Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №751/7247/26 — Чернігівський апеляційний суд

Суд: Чернігівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог фінансового контролю

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №751/7247/26

Суддя: Парфененко О. Я.

Справа № 751/7247/26Головуючий у 1 інстанції Топіха Р. М.

Провадження № 33/4823/872/26

Категорія - частина 1 статті 172-6 КУпАП

Постанова

12 жовтня 2026 рокумісто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Парфененко О. Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою прокурора Лазоренка Євгенія Юрійовича на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11 вересня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11 вересня 2026 року адміністративні справи № 751/7247/26, № 751/7248/26, № 751/7249/26 та № 751/7250/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень об`єднано в одне провадження, присвоєно справі № 751/7247/26 провадження № 3/751/1629/26. Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за частиною першою статті 172-6 КУпАП закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

07 жовтня 2026 року прокурор Лазоренко Є. Ю. подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, за змістом яких прокурор просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду; скасувати постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11 вересня 2026 року за фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП; ухвалити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винуватою за частиною першою статті 172-6 КУпАП та накласти на неї, із застосуванням статті 36 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 275,00 грн.; стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн судового збору.

Прокурор порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що 11 вересня 2026 року суд постанову не оголошував, з 14 вересня 2026 року до 18 вересня 2026 року головуючий суддя перебував у відпустці, постанова була виготовлена 28 вересня 2026 року, отримана апелянтом 29 вересня 2026 року, про що надана відповідна розписка.

Дослідивши матеріали справи, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Кодекс України про адміністративні правопорушення чітко встановлює процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 250 КУпАП передбачено, що прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення, має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії. При провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статями 172-4 - 172-9 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою.

Статтею 294 КУпАП визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до статті 287 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з вимогами частини п`ятої статті 7 КУпАП, прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Наведені положення закону дозволяють зробити висновок про те, що у справі про адміністративне правопорушення, яке пов`язане із корупцією, яка переглядається судом апеляційної інстанції, санкція частини першої статті 172-6 КУпАП не пов`язана з обмеженням особистої свободи громадян.

Крім того, ухвалою Конституційного Суду України № 49-у/2015 від 08 грудня 2015 року відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 250 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями частини п`ятої статті 7, частини першої статті 287, частини другої статті 294 КУпАП та встановлено, що питання оскарження прокурором постанов суду у справах про адміністративне правопорушення регулюється різними положеннями КУпАП, які не узгоджуються між собою. Усунення таких неузгодженостей, може бути вирішене лише у законодавчому порядку.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що прокурор у відповідності до положень частини другої статті 294 КУпАП, не наділений правом оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, за винятком випадків застосування заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

При цьому, слід враховувати, що санкція частини першої статті 172-6 КУпАП, як захід адміністративного стягнення, передбачає тільки штраф.

Таким чином, у цій справі заходи примусового характеру, пов`язані з обмеженням особистої свободи громадянина, не передбачені та застосовані не були.

Також, виходячи з принципу верховенства права, враховуючи існуючу неузгодженість діючого законодавства, суди при розгляді справ повинні керуватися положеннями статті 129 Конституції України, якою визначені основні засади судочинства, оскільки норми Конституції - є нормами прямої дії, а також практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи (Рішення ЄСПЛ «Щокін проти України»), тоді як в апеляційній скарзі прокурора йдеться про погіршення становища особи, тому право прокурора оскаржувати в апеляційному порядку постанову у справі про адміністративне правопорушення, не може бути розтлумачено розширено і не може охоплювати випадки, не передбачені законом.

Таким чином, за наявності неузгодженостей між положеннями частини п`ятої статті 7, статті 250, частини першої статті 287 та частини другої статті 294 КУпАП щодо повноважень прокурора оскаржувати постанови суду у справах про адміністративне правопорушення, що може бути вирішено лише у законодавчому порядку, висновок про що викладено в ухвалі Конституційного Суду України від 08 грудня 2015 року № 49-у/2015 (справа № 2-43/2015), посилання прокурора на наявність у нього права на оскарження постанови судді у справі про адміністративні правопорушення, виходячи із загальних конституційних засад судочинства та положень статті 55 Конституції України і статті 250 КУпАП, не може бути визнано обґрунтованим.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, оскільки прокурор не є суб`єктом, який, відповідно до вимог закону, наділений правом на оскарження постанови судді у даній справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Лазоренка Євгенія Юрійовича на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 11 вересня 2026 року повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Я. Парфененко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua