Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №309/3469/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3469/26

Провадження № 2/309/1889/26

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Орос Я.В.

за участю секретаря : Калинич Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги вмотивовані тим, що 26 травня 2016 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який був зареєстрований у виконавчому комітеті Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області про що в книзі реєстрації актів цивільного стану зроблено відповідний актовий запис, за № 14. Від даного шлюбу у сторін народилося двоє дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачем та знаходяться на її утриманні та вихованні. Попри тривале спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 так і не вдалося створити справжню сім`ю, сторони мають різні характери та різні погляди на сімейне життя, внаслідок цього часто виникали суперечності та сварки. ОСОБА_1 вказує, що вони втратили почуття кохання і довіри один до одного. На даний час шлюбні відносини між ними фактично припинені, шлюб існує лише формально. Подальше сумісне життя з відповідачем і збереження сім?ї вважає неможливим та недоцільним, оскільки це суперечитиме її інтересам.

Посилаючись на вищевикладене, просить суд винести рішення, яким шлюб між нею та ОСОБА_2 , який зареєстрований 26 травня 2016 року виконавчим комітетом Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області про що в книзі реєстрації актів цивільного стану зроблено відповідний актовий запис № 14, розірвати.

Ухвалою Хустського районного суду від 09.08.2026 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу ОСОБА_2 направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами та було запропоновано подати відзив. 05.10.2026 року відповідачем ОСОБА_2 через канцелярію Хустського районного суду подано заяву про надання строку на примирення. Своє клопотання обґрунтовує тим, що бажає зберегти сім`ю та докладає для цього зусилля. Крім цього, вказує що серйозних конфліктів між ними не було, тільки дрібні непорозуміння як і в кожній сім`ї. Отже, ОСОБА_2 вважає, що підстав для розірвання шлюбу немає та просить надати строк на примирення.

05.10.2026 року позивачкою у справі ОСОБА_1 подано заяву про неможливість примирення, яку обґрунтовує наступним. ОСОБА_1 зазначає, що сімейне життя з відповідачем припинено остаточно, а надання строку на примирення та збереження шлюбу суперечить її інтересам. Заперечення також обґрунтовує тим, що відповідачем впродовж сімейного життя вчинялись дії пов`язанні з фізичним, психологічним та економічним насильством відносно неї. Отже, ОСОБА_1 просить суд провести розгляд справи по суті без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Отже, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Щодо клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання строку на примирення суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, і це не випадково, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи. Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення. Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Отже, надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком. Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 30.05.2019 по справі № 442/6319/16-ц.

Відповідач, звертаючись з клопотанням про надання строку на примирення вказує на наявність незначних конфліктів та непорозуміння між сторонами та посилається на наявність дітей. У той же час, відповідачем належним чином не обґрунтовано необхідність надання строку на примирення та ще й у максимальних межах, визначених ч. 7 ст. 240 ЦПК України, не вказано відомостей про заходи, які необхідно провести для примирення подружжя. Враховуючи викладене, а також те, що позивач вказує про дії пов`язанні з фізичним, психологічним та економічним насильством в сім`ї, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про надання строку на примирення.

Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26 травня 2016 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який був зареєстрований у виконавчому комітеті Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області про що в книзі реєстрації актів цивільного стану зроблено відповідний актовий запис № 14, що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.5). Від даного шлюбу у сторін народилося двоє дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (а.с.8-9)

Причиною розірвання шлюбу є те, що сімейне життя у сторін не склалося, шлюбні відносини припинені.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.

Відповідно до положень ч.1 ст.110, ч.2 ст.112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя та суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Судом встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння, сім`я розпалася та існує лише формально.

При таких обставинах позовні вимоги є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя й збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, який наполягає на розірванні шлюбу, тому позов про розірвання шлюбу підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 1331,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 24, 56, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 81, 247, 263-265,274-279, 141 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , який зареєстровано 26 травня 2016 року у виконавчому комітеті Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області за актовим записом № 14 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 1331 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 12.10.2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я. В.