Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №298/902/26 — Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/902/26

Номер провадження 2/298/300/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 жовтня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої – судді Ротмістренко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Хомин Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 5 серпня 2000 року між ним та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано Виконавчим комітетом Забрідської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області, за актовим записом № 6. Підставою для розірвання шлюбу позивач наводить те, що у процесі спільного життя між ними виникли суттєві розбіжності, що призвели до втрати почуттів взаємної любові, поваги та довіри. Позивач зазначає, що на даний час між ними відсутні будь-які сімейні стосунки, спільний побут не ведеться, спільне господарство не здійснюється, взаємна підтримка відсутня, їх нічого не пов`язує, спільних планів на майбутнє немає. Також указує, що від шлюбу діти уже досягли повноліття, що також виключає необхідність вирішення спорів щодо їх виховання чи утримання. При цьому вважає, що примирення між ними не можливе, оскільки їх шлюб існує формально. Окрім цього, позивач зазначає, що відповідачка не повідомляє йому її місця знаходження та перебування, що унеможливлює спільне звернення до органів державної реєстрації актів цивільного стану для подання заяви про розірвання шлюбу. У зв`язку з наведеним позивач просив суд розірвати укладений між ним та відповідачкою шлюб.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області

від 03 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання, призначене на 11 год. 00 хв. 12 жовтня 2026 року, позивач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, в матеріалах справи наявне клопотання представника позивача, подане 20.08.2026, в якій вказано про розгляд справи проводити за відсутності позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримують повністю, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. Судові повістки які були надіслані поштовим зв`язком на зареєстровану адресу відповідача повернулися до суду не врученими, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи те, що відзиву відповідачем до суду не подано, повідомлення від останньої про причини неявки до суду не надходили, за наявності письмової згоди представника позивача, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що сторони по справі повідомлені належним чином про дату та час судового засідання, в судове засідання не з`явилися, суд вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив таке.

З матеріалів справи убачається, що 05 серпня 2000 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виконавчому комітеті Забрідської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області укладено шлюб, про що 05.08.2000 складено відповідний актовий запис № 6. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_4 присвоєно прізвище ОСОБА_5 . Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 видане повторно 1 липня 2026 року.

Як убачається з позовної заяви та встановлено в судовому засіданні, сторони спільно не проживають та не ведуть спільного господарства, позивач вказує, що шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим і суперечить його інтересам. У зв`язку з наведеним позивач звернувся в суд з вказаним позовом.

Вирішуючи порушений у позові спір, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини регулюються положеннями ст. 51 Конституції України, Сімейного кодексу України, зокрема главою 11.

Так, на конституційному рівні встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї (ч. 1 ст. 51 Конституції України).

З наведеними положеннями Основного Закону держави узгоджуються положення

частини першої статті 21 Сімейного кодексу України, за змістом яких шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка; примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

До обов`язків дружини та чоловіка належить спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги; чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері; дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька; бути відповідальними один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній; спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї (ст. 55 СК України).

Водночас, в силу положень ст. 56 СК України дружина та чоловік має право на свободу та особисту недоторканість, зокрема, право припинити шлюбні відносини . При цьому примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (частина четверта зазначеної норми).

В статті 104 СК України передбачено підстави припинення шлюбу, однією з яких є його розірвання (частина друга).

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, який згідно з частиною першою наведеної норми може бути пред`явлений одним із подружжя.

В силу положень статті 112 СК України, якою унормовано підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя (частина перша).

При цьому суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина друга статті 112 СК України).

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня

2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Судом не вживались заходи до примирення подружжя, та в ході судового розгляду встановлено, що на день звернення до суду сторони не ведуть спільного господарства, позивач примиритись з відповідачем не бажає.

Враховуючи, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд приходить до переконання, що шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , слід розірвати.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судовий збір, сплачений позивачем ОСОБА_1 , що підтверджується квитанцією № 2397-2460-4939-0593 від 25.07.2026 в розмірі 1331,20 грн., слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 в користь позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263 – 265, 280-282,289, 354 ЦПК України, ст. ст.105, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований Виконавчим комітетом Забрідської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області, про що 05.08.2000 складено відповідний актовий запис № 6 , розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Головуюча О.В.Ротмістренко