Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №521/7188/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1634/26

Справа № 521/7188/26

Головуючий у першій інстанції Шевчук Н.О.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю.

за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О.

захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Трубецької Майї Миколаївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Трубецької Майї Миколаївни на постанову Хаджибейського районного суду міста Одеси від від 20 липня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 20 липня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Як вбачається з постанови суду першої інстанції, у травні 2025 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшли матеріали з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, згідно електронного протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №649137, складеного 24.04.2026 року, вбачається, що 20.04.2026 року о 18 год. 40 хв., в м. Одесі, вул. Мечникова, 57 А, громадянин ОСОБА_1 керував ТЗ «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить йому, перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога, та підтверджується Висновком медичного закладу №000791 від 23.04.2026 року.

24.04.2026 року працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №649137 та кваліфіковано дії ОСОБА_1 , як порушення п. 2.9 «а» «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з зазначено постановою суду, захисник особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Трубецька М.М. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне та не всебічне дослідження обставин справи судом першої інстанції, просить постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20 липня 2026 року скасувати, провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Також, сторона захисту в скарзі зазначає, що якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, то можливо до останнього покарання в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції не надана оцінка, інформації яка міститься в матеріалах справи, а саме тому що міститься на офіційному сайті судової влади України, ОСОБА_1 було позбавлено права керування т/з строком на 1 рік з накладенням штрафу на підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 28.09.2023 року, яка залишена в силі постановою Одеського апеляційного суду від 19.09.2023 року. А тому, враховуючи дану інформацію, на думку захисту суд не вправі накладати на винну особу стягнення у виді позбавлення права керування.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку представника ОСОБА_1 адвоката Трубецької М.М., яка підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила їх задовольнити в повному обсязі, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Під час розгляду апеляційної скарги по суті її вимог звертається увага на те, що орган (посадова особа), відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дані вимоги судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.

Частина 1статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог пункту 2.9 “а” Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема:

- електронним протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №649137, складеним 24.04.2026 року;

- відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських №474872, 471771 від 20.04.2026 року, з яких вбачається, що поліцейськими зафіксовано факт згоди ОСОБА_1 , щодо проходження ним огляду на перебування у стані наркотичного сп`яніння у медичній установі, проходження останнім такого огляду в медичній установі без застережень та зауважень та пропозиції до працівників поліції домовитися. Також з наданого відеозапису, встановлено, що працівник поліції шляхом телефонного зв`язку повідомляє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності про необхідність прибуття до Управління для складення протоколу, на що останній повідомив, що вказану інформацію передасть своєму адвокату, що свідчить про те, що ОСОБА_1 скористався правом на надання йому правничої допомоги;

- висновком КНП «ООМЦПЗ» ООР № 000791 складеним 20.04.2026 року о 19 год. 10 хв., заповненим 23.04.2026 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння (фенілалкіламіни). ОСОБА_1 ознайомлений із тим, що висновок буде складено 23.04.2026 року, про що у висновку мається відповідний підпис ОСОБА_1 ..

Доводи апеляційної скарги захисника, що суд не вправі застосовувати стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, коли особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала, не заслуговують на увагу, оскільки відсутність наразі у ОСОБА_1 посвідчення водія не перешкоджає позбавленню його права керування транспортними засобами протягом строку визначеного судом, оскільки суд позбавив останнього не самого посвідчення водія (документу), а саме права керування транспортними засобами, що узгоджується із п. 23 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» та п. 7 «Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія», згідно яких у разі коли за отриманням посвідчення водія звертається особа, позбавлена в установленому порядку права на керування транспортними засобами, після оформлення посвідчення водія уповноважений працівник ТСЦ МВС викликає поліцейських для його вилучення. У такому разі оформлене посвідчення водія вважається виданим, але особа його не отримує.

Також існує усталена судова практика (правова позиція, викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20), що відсутність у особи посвідчення водія не є обставиною, яка унеможливлює застосування до неї адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вказана правова позиція ґрунтується на тому, що додаткове покарання полягає у забороні здійснення діяльності з керування транспортними засобами, незалежно від факту наявності у винного відповідного посвідчення. Закон не містить заборони щодо призначення такого покарання особам, які де-факто керували транспортом, не маючи права на це.

Крім того, встановлена поведінка ОСОБА_1 , який свідомо керував транспортним засобом без наявності посвідчення водія, свідчить про підвищену суспільну небезпеку таких дій, що унеможливлює досягнення мети покарання без застосування відповідного обмеження у виді заборони подальшого керування ним транспортними засобами.

Інших доводів, які б були підставою для скасування оскаржуваної постанови зміст апеляційної скарги не містить.

Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Суддя суду першої інстанції дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та правильно визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП, у межах строку, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Трубецької Майї Миколаївни – залишити без задоволення, постанову Хаджибейського районного суду міста Одеси від від 20 липня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов