Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №314/3495/25 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3495/25

Провадження № 2/314/226/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі головуючий суддя Кононенко І.О., секретар судового засідання Баланюк Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №314/3495/25 за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрована: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 адреса проживання: АДРЕСА_2 , треті особи: Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (Запорізька обл., місто Вільнянськ, вул. Зачиняєва, будинок 22 ЄДРПОУ: 26014620), Міністерство оборони України, (місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, ЄДРПОУ 00034022), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 ) про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання батьківства,

за участю позивача ОСОБА_1

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулась із позов м в обґрунтування кого зазначила, що починаючи з січня 2017 року вона почала проживати разом із ОСОБА_2 , за адресою позивача у АДРЕСА_1 , без реєстрації шлюбу. Вели спільне господарство, утримували домоволодіння за спільні кошти. У червні 2018 року довідалась, що вагітна, та повідомила про це відповідача. Він зрадів та за час спільного проживання визнавав себе біологічним батьком майбутньої дитини, та після народження батьком дитини. Від цивільного шлюбу народилась дитина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У актовому записі про народження дитини – ОСОБА_5 матір`ю записано її, а батьком записано ОСОБА_6 , тобто за ст.135 Сімейного кодексу України, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про народження від 31 серпня 2022 року за 300036678372. Відповідач ОСОБА_2 , станом на час народження дитини, втратив документ – паспорт громадянина України, отже батьком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , у актовому записі про народження, записано зі слів матері. ОСОБА_2 супроводжував її під час візитів у жіночу консультацію, забрав її з дитиною з пологового будинку, приймав активну участь у вихованні та утриманні їх спільного сина, дарував йому подарунки, вітав на свята, проводив з ним спільно час. Між нею та ОСОБА_2 були відносини чоловіка та дружини, вели спільний бюджет та домашнє господарство, піклувалися один про одного, проводили спільно час, спілкувалися з родичами та друзями один одного. У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, у грудні 2024 року ОСОБА_2 призвано за мобілізацією до лав ЗСУ. Так у неї на руках наявний оригінал довідки за формою 5 від 09.01.2025 року №971 ВЧ НОМЕР_2 , виданий на ім`я солдата ОСОБА_2 про те, що він дійсно перебуває у військовій частини НОМЕР_3 з 29.12.2024 року, призваний по мобілізації 27.12.2024 року. Під час перебування в лавах ЗСУ ОСОБА_2 перераховував на банківський рахунок позивачки грошові кошти, що підтверджується випискою АТ КБ «ПриватБанк» такі перекази грошових коштів на утримання спільної дитини та для неї були постійними. Також ОСОБА_2 повідомив позивачку про те, що у Листі-вивченні військовослужбовця він самостійно зазначив, що вона є його дружиною. 23.06.2025 року на адресу позивача на прізвище ОСОБА_7 - тобто прізвище зазначено по цивільному чоловіку « ОСОБА_8 », прийшло сповіщення за №1/Ф/3753 ІНФОРМАЦІЯ_7 , та сповіщено, що чоловік, старший оператор 1 відділення 1 протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , солдат ОСОБА_2 , 02.02.1991 року зник безвісти 15.06.2025 року, під час виконання бойового завдання в районі н.п. Юнаківка Сумського району Сумської області. 23.06.2025 року нею до ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області подано заяву про зниклого безвісти чоловіка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується талоном-повідомленням єдиного обліку №11502 про прийняття заяви про кримінальне правопорушення, та Витягом з ЄДРСР від 23.06.2025 , номер кримінального провадження 12025082210000428. Встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, та визнання батьківства дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8 , і зниклого безвісти ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідно для одержання виплат і надання пільг, передбачених чинним законодавством України та для вжиття заходів розшуку ОСОБА_2 . Біологічний матеріал для проведення експертизи ДНК може надати сестра ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_3 , яка є відповідачем та стороною по справі. Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що іншим порядком вирішити питання визнання батьківства неможливо, змушена звернутись із позовом про встановлення біологічної спорідненості.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову не заперечувала , третя особа ОСОБА_4 , надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, представник третьої особи Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подав до суду заяву про розгляд справи без присутності представника, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи Міністерства оборони України, надав до суду письмові пояснення, які підтримав у судовому засіданні згідно яких, вважає, що завідоме залучення, як сторони-відповідача у справі, фактично відсутньої фізичної особи щодо якої є сповіщення органу військового управління України щодо визнання її безвісно відсутньою, всупереч вимогам закону унеможливлює здійснення такою особою її процесуальних прав і виконання нею її процесуальних обов`язків, передбачених цивільним процесуальним законодавством, крім того, не надано достатніх доказів, на підставі яких можна встановити факт проживання з ОСОБА_2 як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов`язків подружжя.

За результатами дослідження матеріалів справи та показань свідків встановлено наступне.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом частини третьої зазначеної норми, обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін. Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З матеріалів справи встановлено, згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , серії НОМЕР_5 виданого Вільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому раїні Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Дніпро) в графі батьки зазначено матір « ОСОБА_1 » в графі батько « ОСОБА_6 ». Відомості про батька зазначені у відповідності ст.135 Сімейного кодексу України, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про народження від 31 серпня 2022 року за 300036678372.

Відповідно до свідоцтва про народження виданого повторно 01.07.2025 року Вільнянським відділом ДРАЦС у Запорізькому районі Запорізької області, серії НОМЕР_6 , зазначено, що ОСОБА_2 народився у селі Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області ІНФОРМАЦІЯ_9 , актовий запис про народження №04, складений виконавчим комітетом Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 22.02.1991 року, його батьками зазначено: ОСОБА_4 , ОСОБА_9 .

Згідно довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №95498-2021 від 22.12.2021 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився в с.Дружелюбівка Вільнянський район Запорізька область, місце реєстрації відсутнє.

Згідно листа з КНП «Вільнянська багатопрофільна лікарня» Вільнянської міської ради №788 від 01.08.2025встанолено, що ОСОБА_1 була госпіталізована до пологового відділення КНП «Вільнянська багатопрофільна лікарня» Вільнянської міської ради у плановому порядку на пологи шляхом операції кесарів розтин та перебувала на стаціонарному лікуванні у період з 09.01.2019 року по 18.09.2019. 10.01.2019 відбулися пологи шляхом планового кесаревого розтину. При оформленні історії вагітності та пологів у графі «Контактна особа: П.І.Б.» зазначено ОСОБА_2 , у графі «Одружена» зазначено «Ні». Також у медичній карті новонародженої дитини наявні дані проходження флюорографії осіб, які планували відвідувати чи відвідували породіллю з новонародженою дитиною: ОСОБА_3 , 1996 р.н., та ОСОБА_10 , 2000 р.н.. даних про обстеження у флюорографічному кабінеті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в медичній документації пологового відділення відсутні.

Згідно сповіщення ОСОБА_11 за №1/Ф/3753 ІНФОРМАЦІЯ_7 , та сповіщено, що її чоловік, старший оператор 1 відділення 1 протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , солдат ОСОБА_2 , 02.02.1991 року зник безвісти 15.06.2025 року, під час виконання бойового завдання в районі н.п. Юнаківка Сумського району Сумської області. Згідно корінця сповіщення №215 від 20.06.2025 року, про те, що сповіщення на солдата ОСОБА_2 , який зник безвісти 15 червня 2025 року надіслано до ІНФОРМАЦІЯ_10 . Та копію самого сповіщення №215, у якому зазначено: «прошу сповістити на ОСОБА_11 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 тел. НОМЕР_7 , про те, що її чоловік старший оператор 1 відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , солдат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 15 червня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Юнаківка Сумського району Сумської області.

Згідно листа від 07.07.2025 № 43500/30-2025 Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (Секретаріат уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин) МВС України на ім`я ОСОБА_12 про надання витягу з Рєстру з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин за № 20250707-1279, за змістом якого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник на території бойових дій (під час воєнних дій).

23.06.2025 року ОСОБА_1 до ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області подано заяву про зниклого безвісти її цивільного чоловіка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується талоном-повідомленням єдиного обліку №11502 про прийняття заяви про кримінальне правопорушення, та Витягом з ЄДРСР від 23.06.2025, номер кримінального провадження 12025082210000428.

Згідно акту від 24.06.2025 року №225 обстеження матеріально-побутових умов сім`ї складеного виконавчим комітетом Вільнянської міської ради складено акт де зазначено, що зі слів, ОСОБА_1 проживала разом із чоловіком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 2017 року за адресою АДРЕСА_4 , вели спільний побут, що також підтвердили сусіди: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . Акт складено у присутності поліцейського громади, начальника відділу соціального захисту населення Вільнянської міської ради.

На підтвердження факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу позивач надану виписку АТ КБ «ПриватБанк» від 24.06.2025 по картці ОСОБА_1 були здійснені перекази коштів від ОСОБА_2 від 22.12.2024, 23.01.2025, 24.02.2025, 27.01.2025, 14.02.2025, 15.02.2025, 16.02.2025, 02.03.2025, 14.03.2025, 15.04.2025, 16.04.2025, 23.04.2025, 13.05.2025, 20.05.2025.

29.09.2025 року до матеріалів справи представником позивача долучено висновок експерта від 24.07.2025 №СЕ-19/108-25/15601-БД Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру в межах кримінального провадження 12025082210000428, з метою визначення біологічних зразків ДНК зниклого безвісти ОСОБА_2 , 23.06.2025 проведено огляд місця події, під час якого оглянуто приміщення житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де до служби в ЗСУ мешкав ОСОБА_2 . В ході ІНФОРМАЦІЯ_10 виявлено та вилучено речі, які нажали зниклому, а саме: дві устілки. На виконання постанови слідчого щодо проведення «Молекулярно-генетичного дослідження», було відібрано біологічні матеріали ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є рідним батьком зниклого безвісти ОСОБА_2 , у малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є рідним сином зниклого безвісти ОСОБА_2 .

За результатами проведення експертизи, встановлено, поміж іншого: «відповісти на питання «Чи є біологічна спорідненість між генетичними ознаками зразка букального епітелію малолітнього ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , та зразка букального епітелію свідка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_11 , які було встановлено під час дослідження та особи, генетичні ознаки якої виявлені на представлених для дослідження об`єктах «устілках»?, не є можливим, оскільки генетичні ознаки клітин з ядрами на устілках не встановлені у зв`язку з недостатньою кількістю ДНК».

10.10.2025 на виконання ухвали суду від 29.09.2025 про витребування доказів Вільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надано копії актових записів: №04 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складений 22.02.1991 року виконавчим комітетом Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, згідно якого батьком у відомостях про батька зазначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та № 10 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 складений 12.10.1996 виконавчим комітетом Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, згідно якого батьком у відомостях про батька зазначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Згідно з відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актових записів про шлюб, розірвання шлюбу, народження дітей відносно громадянина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_12 не виявлено.

25.02.2026 ОСОБА_16 надав до суду клопотання, про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 , підтримує, просить призначити експертизу у для встановлення біологічної спорідненості його та ОСОБА_17 ,2019 року народження, за біологічними матеріалами по кримінальному провадженню №12025082210000428.

25.02.2026 відповідач ОСОБА_3 надала до суду заяву згідно якої просила виключити її зі справи як відповідача та допитати в якості свідка.

Ухвалою від 25.02.2026 року за клопотанням позивача, оскільки в межах кримінального провадження питання про біологічну спорідненість «дід та онук» поставлено не було, призначено у справі судово-біологічну генетичну експертизу (ДНК), проведення якої доручено експертам: Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на підставі результатів досліджень та відібраних біологічних матеріалів вказаних осіб, відповідно до висновку експерта від 24.07.2025 №СЕ–19/108-25/15601-БД, проведеного за кримінальним провадженням №12025082210000428. На вирішення судово-біологічної генетичної експертизи (ДНК) поставити питання:1) Чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 ?

25.03.2026 до надійшло клопотання експерта від 16.03.2026 №СЕ-19/108-26/5100-БД забезпечення одночасного прибуття ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та надання додаткових матеріалів необхідних для складання висновку.

22.05.2026 надійшло повідомлення з Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 04.05.2026 № СЕ-19/108-26/5100-БД про неможливість надання висновку експертизи на питання поставлені в ухвалі від 25.02.2026 про призначення експертизи.

У судовому засіданні в якості свідків були допитані свідок ОСОБА_18 , яка показала суду, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_19 проживали разом з 2017 року, за адресою АДРЕСА_4 , вели спільне господарство, у 2019 році у них народився син ОСОБА_20 . Потім ОСОБА_19 забрали на службу, на даний час проживає ОСОБА_1 сама з дітьми.

Свідок ОСОБА_21 повідмила судуд проте, що ОСОБА_22 є її сусідкою проживали з ОСОБА_19 з 2017 року у них народився син ІНФОРМАЦІЯ_13 , разом виховували дитину, проживали разом, у них була сім`я, поки у 2024 році ОСОБА_19 не забрали на службу.

Свідок ОСОБА_23 показала суду, що з 2017 року з ОСОБА_19 жив разом з її сусідкою ОСОБА_24 , жили однією сім`єю, вели спільне господарство, потім у 2019 році у них народився син, до того часу поки його не призвали на службу він жив за однією адресою з ОСОБА_22 .

ОСОБА_3 повідомила суду, що ОСОБА_22 проживала з її братом ОСОБА_25 близько семи, восьми років, потім у них у 2019 році народився син.

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них певних прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Таким чином, обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 31 травня 2022 року у справі № 554/8629/17 (провадження № 61-3012св21).

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків (документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори), притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце протягом зазначеного заявником періоду часу саме усталені відносини, які притаманні подружжю. Доводи заявника щодо показань свідків, про те що останні бачили, як вони робили спільно ремонт не можуть бути прийняті до уваги, оскільки показаннями свідками, такі обставини не можуть бути підтверджені. Факт проживання жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов`язковою ознакою наявності фактичного шлюбу. Показання свідків про проживання позивача з ОСОБА_2 однією сім`єю, на яких ґрунтуються вимоги позивач, не є достатніми доказами про наявність у них сім`ї в розумінні статті 3 СК України. Спільна присутність на святах не можуть свідчити про те, що між сторонами склались усталені відносини, які притаманні подружжю (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15 (провадження № 61-30273св18).

Таким чином матеріали справи та свідки підтверджують лише факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки але не факт ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, що у сукупності досліджених доказів свідчить про те, що між ними не склалися та не мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.

Що стосується позовних вимог щодо визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 то суд зазначає наступну відповідно до змісту ч.1ст.121СКУкраїниправа та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.2ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно дост.130 СК України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Верховний суд у постановах від 23.10.19, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням ст.89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Згідно зі ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За результатами розгляду справи та дослідження доказів суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено належними та достатніми доказами факт батьківства щодо дитини. Так, суду на підтвердження позовних вимог надано лише копію свідоцтва про народження дитини, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Суд, враховуючи встановлені обставини та досліджені докази, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим у задоволенні позову про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини необхідно відмовити.

На підставі ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою в задоволенні позовних вимог, витрати позивача по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 258-259,263-265 ЦПК України, суд,-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання батьківства - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Іван Олександрович Кононенко

12.10.2026