Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №580/933/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 рокусправа № 580/933/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Черкашина М.В.,

прокурора – Мохонько А.В. (за посадою),

представника виконавчого комітету Черкаської міської ради – Прокопчук А.П. (у порядку самопредставництва),

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави до виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, - про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

30.01.2026 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов заступника керівника Черкаської окружної прокуратури (далі – позивач) до виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі – відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Черкаської міської ради щодо невиконання вимог пам`яткоохоронного законодавства України, що полягає у невжитті заходів, передбачених розділами II, IIІ Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, з виявлення, дослідження та виготовлення облікової документації на об`єкт –“Будинок ХІХ століття” по вул. Митницька, 7 у м. Черкаси, Черкаської міської територіальної громади Черкаської області, та не подання її на розгляд до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації для вирішення питання щодо занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини Черкаської області;

зобов`язати виконавчий комітет Черкаської міської ради вжити заходи, передбачені розділами II, IIІ Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, щодо виявлення, дослідження, та виготовлення облікової документації на об`єкт – “Будинок ХІХ століття” по вул. Митницька, 7 у м. Черкаси, Черкаської міської територіальної громади Черкаської області, та подання її на розгляд до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації для вирішення питання щодо його занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини Черкаської області.

Позов мотивовано тим, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі № 580/2402/23 скасовано наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури» в частині включення до нововиявлених об`єктів пам`яток архітектури «Будинок» ХІХ століття», що знаходиться за адресою: вул. Митницька (Піонерська), 7, м. Черкаси, що під номером 66 в Додатку цього наказу.

У цьому рішенні суд дійшов висновку, що Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації не надано доказів проведення експертизи – процедури оцінки автентичності щойно виявлених пам`яток архітектури щодо вказаного приміщення.

Отже об`єкт культурної спадщини - «Житловий будинок кінця ХІХ ст.» по вул. Митницька, 7, у м. Черкаси, на даний час не облікований.

Черкаською окружною прокуратурою на адресу виконавчого комітету Черкаської міської ради в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» скеровано запит від 23.06.2025 № 54-2785ВИХ-25 з проханням інформувати про вжиті заходи щодо обліку об`єкта культурної спадщини – «Будинок ХІХ століття» за адресою: вул. Митницька (Піонерська), 7, м. Черкаси відповідно до вимог Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158.

У відповідь листом від 08.07.2025 № 13912/18820-01-11 інформовано, що Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації є уповноваженим органом охорони культурної спадщини обласного рівня, до повноважень якого віднесені функції із взяття на облік та виключення із переліку об`єктів культурної спадщини місцевого значення. Виготовлення облікової документації на пам`ятки та щойно виявлені об`єкти культурної спадщини виконавчим комітетом Черкаської міської ради є правом а не обов`язком.

Також, на запити прокурора, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації проінформувало, що наразі відсутні бюджетні асигнування для замовлення досліджень у сфері охорони культурної спадщини, передбачених положеннями Порядку №158. Крім того, акцентовано увагу, що попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним у пунктах 3 і 4 цього Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку №158. Повідомлено, що наразі до Управління картка виявленого об`єкта культурної спадщини за адресою: вул. Митницька, 7, м. Черкаси, від органу місцевого самоврядування на розгляд не надходила.

Враховуючи викладене, прокурор стверджує про факт протиправної бездіяльності спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини – виконавчого органу міської ради, на території якого знаходиться вказаний об`єкт культурної спадщини, що полягає в невиконанні вимог законодавства щодо охорони культурної спадщини в частині виявлення, дослідження і належного обліку.

Ухвалою суду від 04.02.2026 суд відкрив провадження у справі та вирішив її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Також вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (18001, м. Черкаси, б-р Шевченка, буд. 185, код ЄДРПОУ 40270297).

Залучив до участі у справі третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд.36, код ЄДРПОУ 38715770).

19.02.2026 Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради подав суду письмові пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що «Житловий будинок кінця ХІХ століття», за адресою: АДРЕСА_2 , - як щойно виявлений об`єкт культурної спадщини був взятий на облік наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 (номер 66 додатку), проте в подальшому був виключений з переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №580/2402/23.

Судами встановлено відсутність в матеріалах справи облікової картки, яка б містила відомості про характеристику об`єкту, ступінь збереження пам`ятника або нововиявленого об`єкту, інформації про наявність науково-проектної документації, місце її зберігання, короткого опису та ілюстративного матеріалу, фотофіксації; паспорту об`єкту.

Таким чином, на день звернення прокурора з даним позовом спірний об`єкт не має статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини та не внесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, що підтверджується і самим позивачем.

Виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації відповідно до пункту 2.1Порядку №158 забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.

В абзаці 9 пункту 2 Розділу І Порядку №158 визначено, що уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Таким чином, виконавчий комітет Черкаської міської ради не є уповноваженим органом, ним в даному випадку є Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА, який наділений такими повноваженнями згідно свого Положення.

Також, облікова документація складається виключно на об`єкт, який виявлено у встановленому Порядком №158 порядку, щодо якого до уповноваженого органу, яким в даному разі є Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, подано Картку виявлення об`єкта культурної спадщини особами, які мають право на її подання, за результатами розгляду якої уповноваженим органом прийнято обґрунтоване рішення про віднесення такого об`єкта до нерухомих об`єктів культурної спадщини та необхідність складання на нього облікової документації.

За відсутності поданої Картки виявлення, а також за відсутності рішення уповноваженого органу про віднесення об`єкта до нерухомих об`єктів культурної спадщини та необхідність складання облікової картки, відсутні правові підстави для виникнення обов`язку щодо виготовлення облікової документації на будинок за адресою: вул. Митницька (Піонерська),7 у м. Черкаси, а тим більше для покладення такого обов`язку на виконавчий комітет Черкаської міської ради, що суперечить вимогам Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку №158, у зв`язку з чим твердження про протиправну бездіяльність відповідача є безпідставними.

23.02.2026 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Вказано, що виконавчий комітет Черкаської міської ради, не були поінформовані про висновки громадської організації «Українське товариство охорони пам`яток історії та культури», викладені у листі від 29.09.2025 №37/05, ані цією громадською організацією, ані органами прокуратури. Про наявність зазначеного листа та відповідних висновків стало відомо виключно з матеріалів поданого позову.

Водночас відповідно до пункту 2.4 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, громадські об`єднання, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, мають право ініціювати виявлення об`єкта культурної спадщини шляхом подання до уповноваженого органу Картки виявлення об`єкта культурної спадщини за встановленою формою.

На сьогоднішній день спірна будівля не має жодного пам`яткоохоронного статусу, оскільки щодо неї не подано Картки виявлення та не прийнято уповноваженим органом рішення про віднесення її до об`єктів культурної спадщини або необхідність складання облікової картки.

Таким чином, у разі наявності у ГО «Українське товариство охорони пам`яток історії та культури» обґрунтованих підстав вважати, що зазначений об`єкт має ознаки культурної спадщини, така організація мала реалізувати надані їй законом повноваження шляхом звернення до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації з Карткою виявлення об`єкта культурної спадщини, а не шляхом листування з органами прокуратури.

Водночас чинне законодавство у сфері охорони культурної спадщини не покладає на органи місцевого самоврядування обов`язку здійснювати самостійний пошук, обстеження чи виявлення потенційних об`єктів культурної спадщини поза межами встановленої Порядком №158 процедури.

Виявлення об`єктів культурної спадщини здійснюється не шляхом довільного моніторингу забудови або «інвентаризації» міського середовища, а виключно в межах адміністративної процедури, яка ініціюється шляхом подання Картки виявлення до уповноваженого органу.

За відсутності будь-яких звернень, повідомлень або Картки виявлення щодо спірного об`єкта, у Виконавчого комітету Черкаської міської ради не існувало ані фактичної можливості, ані юридичного обов`язку вчиняти дії з виявлення, дослідження чи ініціювання обліку зазначеної будівлі. Покладення на Відповідача обов`язку самостійно встановлювати наявність потенційної культурної цінності об`єктів шляхом постійного огляду міської забудови не передбачене законодавством та виходить за межі його компетенції, а також суперечить положенням статті 19 Конституції України.

Відтак твердження про протиправну бездіяльність Відповідача ґрунтується не на фактичних обставинах справи, а на припущенні про існування у нього обов`язку, який прямо не встановлений жодною нормою чинного законодавства.

Також відповідач стверджує про відсутність у прокурора права на звернення до суду з цим позовом.

Інші доводи відзиву за змістом аналогічні вищенаведеним поясненням Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

Ухвалою від 26.02.2026 суд здійснив перехід із спрощеного провадження до загального та призначив підготовче засідання.

27.02.2026 прокурор подав відповідь на відзив. Щодо повноважень на звернення в суд вказано, що центральний орган у сфері охорони культурної спадщини не може бути позивачем за заявленими у цьому випадку прокурором позовними вимогами, де відповідачем є орган охорони культурної спадщини - виконавчий орган сільської ради, до компетенції якого належить охорона культурної спадщини, а тому самостійне звернення прокурора до суду з даним позовом в умовах воєнного стану в інтересах держави залишається єдиним ефективним та дієвим способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

Щодо суті спору зазначає, що положення Закону України «Про охорону культурної спадщини», закріплюють імперативну норму щодо утворення органом місцевого самоврядування спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (відповідних виконавчих органів охорони культурної спадщини) у складі виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, з метою захисту об`єктів культурної спадщини, який серед іншого включає вимогу про вжиття заходів щодо виявлення, дослідження об`єкта культурної спадщини та розробки облікової документації на нього.

Згідно з п. 2.1 розділу ІІ Порядку 158 виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують серед інших виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.

На виявлені об`єкти культурної спадщини складається облікова документація у складі облікової картки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація (п. 3.1. Порядку).

Крім того, відповідно до розділу XII Порядку обліку об`єктів культурної спадщини виконавчими органами міської ради проводиться постійний моніторинг щодо об`єктів культурної спадщини, які розміщені на території, на яку поширюється повноваження таких органів шляхом аналізу відомостей Реєстру, Переліків об`єктів культурної спадщини; облікової документації, охоронних договорів, дотримання режимів використання об`єкта культурної спадщини, науково-проєктної документації, архівних матеріалів наукових установ, державних інформаційних систем, матеріалів періодичного моніторингу та інших відомостей, які свідчать про стан об`єкта культурної спадщини.

Постійний моніторинг проводиться щорічно. За результатами проведеного моніторингу на кожний об`єкт культурної спадщини складається інформаційна довідка за формою, наведеною в додатку 16 до цього Порядку, яка засвідчується підписом особи, що проводила такий моніторинг (п. 12.5 Порядку).

Моніторинг нерухомих об`єктів культурної спадщини здійснюється з метою запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання об`єкта культурної спадщини, його території та зон охорони пам`яток в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Інвентаризація об`єктів культурної спадщини здійснюється під час проведення заходів постійного та періодичного моніторингу. Під час інвентаризації уточнюються дані про об`єкти (адреса, місце розташування, габарити, зміни планувально-просторових та інших характеристик, межі території) шляхом візуального обстеження, обмірів та фотофіксації (п. 12.15. Порядку).

Таким чином, виконавчий комітет Черкаської міської ради зобов`язаний в межах Черкаської територіальної громади здійснювати щорічно моніторинг всіх об`єктів культурної спадщини, виявляти нерухомі об`єкти культурної спадщини та складати на них відповідну облікову документацію.

17.03.2026 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації подало суду пояснення щодо позову, де просить задовольнити позов прокурора. Вказує, що Відповідно до ст. 3 Закону України „Про охорону культурної спадщини“ до органів охорони культурної спадщини належать виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

Пунктом 15 частини 2 статті 6 Закону передбачено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.

Отже, виконавчий комітет Черкаської міської ради зобов`язаний забезпечувати виявлення та дослідження об`єктів культурної спадщини, що розміщені на території Черкаської територіальної громади, і як наслідок, в разі виявлення необлікованих об`єктів, вживати заходів з метою їх подальшого обліку та виготовлення відповідної документації.

Ухвалою від 13.04.2026 суд допустив заміну третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 на правонаступника – ОСОБА_1 .

21.05.2026 ОСОБА_1 подала пояснення щодо позову. Просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що оскільки етап виявлення пам`ятки архітектури – будинку ОСОБА_1 відбувся ще в 1993 році (на думку прокурора в 2010 році), покладати обов`язки визначені розділом ІІ Порядку № 158 від 11.03.2013 на виконавчий комітет Черкаської міської ради – відсутні.

Занесення об`єкта культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України є комплексом заходів, що включає в себе, зокрема: подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, розроблення облікової документації, експертизу останньої та ухвалення відповідного рішення, за кожен з яких відповідає певний спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини.

Порядок № 158, який визначає порядок обліку об`єктів культурної спадщини, не наділяє виконавчий орган сільської, селищної, міської ради жодними повноваженнями та обов`язками щодо внесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а тому виконавчий комітет Черкаської міської ради не є уповноваженим органом на складання облікової документації на спірний об`єкт культурної спадщини.

Також у поясненнях від 05.06.2026 ОСОБА_1 зазначила, що вказана будівля не має жодного пам`яткоохоронного статусу, оскільки після етапу її виявлення в 1993 році – жоден уповноважений орган за понад двадцять років не зафіксував її архітектурної цінності, як об`єкту культурної спадщини.

Після прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 по справі № 580/2402/23 та виключення вказаного Домоволодіння з наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 № 10/03-21 – матеріали даної справи не містять жодного доказу, який доводив би унікальність будівлі та необхідність надання їй охоронного статусу.

У свою чергу, прокурор у поясненнях від 08.06.2026 вказав, що Інститутом історії України НАН України акцентовано увагу на тому, що будівля є важливим елементом культурної спадщини міста та підлягає державній охороні відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

У відповіді ГО «УТОПІК» від 26.05.2026, наданої на запит адвоката, додатково зазначено про критерії визначення категорії пам`ятки місцевого значення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 452. Зокрема вказано, що об`єкти культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією місцевого значення, повинні зберегти свою автентичність (пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування) та мати одну або більше з таких ознак: мали вплив на розвиток культури певного населеного пункту чи регіону; пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток культури певного населеного пункту чи регіону; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.

Усною ухвалою від 12.06.2026, внесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті.

Ухвалою від 12.06.2026 суд відмовив у задоволенні клопотань представників виконавчого комітету Черкаської міської ради від 23.02.2026 (вх. від 23.02.2026 №9396/26) та Силенко Олени Вікторівни від 05.06.2026 (вх. від 08.06.2026 №30448/26) про залишення позовної заяви без розгляду.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Судом встановлено, що Служба охорони культурної спадщини Черкаської ОДА прийняла наказ від 23 листопада 2010 року № 10/03-21, яким затвердила Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, пунктом 66 якого житловий будинок кінця ХІХ століття на вулиці Митницька, 7 у місті Черкасах є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини.

10.02.2023 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА листом №02/01-02.03-08/80/02/01-02.03-08/3366 повідомило Черкаську окружну прокуратуру, що звернень щодо укладення охоронного договору на житловий будинок кінця ХІХ століття за адресою: вулиця Митницька, 7, місто Черкаси, не надходило.

Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА повідомило листами від 27.04.2023 та 04.05.2023, що облікова документація на житловий будинок кінця ХІХ століття за адресою: вулиця Митницька, 7, м. Черкаси, не була розроблена, а включення об`єкта нерухомості до Переліку ґрунтувалося на відомостях, поданих для складання реєстру національного культурного надбання.

14.06.2022 приватна організація “Український інститут культурного надбання” у відповідь на запит Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА листом №14/06 повідомила, що внесення змін до Переліку можливе лише після проходження відповідної процедури згідно з Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158.

У зв`язку з необхідністю укладення охоронного договору на об`єкт культурної спадщини “Житловий будинок кінця ХІХ ст.” (вул. Митницька, 7, м. Черкаси), заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації з позовом до ОСОБА_3 (власника будівлі за договором купівлі-продажу, посвідченим нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталією Василівною, зареєстрованим 01.07.2014 в реєстрі за № 4664) про зобов`язання укласти охоронний договір на вказаний об`єкт культурної спадщини.

В свою чергу, ОСОБА_3 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду із зустрічним позовом до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 “Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури” в частині включення до нововиявленних об`єктів пам`яток архітектури “Будинок” ХІХ століття”, що знаходиться за адресою м. Черкаси вулиця Піонерська (Митницька), 7, що під номером 66 в Додатку цього наказу.

За наслідками розгляду вказаної справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі №580/2402/23 ухвалено:

Зустрічний позов ОСОБА_3 до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу від 23.11.2010 №10/03-21 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 “Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури” в частині включення до нововиявленних об`єктів пам`яток архітектури “Будинок” ХІХ століття”, що знаходиться за адресою м. Черкаси вулиця Піонерська (Митницька), 7, що під номером 66 в Додатку цього наказу.

Адміністративний позов заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до Желізняк Юлії Олександрівни про зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Разом з тим, згідно інформації Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації у листі від 10.03.2023 №02/01-02.03-22/179/02/01-02.03-08/5842 вказаний об`єкт культурної спадщини є прикладом малоповерхової міської садибної забудови, характерної для Старих Черкас кінця ХІХ століття. Будівля мурована одноповерхова. Фасадний декор витриманий в еклектичних формах т. зв. «цегляного» стилю. Головний вхід до об`єкту, який міститься по центру фасадної частини будинку (нині замурований), оформлений монументальним портиком на колонах, на яку спирається аттик. Архітектурне вирішення дворових фасадів має дуже спрощені форми і майже позбавлене декору, що контрастно протиставляє їх головному.

У зв`язку із цим, Черкаською окружною прокуратурою на адресу виконавчого комітету Черкаської міської ради направлено запит від 23.06.2025 № 54-2785ВИХ-25 з проханням інформувати про вжиті заходи щодо обліку об`єкта культурної спадщини – «Будинок ХІХ століття» за адресою: вул. Митницька (Піонерська), 7, м. Черкаси відповідно до вимог Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158.

У відповідь листом від 08.07.2025 № 13912/18820-01-11 відповідач повідомив, що уповноваженим органом охорони культурної спадщини обласного рівня, до повноважень якого віднесені функції із взяття на облік та виключення із переліку об`єктів культурної спадщини місцевого значення є Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації. Виготовлення облікової документації на пам`ятки та щойно виявлені об`єкти культурної спадщини виконавчим комітетом Черкаської міської ради є правом а не обов`язком.

Згідно інформації ГО «Українське товариство охорони пам`яток історії та культури» у листі від 29.09.2025 № 37/05 будинок по вул. Митницька, 7, зведений із цегли (мурований) на початку 20 століття. За формальними ознаками близький до будинку на бул. Шевченка, 182. Спільним для обох будинків є як загальна композиція фасадів, та і деталі. За стилістикою будинок еклектично поєднує як елементи неокласицизму, так і модерну, що надає йому рис оригінальності та виділяє серед навколишньої забудови. Об`єкт автентичний. Відповідає критеріям об`єкта культурної спадщини, відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток» від 22.05.2019 № 452 може бути віднесений до категорії «місцевого значення» за видом «архітектура» за наступною ознакою: мав вплив на розвиток культури певного населеного пункту чи регіону, а саме на розвиток архітектури м. Черкаси. Продумана архітектура фасадів, добре промальовані частини фасадів та містобудівне розміщення по червоній лінії забудови вулиці ставлять об`єкт в ряд цінних житлових будівель Черкас початку 20 століття.

Черкаською окружною прокуратурою на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації направлено запит від 23.06.2025 №54-2784ВИХ-25 з проханням інформувати про стан виконання вимог законодавства в частині забезпечення взяття на облік об`єкта культурної спадщини – «Будинок ХІХ століття» за адресою: вул. Митницька (Піонерська), 7, у м. Черкаси.

Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації листом від 07.08.2025 №02/01-05.01-10/491/02/01-05.01-10/20758 проінформувало, що наразі відсутні бюджетні асигнування для замовлення досліджень у сфері охорони культурної спадщини, передбачених Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158.

На запит прокурора від 05.09.2025 № 54-3958ВИХ-25 до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації щодо підтвердження цінності вказаного об`єкта, останнім у листі від 26.09.2025 №02/01-05.01-10/702/02/01-05.01-10/25460 вказано, що оцінка автентичності об`єктів не належить до його повноважень. Попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним у пунктах 3 і 4 Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку №158 (пункт 5 Порядку визначення категорій пам`яток, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 452).

Також повідомлено, що наразі до Управління картка виявленого об`єкта культурної спадщини за адресою: вул. Митницька, 7, м. Черкаси, від органу місцевого самоврядування на розгляд не надходила.

Вказане, зумовило звернення прокурора до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував таке.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом враховано приписи частини 4 статті 54 Конституції України відповідно до яких культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Щодо повноважень прокурора на звернення в суд з цим позовом.

У Рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, зазначила, що за змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У справі, що розглядається, прокурор підставою для звернення до суду визначив відсутність повноваженого органу на звернення в суд з цим позовом.

Так, правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України від 08.06.2000 №1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі – Закон №1805-III), преамбулою якого установлено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1805-III, охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Отже, регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини спрямоване на її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Згідно зі статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:

центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;

орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;

виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Частиною 1 ст.13 Закону № 1805-III передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 14 Закону № 1805-III занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням громадських об`єднань, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини видає власнику пам`ятки або уповноваженому ним органу свідоцтво про реєстрацію об`єкта культурної спадщини як пам`ятки.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини надає органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, відповідним виконавчим органам сільської, селищної, міської ради витяги з Реєстру щодо пам`яток, які розташовані на їхніх територіях.

У постанові від 29.01.2024 у справі № 260/2285/21 Верховний Суд зазначив: "занесення об`єкта культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України є комплексом заходів, що включає в себе, зокрема: подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, розроблення облікової документації, експертизу останньої та ухвалення відповідного рішення, за кожен з яких відповідає певний спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини."

П.2.1 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України 11.03.2013 № 158, визначено, що виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.

У постанові від 01.02.2023 у справі № 260/2284/21, за схожих обставин, Верховний Суд сформував такий правний висновок: Зі змісту положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» вбачається, що ним визначено такі підстави для звернення до суду органу охорони культурної спадщини: якщо власник пам`ятки не вживе заходів щодо її збереження, зокрема у зв`язку з неможливістю створення необхідних для цього умов, суд за позовом відповідного органу охорони культурної спадщини може постановити рішення про її викуп; викупна ціна пам`ятки визначається за згодою сторін, а в разі спору - судом (частини друга та четверта статті 21). Інших підстав для звернення органу державної влади з відповідним позовом Закон України «Про охорону культурної спадщини» не визначає.

Крім того, у постанові від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформулював висновки про те, що положення статті 53 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так:

- прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;

- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі, не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;

- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено.

Правовий висновок про те, що прокурор має право звертатися до суду в інтересах держави у сфері охорони культурної спадщини, висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 2 грудня 2020 року у справі № 734/519/15-ц, від 17 березня 2021 року у справі № 925/3/20, від 9 листопада 2022 року у справі № 260/437/21 та від 17 листопада 2022 року у справі № 640/16767/21.»

Отже, Верховний Суд вже сформував висновок, відповідно до якого відсутній орган, до компетенції якого належить звернення до суду щодо виготовлення облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, а тому підставою, що підтверджує право прокурора на звернення до суду, є саме відсутність уповноваженого органу, а не неналежне виконання органом своїх обов`язків.

На думку суду, у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту. Зокрема, звернення до суду з позовом у цьому випадку здійснено з метою захисту інтересів держави в сфері охорони культурної спадщини.

Щодо суті спору, суд зазначає таке.

У статті 1 Закону №1805-III наводяться визначення термінів:

об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону;

облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 14 Закону №1805-III, занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:

а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;

б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням громадських об`єднань, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання

Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Порядок обліку об`єктів культурної спадщини, затверджений наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року №158 (у редакції наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 01 березня 2024 року №158) (далі – Порядок №158), визначає єдину систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів, а також порядок переміщення (перенесення) пам`ятки.

Згідно з п. 1.3. Порядку №158 система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини, складання облікової документації, взяття нерухомих об`єктів культурної спадщини на державний облік, занесення чи незанесення нерухомого об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, порядок присвоєння охоронних номерів, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру), моніторинг та інвентаризацію нерухомих об`єктів культурної спадщини, формування облікових справ, порядок переміщення (перенесення) пам`яток.

Пунктами 2.1-2.5 розділу ІІ Порядку №158 установлено, що виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.

Виявленням і дослідженням нерухомих об`єктів культурної спадщини мають право займатись працівники органу охорони культурної спадщини, громадські інспектори з питань охорони культурної спадщини, кваліфіковані фахівці-практики відповідної спеціалізації (археологи, архітектори, історики, мистецтвознавці тощо), громадські об`єднання, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, наукові установи, адміністрації історико-культурних заповідників та заклади культури у сфері охорони культурної спадщини.

Виявлення об`єктів культурної спадщини відбувається шляхом натурних досліджень та включає: обстеження з фотофіксацією (у разі необхідності - графічною фіксацією), визначення їх цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, встановлення ступеня збереженості нерухомого об`єкта культурної спадщини, його сучасного використання та інших відомостей.

Працівники органу охорону культурної спадщини, громадські об`єднання, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, наукові установи та заклади культури у сфері охорони культурної спадщини, кваліфіковані фахівці-практики відповідної спеціалізації (археологи, архітектори, історики, мистецтвознавці тощо), громадські інспектори з питань охорони культурної спадщини мають право надати до відповідного органу охорони культурної спадщини пропозицію щодо виявлення об`єкта культурної спадщини шляхом оформлення і подання Картки виявлення об`єкта культурної спадщини (далі - Картка) за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

Орган охорони культурної спадщини протягом 10 робочих днів з дня отримання Картки розглядає її, проводить перевірку щодо правого статусу поданого об`єкта. У випадку, якщо поданий об`єкт не має статусу пам`ятки або щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, уповноважений орган приймає рішення щодо віднесення чи невіднесення об`єкта до нерухомих об`єктів культурної спадщини і необхідності складання на нього облікової картки. Обґрунтоване рішення за результатами розгляду протягом 5 робочих днів з дати його прийняття надається заявнику.

Згідно з п.п.3.1., 3.3., 3.4. Порядку №158 на об`єкт, який виявлено в процесі досліджень і щодо якого подано Картку до органу охорони культурної спадщини, складається облікова документація у складі облікової картки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація.

Розробником облікової документації є наукові установи та громадські об`єднання, юридичні особи та суб`єкти господарювання, в тому числі заклади культури, одним із видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень фахівців, що мають вищу освіту за спеціальністю «Музеєзнавство, пам`яткознавство», та/або фахівця-архітектора (для пам`яток та об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва), та/або дипломованого фахівця-археолога (для пам`яток та об`єктів археології), та/або фахівця, який має науковий ступінь кандидата наук (доктора філософії) або доктора наук за спеціальністю «Музеєзнавство, пам`яткознавство» або таких наук: мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва; архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних; історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки.

Облікова документація складається у двох примірниках. Один примірник залишається у розробника, а другий разом з електронною версією передається для подальшого розгляду на Науково-методичній раді з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, Консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних (військових) адміністрацій (далі - Консультативна рада) та/або Експертній комісії.

На підставі п.п.4.1. - 4.8. облікова картка на нерухомий об`єкт культурної спадщини разом із супровідним листом подається до органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення нерухомого об`єкта культурної спадщини, для винесення її на розгляд Консультативної ради.

Подавати облікову картку до органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення нерухомого об`єкта культурної спадщини, мають право представник Замовника, громадські об`єднання, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, або розробник облікової картки, в разі відсутності Замовника або в разі делегування йому Замовником повноважень подання облікової картки.

Члени Консультативної ради оцінюють відповідність облікової картки затвердженій формі, повноту поданих в ній даних, наявності у нерухомого об`єкту культурної спадщини цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, та відповідність нерухомого об`єкта культурної спадщини критеріям.

Протокол засідання Консультативної ради є підставою для внесення (невнесення) об`єкта культурної спадщини до Журналу (Переліку) об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік), який ведеться за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

Орган охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення нерухомого об`єкта культурної спадщини, протягом 30 календарних днів з дня прийняття Консультативною радою рішення щодо рекомендації подальшого занесення нерухомого об`єкту культурної спадщини до Реєстру, видає та оприлюднює рішення щодо внесення такого об`єкта до Переліку та набуття нерухомим об`єктом культурної спадщини статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини із занесенням відомостей про це до Переліку. Належним чином завірена копія такого рішення протягом 5 робочих днів з дня його прийняття направляється до МКСК (Міністерство культури та стратегічних комунікацій України).

Протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення про надання нерухомому об`єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого, Ініціатор подає до МКСК разом із супровідним листом подання за формою, наведеною в додатку 6 до цього Порядку, облікову документацію згідно з розділом III цього Порядку, Акт візуального обстеження об`єкта культурної спадщини за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку, рекомендації Українського інституту національної пам`яті (надалі - Інститут) щодо нерухомого об`єкта культурної спадщини, протокол Консультативної ради та належним чином завірену копію рішення про надання нерухомому об`єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини або копію зареєстрованої уповноваженим органом Картки.

Уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, внесений до Переліку до набрання чинності цим Порядком, у строк, що не перевищує 3 років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку.

Відповідно до п.п.5.1., 5.4., 5.5. подання щодо занесення до Реєстру щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, а також занесення до Реєстру об`єктів культурної спадщини, зазначених у розділі VIII цього Порядку, подаються Ініціатором до МКСК.

За результатами розгляду поданих документів Експертною комісією оформлюється протокол, який містить:

висновок щодо відповідності/невідповідності об`єкта культурної спадщини вимогам частини четвертої статті 13 Закону;

висновок щодо відповідності (невідповідності) об`єкта культурної спадщини критеріям;

висновок щодо відповідності (невідповідності) заявленій категорії пам`яток;

обґрунтування прийнятого рішення, окремі думки членів Експертної комісії (за наявності).

Протокол підписують Голова та секретар Експертної комісії.

Протокол Експертної комісії є підставою для прийняття рішення щодо занесення (незанесення) щойно виявленого об`єкта культурної спадщини або об`єктів культурної спадщини, зазначених у розділі VIII цього Порядку, до Реєстру, з урахуванням рекомендацій Інституту. Інститут надає зазначені рекомендації протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідного звернення.

За змістом наведених приписів Порядку №158 розгляду питання внесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує виявлення, оформлення облікової документації, взяття на облік об`єкта культурної спадщини.

Порядком №158 визначено вичерпний перелік уповноважених органів, які зобов`язані забезпечувати виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації, якими відповідно до п.2.1 Порядку №158 зокрема є виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини.

Вказане відповідає також пункту 15 частини 2 статті 6 Закону №1805-ІІІ, відповідно до якого до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.

Суд також враховує абзац 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі – Закон №280/97-ВР) встановлює, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Стаття 5 Закону №280/97-ВР визначає, що до системи місцевого самоврядування входять, зокрема, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч. 1 ст. 11 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно підпункту 5 пункту «б» частини першої статті 31 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.

Підпунктом 10 пункту «б» статті 32 Закону № 280/97-ВР встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження щодо забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 3 Закону № 1805-ІІІ виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з питань, передбачених підпунктом 5 пункту «б» частини першої статті 31 і підпунктом 10 пункту «б» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підконтрольний відповідним органам виконавчої влади.

Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом (п.п.3 п. «а» ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Суд зазначає, що положення Закону №1805-ІІІ встановлюють вимоги щодо діяльності спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини, зокрема у населених пунктах, занесених до Списку історичних населених місць України, а не покладення окремих та вибіркових повноважень у сфері охорони культурної спадщини на інші органи.

Таким чином, виконавчий комітет Черкаської міської ради, будучи обізнаним про наявність на території територіальної громади м. Черкаси об`єкта культурної спадщини, що на даний час не облікований, незважаючи на наявність відповідних повноважень заходів з метою виявлення, дослідження та обліку «Будинку ХІХ століття» по вул. Митницькій, 7 у м. Черкаси, не вжив.

Оскільки відповідачем допущено бездіяльність, яка полягає у невиконанні вимог пам`яткоохоронного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання такої бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити відповідні дії.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та враховуючи також, що у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх судового захисту, то поданий в інтересах держави позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 139-143, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити повністю позов заступника керівника Черкаської окружної прокуратури.

Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Черкаської міської ради щодо виконання вимог пам`яткоохоронного законодавства України, що полягає у невжитті заходів, передбачених розділами II, IIІ Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, з виявлення, дослідження та виготовлення облікової документації на об`єкт – “Будинок ХІХ століття” по вул. Митницька, 7 у м. Черкаси та подання її на розгляд до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації для вирішення питання щодо занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини Черкаської області.

Зобов`язати виконавчий комітет Черкаської міської ради вжити заходи, передбачені розділами II, IIІ Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, щодо виявлення, дослідження, та виготовлення облікової документації на об`єкт – “Будинок ХІХ століття” по вул. Митницька, 7 у м. Черкаси та подати її на розгляд до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації для вирішення питання щодо його занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини Черкаської області.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Учасники справи:

1) позивач – заступник керівника Черкаської окружної прокуратури (18001, м. Черкаси, вул. Богдана Хмельницького, буд.60);

2) відповідач – виконавчий комітет Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд.36, код ЄДРПОУ 04061547);

3) третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (18001, м. Черкаси, б-р Шевченка, буд.185, код ЄДРПОУ 40270297);

4) третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

5) третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, буд.36, код ЄДРПОУ 38715770).

Повне судове рішення виготовлено 12.10.2026.

СуддяОлексій РІДЗЕЛЬ