Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №742/894/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Унікальний номер справи № 742/894/26

Головуючий у першій інстанції – Савенко А. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1724/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючої-судді Шитченко Н.В.,

суддів Любчика О.В., Супруна О.П.,

із секретарем Герасименко Ю.О.,

позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг.

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року АТ «Універсал Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг Monobank від 27 квітня 2024 року у розмірі 196 312,60 грн, з яких: 174 013,63 грн заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 22 298,97 грн заборгованість за пенею.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг та цього ж дня підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг Monobank шляхом застосування цифрового власноручного підпису. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 70 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . За змістом анкети-заяви пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка у розмірі 3,1 % на місяць.

АТ «Універсал Банк» зазначало, що зобов`язання щодо повернення кредитних коштів у визначені строки позичальник належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 04 січня 2026 року виникла заборгованість, яка відповідачем добровільно не погашена.

Заочним рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2026 року позов АТ «Універсал Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором про надання банівських послуг Monobank б/н від 27 квітня 2024 року станом на 04 січня 2026 року у сумі 70 000 грн та судовий збір у сумі 1 186,77 грн, а всього 71 186,77 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк», вважаючи заочне рішення суду незаконним та пославшись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення тіла кредиту та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту за договором про надання банківських послуг Monobank від 27 квітня 2024 року у сумі 104 013,63 грн, а в іншій частині заочне рішення залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не досліджено погоджені сторонами Умови і правила, зокрема щодо договірного списання коштів після використання боржником ліміту кредитування.

Скаржник наголошує на тому, що відповідач повністю використав кредитний ліміт у розмірі 70 000 грн, відтак АТ «Універсал Банк», керуючись пп. 5.22 п. 5 розділу Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Unversal Bank, провів договірні списання відсотків за користування кредитом, неустойки за построчені платежі згідно тарифами, щомісячних платежів за сервісом «Розстрочка» у загальному розмірі 126 312,60 грн, з яких: 22 298,97 грн списання неустойки, 25 923,63 грн списання відсотків за користування лімітом, 78 090,00 грн списання щомісячних платежів по сервісу «Розстрочка». У разі відсутності на поточному рахунку клієнта власних коштів, банк має право здійснити списання суми щомісячного платежу за рахунок встановленого на поточному рахунку клієнта кредитного ліміту (збільшення заборгованості за поточним рахунком) (пп. 5 п. 11 розділу 4 Умов і правил).

ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом термін не подавався.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 04 вересня 2026 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15:00 07 жовтня 2026 року.

Позивач АТ «Універсал Банк» та його представник Македон О.А. належним чином повідомлені про розгляд справи (а.с. 101, 102).

Судова повістку на ім`я ОСОБА_1 про виклик у судове засідання, призначене на 15:00 07 жовтня 2026 року, повернулася на адресу суду неврученою з довідкою відділення поштового зв`язку про причини повернення «адресат відсутній».

За правилами ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).

Відповідно до ст. 128 ЦПК України ОСОБА_1 , вважається належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду.

За змістом ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Отже, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частково задовольняючи позовні вимоги АТ «Універсал Банк», суд першої інстанції вважав доведеним виникнення між сторонами кредитних відносин. Зазначив, що, починаючи з 27 квітня 2024 року, кредитний ліміт позичавем установлено у розмірі 70 000 грн та в односторонньому порядку банком не змінювався, отже нарахування «Універсал Банк» ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у сумі 174 013,63 є недобросовісним та необґрунтованим. За підсумком суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 70 000 грн заборгованості за тілом кредиту.

Дійшовши висновку про безпідставність заявленої позивачем вимоги про стягнення заборгованості за пенею у сумі 22 298,97 грн, районний суд виснував, що її нарахування у період дії воєнного стану суперечить положенням п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про стягнення заборгованості за пенею у сумі 22 298,97 грн не оскаржується, та відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.

Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у цій справі лише в частині вирішення позовних вимог про стягнення загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту).

У справі встановлено, що АТ «Універсал Банк» створено проект «Monobank», в рамках якого клієнтам (фізичним особам) відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.

27 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг і цього ж дня підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк», в якій просив відкрити в банку поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, указану у мобільному додатку (а.с. 13).

У анкеті-заяві зазначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Unversal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.

Пунктом 2 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг визначено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом.

Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчив генерацією ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі УЕП) з особистим ключем і відповідним його відкритим ключем 02с0749921аd94213c951e33228772e8c2193c8ee0c2c7af2679708dc2b3dbf21e, що буде використовуватись ним для вчинення правочинів та платіжних операцій (п. 4 анкети-заяви).

Того ж дня ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с.17 зворот - 18).

Банк додав до позовної заяви Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, у редакції затвердженій протоколом Правління № 46 від 24 листопада 2021 року, яка набуває чинності з 27 листопада 2021 року, які не містять реквізитів та підпису позичальника (а.с. 22-28).

Згідно з довідками АТ «Універсал Банк» у ОСОБА_1 наявний поточний банківський рахунок НОМЕР_1 , тип рахунку – картка Чорна, активована до жовтня 2028 року. 27 квітня 2024 року на картку встановлено кредитний ліміт у розмірі 70 000 грн, який не змінювався (а.с. 20, 21).

Виписка по картковому рахунку ОСОБА_1 свідчить про те, що у період з 27 квітня 2024 року по 04 січня 2026 року він користувався кредитною карткою, а саме: витрачав кошти на придбання продуктів, одягу та взуття, сплачував комунальні послуги та інше (а.с. 12).

Згідно з наданим розрахунком заборгованості за договором № б/н від 27 квітня 2024 року, укладеним між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , станом на 04 січня 2026 року заборгованість складає 196 312,60 грн, з яких: 174 013,63 грн заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 22 298,97 грн заборгованість за пенею (а.с. 9-10).

Звернувшись з позовом про стягнення заборгованості, АТ «Універсал Банк» посилалося на невиконання позичальником умов кредитного договору щодо повернення у встановлений строк грошових коштів.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідно до ч. 6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Приписами ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 сформульований висновок про те, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській правовій максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Рішення в частині вирішення вимог про стягнення пені сторонами не оскаржується.

Доводи апеляційної скарги стосуються виключно незгоди з рішенням суду першої інстанції в частині визначеного судом першої інстанції для стягнення з ОСОБА_1 розміру заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Матеріалами справи підтверджено, що 27 квітня 2024 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ "Універсал Банк", паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank.

Анкета-заява містить детальну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема дату його народження, номер запису в ЄДДР, номер паспорта і дату його видачі, номер мобільного телефону, адресу місця проживання, а також джерело і розмір доходу. У анкеті-заяві наявні копії паспорта відповідача, які додано до анкети в електронному вигляді (а.с. 13).

Пунктом 2 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг визначено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом. Тобто, сторони погодили розмір процентної ставки у разі неналежного виконання позичальником умов кредитування.

ОСОБА_1 має в АТ «Універсал Банк» поточний банківський рахунок НОМЕР_1 , за яким 27 квітня 2024 року розмір кредитного ліміту встановлено до 70 000 грн і надалі більше не змінювався. Здійснення часткового погашення кредитних коштів відображено у розрахунку заборгованості за кредитним договором від 27 квітня 2024 року та у виписці про рух коштів по картці НОМЕР_1 , належній ОСОБА_1 .

Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 338/180/17, викладені у постанові від 05 червня 2018 року).

Зважаючи на наведене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність існування між сторонами кредитних правовідносин та неналежне виконання ОСОБА_1 грошових зобов`язань за кредитним договором від 27 квітня 2024 року.

Банк, звернувшись з цим позовом, просив стягнути з відповідача, з-поміж іншого заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 174 013,63 грн.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги щодо розміру тіла кредиту позичальника, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 27 квітня 2024 року, позивач посилався на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, розміщені на сайті: https://www.monobank.ua/terms які невід`ємну частину спірного договору.

Проте, матеріали справи не свідчать про те, що надані позивачем Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank від 24 листопада 2021 року, що набули чинності з 27 листопада 2021 року, містять підпис чи електронний підпис відповідача.

У цьому випадку Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

АТ «Універсал Банк», визначивши розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 174 013,63 грн, посилалося на те, що згідно з пп. 5.22 п. 5 розділу Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Unversal Bank, кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості.

Однак, зважаючи на те, що колегією суддів установлено, що надані позивачем Умови та правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Unversal Bank ОСОБА_1 у належний спосіб не погоджував, про що зазначено вище, відсутні підстави для збільшення розміру тіла кредиту на підставі пп. 5.22 п. 5 розділу Умов і правил, як про це стверджує банк.

Наявною у справі випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 27 квітня 2024 року по 04 січня 2026 року, а також довідкою АТ «Універсал Банк» про розмір встановленого ліміту від 04 січня 2026 року підтверджено, що, починаючи з 27 квітня 2024 року, кредитний ліміт увесь час становив 70 000 грн та банком в односторонньому порядку не змінювався. Зазначене АТ «Універсал Банк» не заперечує.

Водночас, аналізуючи залишок заборгованості відповідача за кредитом, підтверджений випискою по рахунку ОСОБА_1 та самостійно визначений позивачем у розрахунку, колегія суддів констатує, що загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) складає 174 013,63 грн, але, починаючи з 03 січня 2025 року, банк здійснив нарахування та списання 25 923,63 грн відсотків та 78 090,00 грн щомісячних платежів по сервісу «Розстрочка», безпідставно збільшивши тіло кредиту на 104 013,63 грн (25 923,63 + 78 090,00 = 104 013,63).

Оцінюючи поведінку та спосіб ведення справ банком, суд апеляційної інстанції враховує те, що він є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв`язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання правил та процедур, які є традиційними в цій сфері, до обачності та розсудливості у веденні справ, тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною в цивільних відносинах з такою установою. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах. Аналогічну позицію викладено Верховим Судом у постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 199/7014/20.

Підписана сторонами анкета-заява містить лише умову про нарахування щомісяця процентів у розмірі 3,1% у разі виходу з пільгового періоду. Порядок встановлення та нарахування щомісячних платежів по сервісу «Розстрочка» анкетою-заявою від 27 квітня 2024 року не передбачено. Хоча за умовами анкети-заяви сторони погодили розмір процентної ставки, але АТ «Універсал Банк» позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами не заявило, такі вимоги не були предметом розгляду суду першої інстанції.

Отже, апеляційний суд погоджуться з висновком районного суду про те, що заборгованість за тілом кредиту становить 70 000 грн, які фактично отримано ОСОБА_1 , оскільки нарахування щомісячних платежів по сервісу «Розстрочка» сторонами належно не погоджено, а позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами не заявлено.

Суд першої інстанції вірно встановив правову природу заявленого АТ «Універсал Банк» позову, визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, дослідив наявні у справі докази та надав їм належну оцінку. Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують і не дають підстав для скасування правильного по суті судового рішення в оскаржуваній частині, яке постановлено з дотриманням вимог закону.

Оскільки за результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» залишено без задоволення, належить поновити дію заочного рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2026 року, зупиненого ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 13 липня 2026 року.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення, а заочне рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2026 року – без змін.

Поновити дію заочного рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Головуюча Н.В. Шитченко

Судді О.В. Любчик

О.П. Супрун