Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №331/3671/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

14.08.2026

Справа № 331/3671/25

Провадження № 2-др/331/22/2026

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Яцун О.О.,

за участю секретаря судового засідання Красан І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 331/3671/25 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового розслідування, прокуратури,

В С Т А Н О В И В:

До Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 331/3671/25 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового розслідування, прокуратури.

В обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення зазначено, що у провадженні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя перебувала вищевказана цивільна справа № 331/3671/25.

Рішенням Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 20 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового розслідування, прокуратури, задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування суму коштів у розмірі 824 347 (вісімсот двадцять чотири тисячі триста сорок сім) грн. 30 коп. Стягнуто з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Судовий збір компенсовано за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач вказує, що при ухваленні судом рішення не було вирішено питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справ, а саме витрат на підготовку до судових засідань та участь у судових засіданнях, що були призначені судом.

Враховуючи вищевказане, позивач просить суд ухвалити додаткове рішення у справі про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача Запорізької обласної прокуратури на користь позивача судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 8000 грн. 00 коп., надавши суду копії актів виконаних робіт та платіжних документів.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 08 червня 2026 року вищезазначену заяву було прийнято до розгляду та призначено судове засідання у справі (а.с.10).

Сторони по справі у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість вирішення заяви за відсутності учасників судового процесу, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, що стосуються відшкодування витрат на професійну (правничу) допомогу, дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 20 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового розслідування, прокуратури, задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування суму коштів у розмірі 824 347 (вісімсот двадцять чотири тисячі триста сорок сім) грн. 30 коп.

Стягнуто з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Судовий збір компенсовано за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України, і нші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 3) ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного вбачається, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Згідно із вимогами статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що 03 травня 2025 року між ОСОБА_1 і адвокатом Шостак Антоніною Петрівною було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги у цивільній справі щодо відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового розслідування, прокуратури (а.с.4).

До матеріалів справи також долучено акти виконаних робіт (послуг) до договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.05.2025 року б/н від 23.12.2025 року і від 20.04.2026 року, відповідно до яких адвокат Шостак А.П. приймала участь у трьох судових засіданнях в Олександрівському районному суді міста Запоріжжя: 23.12.2025 року, 01.04.2026 року та 20.04.2026 року. Правова (правнича) допомога надана на загальну суму 8000 грн. (а.с.5-6);

Разом з тим, необхідно зауважити, що у заяві про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат позивачем ОСОБА_1 зазначено, що її представник - адвокат Шостак А.П. приймала безпосередню участь у судових засіданнях, призначених на: 22.09.2025 року, 23.10.2025 року, 24.11.2025 року, 11.02.2026 року, 20.02.2026 року, 01.04.2026 року, 09.04.2026 року і 24.04.2026 року.

Проте, суд звертає увагу, що 20.02.2026 року і 24.04.2026 року судові засідання у справі не призначалися і відповідно судові засідання судом не проводилися.

На підтвердження понесених витрат позивачем також було надано копії:

платіжної інструкції № 2С8С-ЕЗРТ-ККОВ-2МСВ від 30.12.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 перерахувала адвокату Шостак А.П. грошову суму у розмірі 3000 грн. за надання правової (правничої) допомоги (а.с.7);

квитанції № 294940294 від 04.05.2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 перерахувала адвокату Шостак А.П. грошову суму у розмірі 5000 грн., як оплату за договором правової допомоги (а.с.8).

Суд враховує, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Суд, дослідивши матеріали справи та надані стороною позивача письмові докази, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, врахувавши при цьому критерій реальності адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), розмір витрат, обставини даної справи, а також керуючись положеннями п.3) ч. 2 ст. 141 ЦПК України, прийшов до наступного.

Так, розмір витрат, понесених позивачем ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Шостак А.П., становить 8000 грн. 00 коп.

Разом з тим, заявлені стороною позивача витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, у зазначеному вище розмірі не відповідають а ні критерію розумності та справедливості, а ні є співрозмірними із видом та об`ємом наданих послуг і робіт.

На підставі вищевикладеного, враховуючи складність справи, обсяг виконаних представником позивача - адвокатом Шостак А.П. робіт, а також критерії реальності і розумності, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне задовольнити частково заявлені стороною позивача вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, та стягнути з відповідача Запорізької обласної прокуратури на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. 00 коп., що відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також не суперечить принципу розподілу таких витрат.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 331/3671/25 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового розслідування, прокуратури, задовольнити частково.

Стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

представник позивача: адвокат Шостак Антоніна Петрівна, місцезнаходження: місто Запоріжжя, вулиця Троїцька, будинок № 27;

відповідач: Запорізька обласна прокуратура, місцезнаходження: місто Запоріжжя, вулиця Дмитра Апухтіна, будинок № 29-А, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02909973;

відповідач: Державна казначейська служба України, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок № 6, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37567646.

Повний текст додаткового рішення суду складено 14 серпня 2026 року.

Суддя О.О. Яцун