Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №307/2347/25 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2347/25

Провадження № 1-кп/307/190/25

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Закарпатської області

В И Р О К

іменем України

12 жовтня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_3 , з сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_4 , його законного представника ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали кримінального провадження № 12025071160000330 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою середньою освітою, не одруженого, не працює, особи з інвалідністю ІІ групи з дитинства, судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , за попередньою змовою з невстановленою органом досудового розслідування групою осіб, під час дії воєнного стану, який постановлено ввести в Україні указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" з неодноразовим продовженням такого та який продовжував діяти на момент вчинення даного кримінального правопорушення, достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, сприяв незаконному переправленні громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , України, через державний кордон України з Румунією, порадами, вказівками та наданням засобів.

Так, 16 травня 2025 року, близько 17 години, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення особи через державний кордон України, ОСОБА_4 зустрівся з невстановленою особою в межах населеного пункту Грушово, від якого забрав ОСОБА_7 , який прибув до залізничної станції "Солотвино" Тячівського району Закарпатської області та в подальшому дістався до вище вказаного місця за допомогою невстановлених органом досудового розслідування осіб на автомобілі та мотоциклах з метою уникнення викриття працівниками правоохоронних органів, а саме які несуть службу на контрольному пості, при в`їзді в с. Грушово Тячівського району Закарпатської області. Після чого, ОСОБА_4 надав громадянину ОСОБА_7 гідрокостюм та сказав його вдягнути. В подальшому, з метою уникнення викриття працівниками правоохоронних органів, ОСОБА_4 , уникаючи публічних місць, провів ОСОБА_7 в сторону 276 прикордонного знаку, де дійшовши до русла ріки "Тиса", а саме до місця перетину державного кордону України з Румунією, допоміг перелізти через загороджувальну сітку та показав напрямок руху через річку "Тиса" в сторону Румунії, де останній був затриманий працівниками прикордонної служби відділення прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_3 " відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " НОМЕР_1 прикордонного загону при спробі незаконного перетину Державного кордону.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість у організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчиненій з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, не визнав та відмовився від дачі показів на підставі ст. 63 Конституції України. В ході судового розгляду ОСОБА_4 намагався дати покази, однак не зміг це зробити в силу свого розвитку. В останньому слові ОСОБА_4 зазначив, що більше такого робити не буде та просив його суворо не карати.

Вина обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 332 КК України, тобто незаконному переправленні особи через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, підтверджується показами свідків та письмовими доказами, що є у справі, які були досліджені у судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_7 , будучи допитаним слідчим суддею в порядку ст.225 КПК України, показав, що живе в м. Запоріжжя. У нього виник намір перетнути державний кордон України. Він зателефонував до свого знайомого, який перебуває за кордоном, і запитав, чи знає він когось, хто зможе допомогти перетнути кордон. Через деякий час знайомий йому повідомив, що може допомогти з перетином кордону. В подальшому, йому невідома особа написала через додаток "Сигнал", що послуга з перетину кордону буде коштувати 12 000 доларів США, на що він погодився. Через деякий час йому зателефонувала невідома особа, сказала приїхати в м. Львів та чекати подальші інструкції. Він приїхав з м. Запоріжжя в м. Львів, і перебуваючи на залізничному вокзалі, повідомив про це особу, з якою спілкувався по телефону. Дана особа приїхала по нього на автомобілі Тойота, харківської реєстрації, і він разом з даною особою та ще однією невідомою особою, яка знаходилася в автомобілі, поїхали до торгового центру. Йому сказали вийти з автомобіля та чекати, що він і зробив. Через деякий час дана особа знову приїхала до нього, і вони поїхали на залізничний вокзал, а саме на промзону, де він дав даній особі 3 000 доларів США та 9 800 Євро. Дана особа, яку він в подальшому вважав куратором, сказала йому сісти в поїзд та їхати в с-ще Солотвино. Поїзд мав виїжджати о 02 годині ночі. Також, куратор сказав, що домовився з машиністом, і він поїде неофіційно, без квитка, не у вагоні, а в локомотиві. Крім цього, йому повідомили, що в с. Батьово він повинен вийти з локомотиву і сісти в інший локомотив. В с. Батьово він вийшов з локомотиву і підійшов до машиніста другого локомотиву, однак останній відмовився його вести в локомотиві. Він подзвонив куратору, і лише після цього машиніст пустив його в локомотив, але сказав у м. Виноградів вийти з локомотиву і сісти в перший вагон, що він і зробив. Також, куратор сказав, щоб він після приїзду в с-ще Солотвино відразу не виходив з вагону, а зачекав, і вийшов з другої сторони вокзалу. Приїхавши в с-ще Солотвино він прийшов біля церкви, і повідомив про це куратора, на що останній сказав, що по нього приїде автомобіль ВАЗ 2108, червоного кольору. Приблизно через 30 хвилин по нього приїхав даний автомобіль, він сів у нього, і їхав приблизно 30 хвилин. Приїхавши до поля, він вийшов з автомобіля і побачив невідому особу в масці, на мотоциклі. Він сів на даний мотоцикл, і його везли приблизно 5 хвилин до будинку, де його зустрів інший чоловік, з яким він пішов в середину будинку, щоб очікувати. Через короткий час даний чоловік повів його через поле, в ліс, де вони чекали приблизно 30 хвилин. До них приїхав інший мотоцикл, на якому його повезли до якоїсь будівлі, де до нього приїхав третій мотоцикл, на якому його відвезли у приватний сектор, де його зустрів ОСОБА_4 . Разом з ним, він, через город, пішов до якоїсь будівлі, де ОСОБА_4 сказав вдягнути гідрокостюм, а поверх нього одяг, що він і зробив. Після цього, вони перейшли залізничну колію, через галявину підійшли до притоки річки "Тиса" та пішли шукати менш глибоке місце. Пройшовши приблизно 1 кілометр, вони перейшли притоку річки "Тиса", і йшли по галявинах. ОСОБА_4 плутався та не знав точно де йти. Вони кружляли по галявинах та заблукали. Він включив свій телефон та побачив, що знаходиться біля річки "Тиса", однак йшов у протилежному напрямку від неї. Вони підійшли до загороджувальної сітки, і ОСОБА_4 хотів іти, бо вважав, що довів його до кордону. Він сказав ОСОБА_4 зачекати та допомогти йому перелізти загороджувальну сітку, на що останній погодився. Перелізши з допомогою ОСОБА_4 загороджувальну сітку, останній пішов, а він зайшов в річку "Тиса" та почав плисти. Однак, в річці була сильна течія, яка відносила його до берега, і він зрозумів, що її не перепливе. Вийшовши з води він пішов назад, і побачив над собою БпЛА. Через короткий час його затримали працівники прикордонної служби та відвели на галявину, на якій в кайданках сидів ОСОБА_4 . Зазначив, що ОСОБА_4 він погано розумів, і останній провів його до загороджувальної сітки та допоміг перелізти через неї. Грошові кошти ОСОБА_4 він не давав.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що проходить військову службу у Державній прикордонній службі України. 16 травня 2025 року він був у складі наряду та здійснював управління БпЛА. В ході патрулювання, біля державного кордону, він виявив двох осіб, один з яких подолав загороджувальний паркан, та вирушив на їх затримання. Прибувши на місце, він виявив ОСОБА_4 , а через 20 хвилин, виявив другу особу, а саме ОСОБА_7 , який був на березі річки. Даних осіб було затримано. ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_4 допомагав йому перетнути державний кордон. Зазначив, що ОСОБА_7 йому не казав, кому і скільки платив за перетин кордону.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що проходить військову службу у Державній прикордонній службі України. 16 травня 2025 року він був у складі наряду з охорони державного кордону. В ході патрулювання, біля державного кордону, за допомогою БпЛА було виявлено двох осіб. Він вирушив на їх затримання. ОСОБА_4 затримали біля кордону, а ОСОБА_7 переліз через загороджувальний паркан, і його затримали біля річки "Тиса". Про жодні грошові кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_7 не говорили.

Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 19 травня 2025 року, проведеного під відеофіксацію та оглянутого в судовому засіданні відеозапису даного допиту, з якого відомо, що він живе в м. Запоріжжя. У нього виник намір перетнути державний кордон України. Він зателефонував до свого знайомого, який перебуває за кордоном, і запитав, чи знає він когось, хто зможе допомогти перетнути кордон. Через деякий час знайомий повідомив, що може допомогти з перетином кордону. В подальшому, йому невідома особа написала через додаток "Сигнал", що послуга з перетину кордону буде коштувати 12 000 доларів США, на що він погодився. Через деякий час йому зателефонувала невідома особа, сказала приїхати в м. Львів та чекати подальші інструкції. Він приїхав з м. Запоріжжя в м. Львів, де його зустріла невідома йому особа на автомобілі Тойота, харківської реєстрації, і він разом з даною особою та ще однією невідомою особою, яка знаходилася в автомобілі, поїхали до торгового центру. Йому сказали вийти з автомобіля та чекати, що він і зробив. Через деякий час дана особа знову приїхала до нього, і вони поїхали на залізничний вокзал, а саме на промзону, де він дав даній особі 3 000 доларів США та 9 800 Євро. Дана особа сказала йому сісти в поїзд та їхати в с-ще Солотвино. Також, куратор сказав, що домовився з машиністом, і він поїде неофіційно, без квитка, не у вагоні, а в локомотиві. Крім цього, йому повідомили, що в с. Батьово він повинені вийти з локомотиву і сісти в інший локомотив. В с. Батьово він вийшов з локомотиву і підійшов до машиніста другого локомотиву, однак останній відмовився його вести в локомотиві. Він подзвонив особі. яка йому допомагала, і лише після цього машиніст пустив його в локомотив, але сказав у м. Виноградів вийти з локомотиву і сісти в перший вагон, що він і зробив. Також, йому сказали, щоб він після приїзду в с-ще Солотвино відразу не виходив з вагону, а зачекав, і вийшов з другої сторони вокзалу. Приїхавши в с-ще Солотвино він прийшов біля церкви, і повідомив про це по телефону особу, що йому допомагала, на що останній сказав, що по нього приїде автомобіль ВАЗ 2108, червоного кольору. Приблизно через 30 хвилин по нього приїхав даний автомобіль, він сів у нього, і їхав приблизно 30 хвилин. Приїхавши до поля, він вийшов з автомобіля і побачив невідому особу в масці, на мотоциклі. Він сів на даний мотоцикл, і його везли приблизно 5 хвилин до будинку, де його зустрів інший чоловік, з яким він пішов в середину будинку, щоб очікувати. Через короткий час даний чоловік повів його через поле, в ліс, де вони чекали приблизно 30 хвилин. До них приїхав інший мотоцикл, на якому його повезли до якоїсь будівлі, де до нього приїхав третій мотоцикл, на якому його відвезли у приватний сектор, де його зустрів ОСОБА_4 . Разом з ним, він, через город, пішов до якоїсь будівлі, де ОСОБА_4 сказав вдягнути гідрокостюм, а поверх нього одяг, що він і зробив. Після цього, вони перейшли залізничну колію, через галявину підійшли до притоки річки "Тиса" та пішли шукати менш глибоке місце. Пройшовши приблизно 1 кілометр, вони перейшли притоку річки "Тиса", і йшли по галявинах. ОСОБА_4 плутався та не знав точно де йти. Вони кружляли по галявинах та заблукали. Він включив свій телефон та побачив, що знаходиться біля річки "Тиса", однак йшов у протилежному напрямку від неї. Вони підійшли до загороджувальної сітки, і ОСОБА_4 хотів іти, бо вважав, що довів його до кордону. Він сказав ОСОБА_4 зачекати та допомогти йому перелізти загороджувальну сітку, на що останній погодився. Перелізши з допомогою ОСОБА_4 загороджувальну сітку, останній пішов, а він зайшов в річку "Тиса" та почав плисти. Однак, в річці була сильна течія, яка відносила його до берега, і він зрозумів, що її не перепливе. Вийшовши з води він пішов назад, і побачив над собою БпЛА. Через короткий час його затримали працівники прикордонної служби та відвели на галявину, на якій в кайданках сидів ОСОБА_4 .

Рапортом працівника поліції від 16 травня 2025 року, з якого відомо, що 16 травня 2025 року, о 20 год. 55 хв., зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що на околиці с. Грушово Тячівського району було затримано ОСОБА_7 за спробу незаконного перетину державного кордону (т.1 а.п. 57-58).

Протоколом огляду місця події від 16 травня 2025 року, якого відомо, що об`єктом огляду є прикордонна смуга, яка розташована в с. Грушово, де були затримані ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , який намагався перетнути державний кордон України (т.1 а.п. 59-83).

Протоколом огляду відеозапису від 19 травня 2025 року, з якого відомо, що на оптичному носії інформації зафіксовано рух ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на околиці с. Грушово Тячівського району Закарпатської області, через чагарники, в напрямку державного кордону України. Також зафіксовано, як дані особи підходять до загороджувального паркану та рухаються вздовж державного кордону України. Крім цього зафіксовано, як одна особа, після подолання загороджувального паркану рухається в напрямку річки "Тиса", а інша особа в протилежному напрямку від державного кордону, в сторону с. Грушово Тячівського району (т.1 а.п. 105-108).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17 травня 2025 року, з якого відомо, що ОСОБА_7 вказав на фото із зображенням ОСОБА_4 , як на особу, яка 16 травня 2025 року зустріла його в районі центральної дороги с. Грушово Тячівського району Закарпатської області, поблизу автомийки, в подальшому наказала йому слідувати за ним, привівши до закинутої будівлі, де надала йому гідрокостюм, після чого вони прослідували в напрямку державного кордону України, з метою його подальшого перетину (т.1 а.п. 110-114).

Протоколом пред`явлення транспортного засобу для впізнання за фотознімками від 17 травня 2025 року, з якого відомо, що ОСОБА_7 вказав на фото із зображення автомобіля ВАЗ 2108, номерний знак НОМЕР_2 , на якому невідома йому особа забрала його поблизу залізничної станції в с-щі Солотвино та привезла в невідоме йому місце, де його очікував мотоцикл (т.1 а.п. 115-119).

Висновком судово-психіатричного експерта № 276 від 26 червня 2025 року, з якого відомо, що ОСОБА_4 , в період часу, який відноситься до інкримінованого йому діяння і в теперішній час виявляє ознаки психічного розладу у вигляді легкої розумової відсталості (помірної дебільності) (F70.1). Через наявний у нього психічний розлад ОСОБА_4 в період часу, який відноситься до інкримінованого йому діяння не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 ознак алкогольної залежності не виявляє. ОСОБА_4 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.1 а.п. 146-151).

Довідками комунального некомерційного підприємства "Тячівська районна лікарня" Тячівської міської ради від 19 травня 2025 року № 372/01-20 та від 20 червня 2025 року № 476/01-20, з яких відомо, що ОСОБА_4 перебуває на диспансерному обліку у лікаря психіатра поліклінічного відділення (т.1 а.п. 158, 162).

Протоколом проведення слідчого експерименту від 17 травня 2025 року з фототаблицею до нього та оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, що долучений до нього, з якого відомо, що ОСОБА_7 розповів та показав, що 16 травня 2025 року він, на поїзді, приїхав в с-ще Солотвино, звідки на автомобілі ВАЗ 2108, червоного кольору, його відвезли до місця, де його очікував чоловік та мотоциклі. Він сів на даний мотоцикл, і його повезли до будинку, де зустрів інший чоловік, з яким він пішов в середину будинку, щоб очікувати. Пізніше, даний чоловік повів його через поле, в ліс, де до них приїхав інший мотоцикл, на якому його повезли до якоїсь будівлі, де до нього приїхав третій мотоцикл, на якому його відвезли у приватний сектор, де його зустрів ОСОБА_4 . Разом з ним, він, через город, пішов до якоїсь будівлі, де ОСОБА_4 сказав вдягнути гідрокостюм, а поверх нього одяг. Після цього, вони перейшли залізничну колію, через галявину підійшли до притоки річки "Тиса", яку перейшли. Вони підійшли до загороджувальної сітки, і ОСОБА_4 допоміг йому перелізти загороджувальну сітку. Перелізши з допомогою ОСОБА_4 загороджувальну сітку, останній пішов, а він зайшов в річку "Тиса" та почав плисти. Однак, в річці була сильна течія, яка відносила його до берега, і він зрозумів, що її не перепливе та повернувся назад (т.1 а.п. 236-245).

Постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 червня 2025 року, якою ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП за те, що він 16 травня 2025 року, приблизно о 20 год., на напрямку 276 прикордонного знаку, на відстані 25 метрів від лінії державного кордону був виявлений та затриманий прикордонним нарядом " ІНФОРМАЦІЯ_5 " за спробу незаконного перетину державного кордону України (т.1 а.п. 2-4).

Жодних інших доказів, в тому числі і свідків, стороною обвинувачення та захисту суду не подано.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що йому невідомо, яку саме суму грошових коштів отримав ОСОБА_4 за незаконне переправлення особи через державний кордон України.

Також, прокурор зазначив, що йому невідомо, хто саме надавав ОСОБА_4 грошові кошти за незаконне переправлення особи через державний кордон України.

Досліджені докази не викликають сумніву у їх достовірності, так як взаємно підтверджуються, здобуті і закріплені у встановленому законом порядку, є об`єктивними.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 332 КК України - організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчиненій з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.

Доказів того, що ОСОБА_4 з корисливих мотивів організував незаконне переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, за результатами судового розгляду, стороною обвинувачення не надано, а судом не здобуто, оскільки, з досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_4 сприяв незаконному переправленню громадянина України ОСОБА_7 через державний кордон України з Румунією, порадами, вказівками та наданням засобів.

Таким чином, докази вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництво такими діями, вчинені з корисливих мотивів, в частині даних кваліфікуючих ознак, відсутні.

У зв`язку з цим, дії ОСОБА_4 необхідно перекваліфікувати з ч. 3 ст. 332 КК України на ч. 2 ст. 332 КК України, тобто незаконне переправлення особи через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, особу винного, який характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства та виявляє ознаки психічного розладу у вигляді легкої розумової відсталості (помірної дебільності).

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд не знаходить.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд не знаходить.

З урахуванням таких обставин справи, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_4 слід обрати покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладанням обов`язків - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до ОСОБА_4 не застосовується, оскільки згідно з п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року №7 позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою обвинуваченого або із заняттям ним певною діяльністю. Втім, зазначених даних у межах цього кримінального провадження не встановлено.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

А тому, суд вважає, що слід скасувати арешт майна: мобільного телефону марки "Samsung", грошових коштів в сумі 1775 Євро, а саме: купюри номіналом 100 Євро з серійними номерами RB0368144006, RB0369103722, EA2402592427, UB0097591016, UB0097591187, EA4686139369, EA2433562084, EA2433563056, EA 2433562048, EA 5906067364, купюри номіналом 20 Євро з серійними номерами WM0709472077, RA5118805707, купюри номіналом 10 Євро з серійними номерами WA7793235588, UB7312666565, RB0339477737, купюра номіналом 5 Євро серійний номер UA6827572019, купюри номіналом 50 Євро з серійними номерами VB4564803268, WA57852800461, SB6788874712, VC0695154456, SC7671265203, UA5473306875, WA5274433549, PB6407153584, SD 4319714036, PB3524940223, SF2117499336, PC0096215028, UB8512668939, SA2277160781, грошових коштів в сумі 151 долар США, а саме: купюра номіналом 100 доларів США серійний номер CB02824119F, купюра номіналом 50 доларів США серійний номер MJ47284407A, купюра номіналом 1 долар США серійний номер F92103911S, грошових коштів в сумі 60 гривень, а саме: купюри номіналом 20 гривень з серійними номерами АП4819389, ЄБ1516397, ЄБ3101461, що належать ОСОБА_7 ; мобільного телефону марки "Redmi A1" ІМЕІ: НОМЕР_3 , всередині якого знаходиться карта мобільного оператора зв`язку ПрАТ "Київстар" НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_4 , який накладений на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2025 року.

Згідно з ст.100 КПК України речові докази: мобільний телефон марки "Samsung", що належить ОСОБА_7 та знаходиться на зберіганні в Тячівському РВП ГУНП в Закарпатській області, слід повернути ОСОБА_7 , грошові кошти в сумі 1775 Євро, а саме: купюри номіналом 100 Євро з серійними номерами RB0368144006, RB0369103722, EA2402592427, UB0097591016, UB0097591187, EA4686139369, EA2433562084, EA2433563056, EA 2433562048, EA 5906067364, купюри номіналом 20 Євро з серійними номерами WM0709472077, RA5118805707, купюри номіналом 10 Євро з серійними номерами WA7793235588, UB7312666565, RB0339477737, купюра номіналом 5 Євро серійний номер UA6827572019, купюри номіналом 50 Євро з серійними номерами VB4564803268, WA57852800461, SB6788874712, VC0695154456, SC7671265203, UA5473306875, WA5274433549, PB6407153584, SD 4319714036, PB3524940223, SF2117499336, PC0096215028, UB8512668939, SA2277160781, грошові кошти в сумі 151 долар США, а саме: купюра номіналом 100 доларів США серійний номер CB02824119F, купюра номіналом 50 доларів США серійний номер MJ47284407A, купюра номіналом 1 долар США серійний номер F92103911S, грошові кошти в сумі 60 гривень, а саме: купюри номіналом 20 гривень з серійними номерами АП4819389, ЄБ1516397, ЄБ3101461, що належать ОСОБА_7 та знаходяться на зберіганні в АТ КБ "Приватбанк", слід повернути ОСОБА_7 ; мобільний телефон марки "Redmi A1" ІМЕІ: НОМЕР_3 , всередині якого знаходиться карта мобільного оператора зв`язку ПрАТ "Київстар" НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_4 та знаходиться на зберіганні в Тячівському РВП ГУНП в Закарпатській області, слід повернути ОСОБА_4 .

Після набрання вироком законної сили, заставу за ОСОБА_4 в розмірі 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень 00 копійок, слід повернути заставодавцю ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України, та призначити йому покарання - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Арешт майна: мобільного телефону марки "Samsung", грошових коштів в сумі 1775 Євро, а саме: купюри номіналом 100 Євро з серійними номерами RB0368144006, RB0369103722, EA2402592427, UB0097591016, UB0097591187, EA4686139369, EA2433562084, EA2433563056, EA 2433562048, EA 5906067364, купюри номіналом 20 Євро з серійними номерами WM0709472077, RA5118805707, купюри номіналом 10 Євро з серійними номерами WA7793235588, UB7312666565, RB0339477737, купюра номіналом 5 Євро серійний номер UA6827572019, купюри номіналом 50 Євро з серійними номерами VB4564803268, WA57852800461, SB6788874712, VC0695154456, SC7671265203, UA5473306875, WA5274433549, PB6407153584, SD 4319714036, PB3524940223, SF2117499336, PC0096215028, UB8512668939, SA2277160781, грошових коштів в сумі 151 долар США, а саме: купюра номіналом 100 доларів США серійний номер CB02824119F, купюра номіналом 50 доларів США серійний номер MJ47284407A, купюра номіналом 1 долар США серійний номер F92103911S, грошових коштів в сумі 60 гривень, а саме: купюри номіналом 20 гривень з серійними номерами АП4819389, ЄБ1516397, ЄБ3101461, що належать ОСОБА_7 ; мобільного телефону марки "Redmi A1" ІМЕІ: НОМЕР_3 , всередині якого знаходиться карта мобільного оператора зв`язку ПрАТ "Київстар" НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_4 , який накладений на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2025 року - скасувати.

Речові докази: мобільний телефон марки "Samsung", що належить ОСОБА_7 та знаходиться на зберіганні в Тячівському РВП ГУНП в Закарпатській області, - повернути ОСОБА_7 , грошові кошти в сумі 1775 Євро, а саме: купюри номіналом 100 Євро з серійними номерами RB0368144006, RB0369103722, EA2402592427, UB0097591016, UB0097591187, EA4686139369, EA2433562084, EA2433563056, EA 2433562048, EA 5906067364, купюри номіналом 20 Євро з серійними номерами WM0709472077, RA5118805707, купюри номіналом 10 Євро з серійними номерами WA7793235588, UB7312666565, RB0339477737, купюра номіналом 5 Євро серійний номер UA6827572019, купюри номіналом 50 Євро з серійними номерами VB4564803268, WA57852800461, SB6788874712, VC0695154456, SC7671265203, UA5473306875, WA5274433549, PB6407153584, SD 4319714036, PB3524940223, SF2117499336, PC0096215028, UB8512668939, SA2277160781, грошові кошти в сумі 151 долар США, а саме: купюра номіналом 100 доларів США серійний номер CB02824119F, купюра номіналом 50 доларів США серійний номер MJ47284407A, купюра номіналом 1 долар США серійний номер F92103911S, грошові кошти в сумі 60 гривень, а саме: купюри номіналом 20 гривень з серійними номерами АП4819389, ЄБ1516397, ЄБ3101461, що належать ОСОБА_7 та знаходяться на зберіганні в АТ КБ "Приватбанк", - повернути ОСОБА_7 ; мобільний телефон марки "Redmi A1" ІМЕІ: НОМЕР_3 , всередині якого знаходиться карта мобільного оператора зв`язку ПрАТ "Київстар" НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_4 та знаходиться на зберіганні в Тячівському РВП ГУНП в Закарпатській області, - повернути ОСОБА_4 .

Після набрання вироком законної сили, заставу за ОСОБА_4 в розмірі 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень 00 копійок, - повернути заставодавцю ОСОБА_5 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку

Суддя ОСОБА_1