення задоволення судом безпідставно нарахованих сум заборгованості та порушення прав та законних інтересів відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з підстав, викладених у позовні заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, заперечував проти задоволення заяви в частині стягнення заборгованості з залишку прострочених комісій у розмірі 31674,28 грн., з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.06.2021 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 22035000514784.

Кредитний договір складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» із змінами і доповненнями, затверджений Банком та розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua (УДБО) та індивідуальної частини, якою є цей Кредитний договір, підписанням якого Клієнт приєднується до кредитного договору в цілому. Цей Кредитний договір (далі – Договір) є невід`ємною частиною УДБО та разом вони складають єдиний кредитний договір. Терміни, що використовуються в цьому Кредитному договорі, вживаються в значеннях, наведених в УДБО, до якого Клієнт приєднався шляхом підписання Заяви-згоди №1173666 від 04 червня 2021 р. та цього Договору. Інші умови, які не визначені в цьому договорі, зазначені в УДБО.

Відповідно до п. 1.1. Договору, банк зобов`язується надати Клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а Клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим Договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених цим Договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за цим Договором у повному обсязі.

Відповідно до п. 1.2. Договору, Банк надає Клієнту грошові кошти (наступних умовах: сума Кредиту 62 000,00 грн. (шістдесят дві тисяч грн. 00 коп.); строк кредитування 24 місяців; Кінцева дата повернення Кредиту: 04 червня 2023 р.; Цільове призначення: на споживчі потреби; Щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 04.06.2021 по 03.01.2022 – 3,75 %, від суми кредиту, з 04.01.2022 по 03.07.2022 -2,5% від суми кредиту, з 04.07.2022 по 03.01.2023 – 1,5% від суми кредиту, з 04.01.2023 по 04.06.2023 – 0,75% від суми кредиту; Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість у розмірі: на строкову заборгованість за кредитом: 0,001% річних; на прострочену заборгованість за кредитом: 56,0% річних; Умови, визначені в цьому пункті, з Істотними умовами Договору.

Відповідно до п. 1.4. Договору, Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок Клієнта: НОМЕР_1 , відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». Датою видачі Кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта. Якщо сума кредиту не зарахована на рахунок протягом 7 (семи) операційних днів з дати укладання Договору, цей Договір вважається не укладеним.

Згідно п. 1.5. Договору, Клієнт, в порядку договірного списання, на підставі ст. 1071 Цивільного кодексу України та ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», доручає Банку в дату видачі Кредиту, здійснити перерахування з Рахунку Клієнта на користь страховика «УАСК ФСКА-ЖИТТЯ» суму страхового платежу у розмірі 12 000,00 грн. за весь період страхування згідно з Договором страхування №NS-22035000514784 від 04 червня 2021 р.

Відповідно до п. 3.1. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами цього Кредитного договору та діє до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором.

17.08.2022 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1/17082022 до Кредитного договору № 22035000514784 від 07.09.2021 року згідно якої сторони домовились і підтвердили внести наступні зміни до Кредитного договору:

а) всю заборгованість за процентами і комісією, вказану в п.1 цієї Додаткової угоди, погасити за рахунок збільшення строкової заборгованості за Кредитом, яка в подальшому підлягає погашенню в межах Графіку вказаного у п.3 цієї Додаткової угоди;

б) подовжити Строк кредитування на 60 місяців від останньої визначеної Графіком платежів дати платежу за Кредитним договором, що передує даті укладення цієї Додаткової угоди, та встановити нову Кінцеву дату повернення Кредиту 04.08.2027 p.;

в) встановити новий розмір щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а саме 2% від суми заборгованості за Кредитом, визначеної за наслідком застосування умов цієї Додаткової угоди та зазначеної в п.3 цієї Додаткової угоди.

г) встановити відтермінування погашення строкової заборгованості за Кредитом на 12 місяців починаючи першої визначеної Графіком платежів дати платежу за Кредитним договором, що слідує за датою укладеної цієї Додаткової угоди.

Сума строкової заборгованості за Кредитом внаслідок застосування вищезазначених змін умов Кредитного договору становить 51,560,52 грн. (П`ятдесят одна тисяча п`ятсот шістдесят гривень 52 копійки) у зв`язку із чим Сторони домовились викласти розділ 4 Кредитного договору в новій редакції. До Кредитного договору не застосовуються кредитні канікули, що запроваджені станом на дату з цієї Додаткової угоди або будуть запроваджені в майбутньому Банком, якщо інше не буде прямо це умовами кредитних канікул. Додаткова угода підписана з боку Клієнта – за допомогою ОТР-паролю, який був надісланий на електронну пошту Клієнта або за допомогою Системи FreeBank; з боку Банку – шляхом накладання факсиміле Банку.

28 травня 2025 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВАРИСТОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено Договір факторингу № 28/05/25/1. Відповідно до п. 6.1. Договору, у відповідності до умов цього Договору Клієнт передає (відступає) Фактору Права вимоги до Боржників, які виникли у Клієнта внаслідок невиконання Боржником умов Кредитних договорів, та які входять до Портфелю заборгованості. За цим Договором Клієнт передає, а Фактор приймає Права Вимоги в розмірі Портфеля Заборгованості. Права Вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним Договором та підписання Акту приймання-передачі прав вимоги, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованості.

Перехід права вимоги відбувається шляхом підписання Сторонами та скріплення печатками (за наявності) Сторін акту приймання-передачі права вимоги у відповідності до Додатку № 3 до даного договору в день підписання Договору та набрання ним чинності. Відступлення Права Вимоги за цим Договором здійснюється без згоди боржників.

З моменту переходу до Фактору Прав Вимоги, відповідно до умов п. 6.2.2. цього Договору, Фактор замінює Клієнта у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості, та набуває всіх прав (в тому числі прав грошових вимог) Клієнта за цими Кредитними договорами.

Відповідно до п. 6.2.3. Договору, відступлення Права Вимоги за цим Договором здійснюється без згоди Боржників.

Відповідно до умов Договору Факторингу №28/05/25/1 право вимоги за Кредитним договором № 22035000514784 від 04.06.2021 року, укладеним між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ»

АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» було направлено відповідачу смс – повідомлення та поштове повідомлення про відступлення права вимоги.

Також ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» було відправлено ОСОБА_1 вимогу про необхідність сплати заборгованості по кредиту протягом 30 календарних днів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк надає грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити відсотки за його користуванням.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, станом на 17.11.2025 року у відповідача утворилась загальна сума заборгованості за договором №22035000514784 від 04.06.2021 року у розмірі – 83 235,97 грн. (вісімдесят три тисячі двісті тридцять п`ять грн.. 97 коп.), яка складається:

залишок строкового кредиту: 0,00 грн. (нуль грн. 00 коп.);

залишок нарахованих строкових відсотків: 0,00 грн. (нуль грн.. 00. Коп.);

залишок нарахованих строкових комісій: 0,00 грн. (нуль грн. 00 коп.);

залишок простроченого кредиту: 51 560,52 грн. (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот шістдесят грн. 52 коп.);

залишок прострочених відсотків: 1,17 грн. (одна гривня 17 копійки);

залишок прострочених комісій: 31 674,28 грн. (тридцять одна тисяча шістсот сімдесят чотири грн.. 28 коп.).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням є зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом відповідач порушував зобов`язання за даним договором.

За ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

За ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, що 04.06.2021 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 22035000514784. 17.08.2022 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1/17082022 до Кредитного договору № 22035000514784 від 07.09.2021 року, факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 62000,00 грн.

Проте, у порушення умов договору і чинного законодавства, відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала, у зв`язку з чим, згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідачки станом на 17.11.2025 року становить 83235,97 грн., яка складається з наступного: 51560,52 грн. - залишок простроченого кредиту; 1,17 грн. - залишок прострочених відсотків; 31674,28 грн. - залишок прострочених комісій.

В силу положень ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За викладених обставин, правомірними і такими, що підлягають до задоволення є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми залишку простроченого кредиту та залишку прострочених відсотків.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення прострочених комісій у розмірі 31674,28 грн., суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21, провадження №61-4202сво22.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Судом встановлено, що 04.06.2021 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 22035000514784. 17.08.2022 року між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1/17082022 до Кредитного договору № 22035000514784 від 07.09.2021 року , умовами якого (пункт 1.2 та розділ 4) передбачено обов`язок позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язанні з розрахунково-касовим обслуговуванням, передбачена в розділі 4 «Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки» кредитного договору (колонка 8 графіка).

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення комісії у розмірі 31674,28 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до розрахунку суми несплачених комісій за користування кредитними коштами, нарахованих відповідно до кредитного договору №22035514784 від 04.06.2021 в рахунок погашення прострочених комісій, позивачем були зараховані кошти у загальному розмірі 23290,24 грн.

Оскільки позовні вимоги про стягнення несплачених комісії у розмірі 31674,28 грн. задоволенню не підлягають, кошти, зараховані позивачем, в рахунок погашення прострочених комісій у розмірі 23290,24 грн. підлягають зарахуванню на погашення в першу чергу залишку прострочених відсотків, в другу - залишку простроченого кредиту.

На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №22035514784 від 04.06.2021 у загальному розмірі 28271,45 грн., що складається із залишку простроченого кредиту у сумі 28271,45 грн.

Крім того, в порядку ч. ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слідує стягнути судовий збір в сумі 822,78 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141,223,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (04050, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5 Б, оф. 5, Код ЄДРПОУ 41904846) заборгованість за кредитним договором№22035000514784 від 04.06.2021 у розмірі 28271,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (04050, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5 Б, оф. 5, Код ЄДРПОУ 41904846) понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 822,78 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Суддя Н.В. Марченко