Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №520/22116/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 жовтня 2026 року Справа № 520/22116/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області (вул. Чернишевська, буд. 21, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 34755762), третя особа: Галузевий державний архів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (вул. Максима Залізняка, буд. 3, корп. 6, м. Київ, 03142; код ЄДРПОУ 37770338) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2019, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2019, інших одноразових видів грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2019 без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення.

- Зобов`язати Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2019, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2019, інші одноразові види грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2019, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення, що була нарахована та виплачена на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року по справі №520/35063/24, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.

Відповідачі надав до суду відзив, з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволені позовних вимог.

Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Управлінні Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області на посаді старшого техніка 2 сектору 1 відділу. Відповідно до наказу №80-ОС від 14.12.2020 звільнений зі служби у зв`язку із закінченням строку контракту.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року по справі №520/35063/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області (вул. Чернишевська, буд. 21, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 34755762) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

На виконання вказаного рішення суду було нараховано суму індексації за період з 01.01.2016 року по 31.12.2019 року у розмірі 124867,64 грн., яку було виплачено 09.10.2025.

В період з 01.01.2016 по 31.12.2019 ОСОБА_1 отримував одноразові види грошового забезпечення (допомога на оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та інші одноразові додаткові види грошового забезпечення).

Представник позивача направив адвокатський запит до відповідача щодо включення індексації грошового забезпечення, виплаченої за рішенням суду, в розрахунок одноразових видів грошового забезпечення.

Листом №46-222/2026 від 22.07.2026 року на вказаний адвокатський запит було повідомлено, що за наявними в Управлінні обліковими даними сума індексації грошового забезпечення, нарахована та виплачена ОСОБА_1 09.10.2025 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі № 520/35063/24, при визначенні розміру одноразових видів грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2019 не враховувалася.

Не погоджуючись з вказаним, Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне

За приписами ч.1 ст.18 Закону України «Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України» від 23 лютого 2006 року № 3475-IV, соціальний та правовий захист військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та інших законів.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ Про військовий обов`язок і військову службу (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни врегульовано Законом № 2011-XII.

Частиною 1 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (частина четверта статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Частиною 1 статті 10-1 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (чинної до 28.02.2018) було установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У період виникнення спірних правовідносин, наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 30.11.2015 № 731, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2015 р. за № 1579/28024, затверджено Інструкцію про грошове забезпечення та компенсаційні виплати військовослужбовцям Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, пунктом 16 якої передбачено, що військовослужбовцям один раз на календарний рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення на день видання наказу про її виплату.

Пунктом 17 вказаної Інструкції установлено, що військовослужбовцям один раз на календарний рік може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально- побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення на день звернення про її надання.

При цьому, вказаною Інструкцією визначено, що місячне грошове забезпечення - посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення, встановлені військовослужбовцю відповідно до вимог цієї Інструкції на певну дату.

Позивачу виплачено допомогу на оздоровлення за 2016-2019 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2019 роки та інші одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Оскільки індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2026 по 31.12.2019 в розмірі 124867,64 грн. була виплачена позивачу в повному обсязі лише 09.10.2025, на виконання судового рішення, відтак така не включалася до складу місячного грошового забезпечення, з якого у 2016-2019 роках обчислювалася допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та інші одноразові додаткові види грошового забезпечення.

У постанові від 06.02.2019 в справі №522/2738/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами статті 18 Закону України від 5 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

За змістом статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України Про оплату праці такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Отже, відповідно до законодавчого визначення, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889 та одноразової грошової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17, від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19, від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18, від 30.11.2023 у справі № 380/21619/21.

Враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду по справі №522/2738/17, слід дійти висновку про те, що до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.

Водночас, як уже зазначалося, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер та є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Отже, у спірному випадку, індексація грошового забезпечення мала бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислювалася допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та інші одноразові види грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 10.04.2025 року по справі №380/10576/23 зазначив, що спір у цій справі виник у зв`язку з не включенням відповідачем, зокрема, сум індексації грошового забезпечення до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що як індексація грошового забезпечення, так і додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, мають щомісячний і систематичний характер, а тому дійшов висновку про наявність підстав для їх включення до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу належить обчислювати грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення заявлених вимог, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для включення сум індексації до складу місячного грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток.

За наслідками касаційного перегляду справи №380/10576/23 Верховний Суд в цій частині залишив без змін постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року.

За таких обставин, виплачуючи позивачу грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, інші одноразові види грошового забезпечення, без врахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, відповідач порушив право позивача на отримання належної заробітної плати.

Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 22.07.2025 року по справі №520/35127/24, від 10.04.2025 року по справі №520/21792/24, та ін.

Представником позивача направлялися запити до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області та Галузевого державного архіву Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України з метою отримання відповідних доказів, що підтверджується додатками до позовної заяви.

Галузевим державним архівом Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, на виконання ухвали суду надано Особисті картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2015-2019 роки.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області (вул. Чернишевська, буд. 21, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 34755762), третя особа: Галузевий державний архів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (вул. Максима Залізняка, буд. 3, корп. 6, м. Київ, 03142; код ЄДРПОУ 37770338) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2019, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2019, інших одноразових видів грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2019 без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2019, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2019, інші одноразові види грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2019, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат індексації грошового забезпечення, що була нарахована та виплачена на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року по справі №520/35063/24, з урахуванням раніше виплачених сум.

Матеріали «ДСК», надані відповідачем на виконання вимог суд суду, після набрання рішенням по справі законної сили - повернути відповідачу.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.