Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №520/22441/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 жовтня 2026 року Справа № 520/22441/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 29.06.2026 №30290/20-40- 24-17-08, яким до Позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 020,00 грн.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.

Відповідач надав до суду відзив, з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволені позовних вимог.

Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

12 червня 2026 року Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку щодо своєчасності подання Позивачем податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2022, 2023 та 2024 роки, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки №23612/20-40-24-17-08/3705909403.

За результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення Позивачем вимог пункту 179.1 статті 179, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 та абзацу третього підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, вважаючи, що декларації про майновий стан і доходи за 2022, 2023 та 2024 роки подані після закінчення встановлених законодавством строків.

Не погоджуючись із висновками Акта перевірки, Позивач 12.06.2026, у встановлений законом строк подав заперечення, у яких зазначив про відсутність передбаченого Податковим кодексом України обов`язку щодо подання декларацій про майновий стан і доходи за обставин цієї справи, реєстраційний індекс 47033/6/ЕКП дата 15.06.2026.

За результатами розгляду заперечень Головне управління ДПС у Харківській області залишило їх без задоволення та прийняло податкове повідомлення-рішення від 29.06.2026 №30290/20-40-24-17-08, яким до Позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 020,00 грн на підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, Позивач скористався правом адміністративного оскарження та подав скаргу до Державної податкової служби України, Реєстраційний індекс 5467/С/6 дата 08.07.2026.

Рішенням Державної податкової служби України адміністративну скаргу Позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення — без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 29.06.2026 №30290/20-40-24-17-08 таким, що прийняте з порушенням вимог податкового законодавства, без належного встановлення фактичних обставин справи та без доведення передбачених законом підстав для притягнення до фінансової відповідальності, Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Однією із основних функцій контролюючих органів є податковий контроль, який в п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України (далі – ПК України) визначений як система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю визначені в п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України (далі - ПК України), серед яких проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Відповідно до положення пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39 3 цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39 3 цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44 1.2 статті 44 1 цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44 2 цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44 1.3 статті 44 1, підпунктів 6 - 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Крім того, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75.1 ст.75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником податків вимог податкового законодавства виключно на підставі даних, зазначених у податкових декларацій (розрахунках), одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення (наказу керівника податкового органу на проведення перевірки, направлення на перевірку), згоди платника, а також його присутності для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевірка будь-яких відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюються.

Мета камеральної перевірки – виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

При перевірці використано реєстраційні та облікові дані інформаційного ресурсу ДПС України «Податковий блок», Реєстр платників єдиного податку та самостійно подану звітність ОСОБА_1 .

Будь-які інші дані, які використовуються при документальній перевірці (пп.75.1.2 п, 75.1 ст. 75 ПК України) не були предметом дослідження податковим органом під час проведення камеральної перевірки.

Вказане підтверджується висновками Верховного суду у постанові від 01.04.2020 року у справі № 640/914/19, якими констатовано, що предметом камеральної перевірки, крім питань правильності формування податкових декларацій можуть бути й інші питання.

Контролюючим органом жодного права не порушено Позивача під час проведення перевірки, дотримано процедуру листування в межах законодавства.

Керуючись положенням п. 300.1 ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

При цьому, згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами пункту 36.1 ст. 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 49.1 ст.49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/ або пені вважається узгодженою.

За положеннями статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).

За приписами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Окрім того, в правовій позиції, яка викладено у постанові Верховного Суду від 18.02.2019 № 811/1313/16, зазначено, що системний аналіз норм свідчить про те, що мета камеральної перевірки – виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Відповідно до п. 49.1. ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Згідно із п. 120.1 ст. 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом - тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 340 гривен.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І ПК України, у порядку статті 76 та статті 86 розділу II ПКУ, проведено камеральну перевірку показників податкової декларації платника єдиного податку ОСОБА_1 з питань своєчасності подання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2022, 2023, 2024 роки.

Під час камеральної перевірки використано: ІКС «Податковий блок», Податкова декларація від 16.08.2022 року за № 9160457119.

За результатами перевірки встановлено порушення вимог179.1 ст. 179, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, абз. 3 пп. 69.1 ст. 69 підрозділу 10 «Перехідних положень» ПК України в частині несвоєчасного подання податкової декларації платника єдиного податку 2022, 2023, 2024 роки.

Декларація за 2022 рік – граничний строк подачі 01.05.2023 (подано 19.06.2025).

Декларація за 2023 рік – граничний строк подачі 30.04.2024 (подано 19.06.2025).

Декларація за 2024 рік – граничний строк подачі 30.04.2025 (подано 19.06.2025).

За порушення підпунктів 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 179.1 ст. 179 ПК України, за кожне несвоєчасне подання (неподання) передбачено фінансову відповідальність пунктом 120.1 статті 120 розділу II ПК України.

В декларація про майновий стан і доходи за 2022, 2023, 2024 роки, які подано особисто Позивачем з 01.01.2022 по 31.12.2024 отримано дохід за ознакою 157 «Дохід, виплачений самозайнятій особі» та ознака 126 «Додаткове благо». Контролюючим органом проведено камеральну перевірку від 12.06.2026 № 23612/20-40-24-17-08/3705909403.

На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДПС прийнято ППР від 29.06.2026 № 30290/20-40-24-17-08, яким до Позивачу застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 020,00 гривень. ППР було направлено Позивачу через засоби Електронного кабінету 29.06.2026.

З матеріалів справи встановлено, що протягом 2022– 2024 років Позивач був зареєстрований як фізична особа – підприємець та перебував на спрощеній системі оподаткування (III група, ставка єдиного податку 5 %, на період дії воєнного, надзвичайного стану з 01.04.2022 – по 31.07.2023 - 2%).

Згідно п. 296.3. ст. 296 ПКУ зазначено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Вимоги цього пункту не застосовуються платниками єдиного податку третьої групи – електронними резидентами.

Отже, позивач, як ФО-П на спрощеній системі оподаткування III група, повинна була знати про наявність у неї обов`язку з подання декларацій, однак не подавала їх у встановленому законом порядку.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.