Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №522/17492/20 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/72/26

Справа № 522/17492/20

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

прокурора в особі представника Одеської обласної прокуратури прокурора Пересипської окружної прокуратури міста Одеси Пендей А.В.,

від позивача за первісними позовом/відповідача за зустрічними позовами Одеської міської ради – не з`явились,

від відповідача за первісним позовом/відповідача за зустрічними позовами ОСОБА_1 – не з`явились,

від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 – не з`явились,

від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 – не з`явились,

від відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 – не з`явились,

від відповідача Головного територіального управління юстиції в Одеській області – не з`явились,

переглянувши справу №522/16618/20 за позовом Першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання незаконним свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна, скасування реєстрації права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу машино-місця та договору поділу, скасування реєстрації права власності, зобов`язання звільнити земельну ділянку; зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Одеської міської ради, за участю третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди; зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Одеської міської ради, за участю третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про відшкодування збитків та моральної шкоди; зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , Одеської міської ради, ОСОБА_3 про відшкодування збитків та моральної шкоди; за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2021 року у складі судді Домусчі Л.В., -

в с т а н о в и в :

Прокурор, звернувшись 07 жовтня 2020 року до суду з вищеназваним позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради, вказав, що 28 жовтня 2010 року між територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради та ТОВ «Берег-Трейд» було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого ТОВ «Берег-Трейд» прийняло у строкове платне користування земельну ділянку площею 3,8121 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва 18-поверхового житлового комплексу та благоустрою території.

19 січня 2011 року між ТОВ «Берег-Трейд» та обслуговуючим кооперативом «Граніт» укладений договір, за яким ОК «Граніт» отримав право на ведення робіт по будівництву житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , право на ведення будівельних робіт надано за винагороду, що складає 3746,08 кв.м площі житлових приміщень у об`єкті, а також 10% від загальної кількості машино-місць у паркінгу об`єкту.

У 2013 році комплекс багатоповерхових житлових будинків з підземними гаражами та вбудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію.

16 липня 2015 року орендарем розірвано договір оренди земельної ділянки від 28 жовтня 2010 року, земельна ділянка площею 3,8121 га передана орендодавцю.

Власником земельної ділянки є Одеська міська рада, яка в подальшому земельну ділянку в оренду чи постійне користування не передавала.

В ході слідчих дій у кримінальному провадженні №42017160690000064 від 20 квітня 2017 року, зареєстрованому за фактом самовільного зайняття земельної ділянки за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 197-1 КК України, було встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайнято земельну ділянку по АДРЕСА_1 , вільну від забудови під автомобільну стоянку, металеві парками, шлагбауми та асфальтоване покриття.

Крім того, встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №24107130 від 02 вересня 2015 року державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Привалової Є. зареєстроване право власності на машино-місце № НОМЕР_1 як на об`єкт нерухомості, розташований у будинку АДРЕСА_1 .

Вивченням проєктної документації, плану розташування машино-місць на земельній ділянці, наданого ОСОБА_1 до КП «Право» встановлено, що зазначене машино-місце не перебуває у житловому будинку, не було побудовано як об`єкт нерухомості, а розташоване на земельній ділянці без чіткого визначення її меж, присвоєння кадастрового номеру тощо.

Машино-місце, яке є предметом спору, не є об`єктом нерухомого майна, не наділене індивідуальними ознаками, тому не може бути об`єктом цивільних прав та не підлягає державній реєстрації. Фактично машино-місце перебуває на земельній ділянці, яка не має кадастрового номера, її межі не встановлені в установленому законом порядку, відомості щодо неї не внесені до Державного земельного кадастру.

Незважаючи на порушення вимог статті 179 ЦК України, статей 79, 79-1 ЗК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Приваловою Є. прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №24107130 від 02 вересня 2015 року, а Реєстраційною службою Біляївського міжрегіонального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 видане свідоцтво про право власності на спірний об`єкт № НОМЕР_2 від 04 вересня 2015 року.

Визначенням переліку документів, наданих ОСОБА_1 для реєстрації права власності, встановлено, що реєстрація на спірне машино-місце відбулася на підставі договору про викуп паю машино-місця (серія та номер: 800/м від 18 серпня 2015 року), укладеного між головою кооперативу Могильніковим В.Д. та пайщиком ОСОБА_1 (одна й та сама особа), з п.1.2 якого вбачається, що кооператив зобов`язується по закінченню будівництва передати пайщикам розташовані в будинку по АДРЕСА_2 машино-місця, в тому числі №144.

ОСОБА_1 було достовірно відомо, що спірне машино-місце розташоване не у будівлі, а на вільній від забудови земельній ділянці.

Зазначена обставина не перевірена органом державної реєстрації під час реєстрації неіснуючого об`єкта нерухомості.

Оскільки державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Приваловою Є.Є. не додержано вимоги закону, а сама реєстрація проведена з порученням діючого законодавства, то рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень підлягає скасуванню, а свідоцтво про право власності визнанню недійсним.

Незважаючи на те, що право власності за ОСОБА_1 зареєстроване незаконно, останній на підставі договору купівлі-продажу №343 від 13 квітня 2016 року продав зазначений об`єкт ОСОБА_2 .

На підставі договору про поділ майна подружжя №1690 від 21 жовтня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Місік О.В., машино-місце зареєстроване за ОСОБА_6 , який на підставі договору купівлі-продажу №2437 від 24 грудня 2019 року продав машино-місце ОСОБА_4 .

Так як ОСОБА_1 набув право власності на об`єкт (якого фактично не існує), право власності на який не може бути зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а право власності інших осіб за угодами похідне від законності набуття права власності первісним власником, то зазначені договори купівлі-продажу та поділу є незаконними.

Реєстрація права власності на машино-місце порушує права власника земельної ділянки, на якій воно розташоване, так як Одеською міською радою земельна ділянка у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не надавалась, договори оренди або іншого права користування не укладались.

На даний час земельна ділянка, на якій розташоване спірне машино-місце, використовується ОСОБА_4 ; на ділянці розташований металевий навіс; використання спірного машино-місця іншими особами є не можливим через встановлений шлагбаум та охорону.

Фактично неправомірні дії відповідачів направлені на заволодіння земельною ділянкою, на якій розташоване машино-місце, та незаконну реєстрацію права власності на неї, що призвело до порушень інтересів держави щодо розпорядження своєю власністю та є підставою для захисту інтересів держави в судовому порядку на підставі статей 15, 16 ЦК України.

Факт використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів підтверджено листом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №10-15-0.4-7059/2-19 від 07 серпня 2019 року за наслідками проведення відповідної перевірки.

Підставою для набуття територіальною громадою в особі Одеської міської ради права комунальної власності на землю є безоплатна передача їй землі державою. Оскільки право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами інших суб`єктів, кожне порушення закону щодо безпідставного заволодіння комунальною власністю є порушенням державних інтересів.

Одеська міська рада будь-яких рішень щодо передачі земельної ділянки у власність (користування) не приймала, тому існуюча реєстрація права власності порушує права територіальної громади м. Одеси як власника земельної ділянки, на якій розташоване спірне машино-місце.

Порушення вимог законодавства України спричиняє державі і територіальній громаді економічні збитки, перешкоджає здійсненню передбаченого Конституцією України права власності на землю, тягне нераціональне використання земель.

Інтереси територіальної громади є складовою частиною державних інтересів.

Прокурор в інтересах держави в особі Одеської міської ради просив:

визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Привалової Є.Є., індексний номер 24107130 від 02 вересня 2015 року, на підставі якого за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна – машино-місце №144 площею 14 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

визнати незаконним свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 , видане 04 вересня 2015 року Реєстраційною службою Біляївського міжрайонного управління юстиції в Одеській області Могильнікову В.Д. на об`єкт нерухомого майна – машино-місце №144 площею 14 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію права власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

визнати недійсним договір купівлі-продажу №343 від 13 квітня 2016 року машино-місця №144 площею 14 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 );

скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію права власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

визнати недійсним договір поділу майна подружжя №1690 від 21 жовтня 2019 року в частині визнання права власності ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) на машино-місце №144 площею 14 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3

скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію права власності ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

визнати недійсним договір купівлі-продажу №2437 від 24 грудня 2019 року машино-місця №144 площею 14 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) та ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 );

скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію права власності ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

зобов`язати ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) звільнити земельну ділянку площею 14 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (машино-місце 144);

встановити порядок виконання судового рішення, відповідно до якого це рішення є підставою для припинення права власності ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на об`єкт нерухомого майна №717279251101, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно;

стягнути судові витрати (т.1 а.с.2-13).

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.87).

Одеська міська рада підтримала позов прокурора. Земельна ділянка, на якій знаходиться автостоянка, в тому числі машино-місце № НОМЕР_1 , у власність чи користування відповідачам чи будь-кому іншому радою не передавалась. Наявність на землях комунальної власності самочинно побудованого об`єкта унеможливлює здійснення володіння, користування та розпорядження територіальною громадою м. Одеси земельною ділянкою, яка знаходиться під відповідним об`єктом. Одеська міська рада у справі є позивачем, а прокурор виконує функцію процесуального представництва інтересів держави в особі Одеської міської ради. Щодо рішення від 07 грудня 2016 року №1527-УІІ, то Одеська міська рада надала тільки дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що не є тотожним рішенню про надання в оренду або передачу земельної ділянки у власність (т.2 а.с.40-42).

Відповідач Головне територіальне управління юстиції в Одеській області позов не визнав (т.1 а.с.93-98).

Відповідач ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_7 позов не визнав, просив застосувати наслідки спливу позовної давності (т.1 а.с.140-148, 149-155).

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, просив застосувати наслідки спливу позовної давності (т.1 а.с.194-197, т.2 а.с.91-102).

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала, просила застосувати наслідки спливу позовної давності (т.1 а.с.204-207, т.2 а.с.78-88).

Відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_8 позов не визнав, зазначивши у відзиві, що за ОСОБА_1 право власності на об`єкт було зареєстровано в установленому законом порядку. За позовними вимогами про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу №157 від 26 лютого 2016 року машино-місця №144 не доведено порушення відповідачами законних прав та інтересів позивача; продавець та покупець не мали на меті настання будь-яких неправомірних наслідків на стадії укладення правочину; доводи позивача про неправомірні дії відповідачів, направлені на заволодіння земельною ділянкою, на якій розташоване спірне машино-місце, безпідставні. Вимоги про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є похідними від вимог про недійсність договору купівлі-продажу, тому також задоволенню не підлягають. Державному реєстратору речових прав на нерухоме майно було надано повний пакет документів, визначений чинним законодавством, тому підстави для відмови у проведенні державної реєстрації прав були відсутні. Внесення запису державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію речових прав на таке нерухоме майно не порушує права Одеської міської ради, в інтересах якої прокурор звернувся до суду, оскільки не породжує, не змінює та не припиняє її прав, свобод і обов`язків у цивільно-правових відносинах. Крім того, Одеській міській раді ще станом на 2016 рік було відомо про факт належності права власності третім особам на майно, а саме на машино-місця, які розташовані на спірній земельній ділянці, що підтверджується листом ОК «Шлях» на адресу міської ради. Дане свідчить про сплив строку позовної давності. Щодо звільнення земельної ділянки, то ОК «Шлях», який об`єднує інтереси співвласників машино-місць, рішенням Одеської міської ради від 07 грудня 2016 року було надано дозвіл на виготовлення проєктної документації щодо відведення в багато строкову оренду земельної ділянки загальною площею 0,6886 га, яка фактично складається з п`яти земельних ділянок, розташованих по периметру житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_3 . ОСОБА_4 є членом ОК «Шлях», отже ОСОБА_4 вжито заходів з оформлення земельної ділянки, частина якої знаходиться під машино-місцем № НОМЕР_1 . Особа може бути позбавлена власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними приписами міжнародного права, а при вирішенні питання про неможливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника. Відсутність у відповідачів правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне її зайняття у разі правомірності набуття та оформлення у встановленому законом порядку розташованого на ній майна. Вимоги про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання незаконним свідоцтва про право власності та скасування запису у Державному реєстрі речових права на нерухоме майно пред`явлено до неналежного відповідача, Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради до участі у справі як відповідач не залучене (т.1 а.с.234, 237, 238-242, т.2 а.с.1-7).

25 листопада 2020 року відповідач ОСОБА_4 подав зустрічну позовну заяву до Одеської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_9 про відшкодування матеріальних збитків у розмірі вартості придбаного у ОСОБА_3 по договору купівлі-продажу машино-місця №144 та моральної шкоди, завданої Одеською міською радою, яка не своєчасно прийняла передбачені законодавством міри по захисту своїх прав. За вимогами зустрічного позову ОСОБА_10 просив стягнути з ОСОБА_3 на відшкодування матеріальних збитків 113076,00 грн., з Одеської міської ради на відшкодування моральної шкоди 30000,00 грн.; розподілити судові витрати (т.1 а.с.165-170).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 прийнято до розгляду (т.2 а.с.58-59).

ОСОБА_3 зустрічний позов ОСОБА_4 не визнав (т.2 а.с.148-153).

29 квітня 2021 року відповідач ОСОБА_2 подала зустрічну позовну заяву до Одеської міської ради, ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю міської ради, яка не своєчасно прийняла передбачені законодавством міри по захисту своїх прав. За вимогами зустрічного позову ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_9 на відшкодування моральної шкоди 20000,00 грн., з Одеської міської ради на відшкодування моральної шкоди 15000,00 грн.; розподілити судові витрати (т.2 а.с.115-124).

29 квітня 2021 року відповідач ОСОБА_3 подав зустрічну позовну заяву до Одеської міської ради, ОСОБА_9 про відшкодування матеріальних збитків у розмірі вартості придбаного ОСОБА_2 у ОСОБА_9 по договору купівлі-продажу машино-місця №144 та моральної шкоди, завданої бездіяльністю міської ради, яка не своєчасно прийняла передбачені законодавством міри по захисту своїх прав. За вимогами зустрічного позову ОСОБА_3 просив стягнути з ОСОБА_9 на відшкодування матеріальних збитків 113076,00 грн., моральної шкоди 20000,00 грн., з Одеської міської ради на відшкодування моральної шкоди 15000,00 грн.; розподілити судові витрати (т.2 а.с.131-139).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2021 року, постановленою у судовому засіданні без складання окремого процесуального документа, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 прийнято до розгляду (т.2 а.с.159-161).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2021 року підготовче провадження за первісним та зустрічними позовами закрито, справу призначено до розгляду по суті (т.2 а.с.181-184).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2021 року в задоволенні первісного позову та зустрічних позовів відмовлено (т.2 а.с.191-212).

Висновок суду мотивовано наступним. Державна реєстрація права власності на машино-місце здійснена у відповідності до вимог чинного законодавства. Не доведено недійсність договорів про викуп паю машино-місця та купівлі-продажу, сторони правочинів не мали на меті настання неправомірних наслідків, спрямованих на заволодіння земельною ділянкою під машино-місцем. Підстави для повернення спірної земельної ділянки відсутні, так як на ній знаходиться належний відповідачу об`єкт. Крім того, знесення об`єкту є крайньою мірою.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення суду.

В апеляційній скарзі прокурор просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, пред`явленого в інтересах держави в особі Одеської міської ради (т.3 а.с.1-15).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення полягає у неправильному застосуванні норм матеріального права, порушенні норм процесуального права.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, підтримано обґрунтування викладеної в суді першої інстанції позиції.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне територіальне управління юстиції в Одеській області заперечив щодо змісту і вимог апеляційної скарги, підтримав викладене в суді першої інстанції обґрунтування позиції (т.3 а.с.54-58).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_11 заперечив щодо змісту і вимог апеляційної скарги, підтримав викладене в суді першої інстанції обґрунтування позиції (т.3 а.с.65-72).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представників ОСОБА_12 , ОСОБА_8 заперечив щодо змісту і вимог апеляційної скарги, підтримав викладене в суді першої інстанції обґрунтування позиції (т.3 а.с.35-45, 89-99).

Прокурором надано відповідь на відзиви (т.3 а.с.75-82).

ОСОБА_1 в особі представника Кравцан В.М. надано письмові пояснення щодо позовної давності та рішення Одеської міської ради від 07 грудня 2016 року №1527-УІІ про надання членам ОК «Шлях», який об`єднує співвласників машино-місць, дозволу на виготовлення проєктної документації щодо відведення у довгострокову оренду земельної ділянки, на якій машино-місця розташовані. На виконання вказаного рішення ради розроблено проєкт землеустрою, на підставі якого у червні-липні 2021 року зареєстровані земельні ділянки: кадастровий номер 5110137500:43:001:0001 площею 0,3680 га, місце розташування АДРЕСА_2 , цільове призначення «для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок», дата реєстрації 02 червня 2021 року; кадастровий номер 5110137500:43:001:0002 площею 0,1790 га, місце розташування АДРЕСА_4 , цільове призначення «для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок», дата реєстрації 24 червня 2021 року; кадастровий номер 5110137500:43:001:0003 площею 0,0222 га, місце розташування АДРЕСА_4 , цільове призначення «для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок», дата реєстрації 30 червня 2021 року; кадастровий номер 5110137500:43:001:0045 площею 0,0602 га, місце розташування АДРЕСА_4 , цільове призначення «для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок», дата реєстрації 09 червня 2021 року; кадастровий номер 5110137500:43:001:0005 площею 0,0491 га, місце розташування АДРЕСА_4 , цільове призначення «для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок», дата реєстрації 07 липня 2021 року. Всупереч послідовним і зрозумілим діям органу місцевої влади прокурор до кінцевого вирішення питання про виділення земельної ділянки Одеською міською радою подав позов про звільнення земельної ділянки. Вказане суперечить попереднім діям органу місцевої влади, який прийняв рішення про надання дозволу на виготовлення проєктної документації. Прокурор діє всупереч правової визначеності та порушує один із складових елементів верховенства права (т.3 а.с.183-188).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині первісного позову в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду в частині первісного позову та ухвалення нового рішення по суті вимог первісного позову з огляду на наступне.

Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.

Між територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Трейд» (ЄДРПОУ 33017461) (орендар) було укладено Договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 28 жовтня 2010 року, зареєстрований в реєстрі за №4004, відповідно до умов якого ТОВ «Берег-Трейд» прийняло у строкове платне користування земельну ділянку площею 3,8121 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва 18-поверхового житлового комплексу та благоустрою території.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Берег-Трейд» (ЄДРПОУ 33017461) (замовник будівництва) в особі Генерального директора Бойченка О.В. та обслуговуючим кооперативом «Граніт» (ЄДРПОУ 35131579) (генеральний забудовник) в особі Голови кооперативу Могильнікова В.Д. було укладено Договір від 19 січня 2011 року, за яким ОК «Граніт» отримав право на ведення робіт по будівництву житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , право на ведення будівельних робіт надано за винагороду, що складає 3746,08 кв.м площі житлових приміщень у об`єкті, а також 10% від загальної кількості машино-місць у паркінгу об`єкту.

У 2013 році комплекс багатоповерхових житлових будинків з підземними гаражами та вбудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію.

16 липня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Берег-Трейд» (ЄДРПОУ 33017461) звернулось до Одеської міської ради з заявою, за змістом якої повідомило про припинення будівельних робіт на земельній ділянці, переданій в оренду відповідно до Договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом Чужовською Н.Ю. 28 жовтня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за №4004, здачу багатоповерхового житлового комплексу в експлуатацію, у зв`язку з чим просив розірвати договір оренди земельної ділянка площею 3,8121 га за адресою: АДРЕСА_1 , переданої в оренду на підставі рішення Одеської міської ради від 25 грудня 2008 року №4077-У.

Територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради є уповноваженим власником земельної ділянки площею 3,8121 га за адресою: АДРЕСА_1 .

За інформацією Одеської міської ради строк дії Договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом Чужовською Н.Ю. 28 жовтня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за №4004, закінчився 26 листопада 2015 року; ТОВ «Берег-Трейд» листом від 15 липня 2015 року відмовилось від подальшого використання земельної ділянки та пролонгації договору; новий договір щодо користування земельною ділянкою ні з ким не укладався.

В ході слідчих дій у кримінальному провадженні №42017160690000064 від 20 квітня 2017 року, зареєстрованому за фактом самовільного зайняття земельної ділянки за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 197-1 КК України, було встановлено, самовільне зайняття земельної ділянки по вул. Маршала Говорова, 10 в м. Одесі, вільної від забудови під автомобільну стоянку, металеві паркани, шлагбауми та асфальтоване покриття.

Між Обслуговуючим кооперативом «Граніт» (ЄДРПОУ 35131579) в особі Голови кооперативу Могильнікова Валентина Дмитровича (кооператив) та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) (пайовик) було укладено Договір №800/М від 18 серпня 2015 року про порядок викупу паю машино-місця, за умовами якого:

кооператив приймає пайовиків у пайову участь з будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (будівельна адреса) (п.1.1); предметом договору є виплата пайовикам паю у вигляді грошових коштів, направлених на будівництво будинку на визначених у договорі умовах і отримання останнім від кооперативу по закінченню будівництва будинку і отримання сертифікату відповідності машино-місця та документів, необхідних для оформлення права власності; кооператив зобов`язується передати пайовикам розташовані в будинку за адресою: АДРЕСА_2 машино-місця №140….№285 і документи, необхідні для оформлення права власності на машино-місце; розташування машино-місця в будинку вказано у викопіюванні плану будинку (Додаток №1) (п.1.2).

Відповідно до Акту №810/М прийому-передачі машино-місця від 18 серпня 2015 року, складеного Обслуговуючим кооперативом «Граніт» в особі Голови кооперативу Могильнікова Валентна Дмитровича (кооператив) та ОСОБА_1 (пайовик), кооператив на виконання Договору №800/М від 18 серпня 2015 року передав власнику машино-місце № НОМЕР_1 загальною площею 14,0 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ; сума пайового внеску за умовами договору склала 20000,00 грн., що відповідає 100% вартості переданого машино-місця.

Технічний паспорт на машино-місце № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 на ім`я замовника ОСОБА_1 виготовлено 19 серпня 2015 року ТОВ «Нове бюро технічної інвентаризації» (ЄДРПОУ 38573100).

04 вересня 2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області Цибульник Л.Г. видано Свідоцтво на об`єкт нерухомого майна (індексний номер 43299004) – машино-місце № НОМЕР_1 площею 14 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 ; право власності: приватна; розмір частки: 1/1; власник ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно об`єкт нерухомого майна – машино-місце № НОМЕР_1 загальною площею 14 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 717279251101) за адресою: АДРЕСА_2 зареєстроване 29 серпня 2015 року на праві приватної власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ); підстава: Свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 , видане 04 вересня 2015 року Реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області: номер запису про право власності: 11042520, державний реєстратор Привалова Є.Є.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 24107130 від 02 вересня 2015 року ОСОБА_13 , Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Згідно Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_14 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) (представник продавця), діючою від імені ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) (продавець), та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцькою М.Л. 13 квітня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за №343, ОСОБА_1 передав у власність, а ОСОБА_2 прийняла у власність машино-місце № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та складається в цілому з машино-місця загальною площею 14,0 кв.м. Відчужуваний об`єкт належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 43299004 (серія СТА 147924), виданого державним реєстратором Цибульник Л.Г. Реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області 04 вересня 2015 року. Право власності на об`єкт зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про право власності 11042520, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 717279251101.

Згідно Договору про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, укладеного між ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Місік О.В. 21 жовтня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №1690, ОСОБА_3 набув у особисту приватну власність машино-місце № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та складається в цілому з машино-місця загальною площею 14,0 кв.м.

Згідно Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) (продавець), та ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Адамець О.І. 24 грудня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №2437, ОСОБА_3 передав у власність, а ОСОБА_4 прийняв у власність машино-місце № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та складається в цілому з машино-місця загальною площею 14,0 кв.м. Відчужуваний об`єкт належить продавцю на підставі Договору про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Місік О.В. 21 жовтня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №1690. Право власності на об`єкт зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про право власності 33763813, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 717279251101.

25 серпня 2016 року Обслуговуючий кооператив «Шлях» звернувся з заявою до Одеської міської ради про передачу в оренду земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , з метою задоволення потреб пов`язаних з утриманням майна членів кооперативу – машино-місць номери від №140 до №280, які належать на праві приватної власності асоційованим членам кооперативу на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно; вказаний лист був отриманий Одеською міською радою 29 серпня 2016 року.

Рішенням Одеської міської ради від 07 грудня 2016 року №1527-УІІ «Про надання дозволу Обслуговуючому кооперативу «Шлях» на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 0,6886 га для влаштування, експлуатації та обслуговування автостоянки та земельної ділянки орієнтовною площею 0,0222 га для експлуатації та обслуговування автомийки за адресою: м. Одеса, вул. Говорова маршала, 10-В., 10-Г» - надано дозвіл Обслуговуючому кооперативу «Шлях» на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 0,6886 га для влаштування, експлуатації та обслуговування автостоянки та земельної ділянки орієнтовною площею 0,0222 га для експлуатації та обслуговування автомийки за адресою: м. Одеса, вул. Говорова маршала, 10-В., 10-Г»; вважати таким, що є припиненим Договір оренди землі, укладений між Одеською міською радою та ТОВ «Берег-Трейд» щодо земельної ділянки площею 3,8121 га за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чужовською Н.Ю. 28 жовтня 2010 року, зареєстрований в реєстрі за №4004, зареєстрований в Одеському міському відділі ОРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 листопада 2010 року за №041050500101, у зв`язку з закінченням терміну дії договору, на який його було укладено.

У кримінальному провадженні №42017160690000064 проведено судову земельно-технічну та земельно-оціночну експертизу (Висновок експерта від 26 лютого 2019 року №17-2694/2695 Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз), в якій об`єктом дослідження була земельна ділянка автостоянки, що розташована з північно-західної сторони будинку АДРЕСА_2 (землі зі складу військового містечка № НОМЕР_9 ). В результаті зіставлення геодезичних даних (каталогів координат по просторовому місцю розташуванню поворотних точок досліджуваних земельних ділянок) на ПК, які містяться у технічній документації із землеустрою та технічних звітах на земельні ділянки ТОВ «Берег-Трейд», кадастровий номер 5110137500:43:001:0013 площею 3,8121 га, під автостоянкою площею 0,3838 га, встановлено, що фактичні межі земельної ділянки площею 0,3838 га під автостоянкою та розташовані на ній навіси не входять в межі земельної ділянки ТОВ «Берег-Трейд», кадастровий номер 5110137500:43:001:0013 площею 3,8121 га та повністю знаходяться за її межами. Детально фактичне розташування земельної ділянки, площею 0,3838 га, відносно меж земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:43:001:0013 площею 3,8121 га зображено графічно у додатку № 3 «Фактичне розташування меж земельної ділянки, площею 0,3838 га, з північно-західної сторони будинку за адресою: АДРЕСА_2 , на якій влаштовано автостоянку відносно меж земельної ділянки, кадастровий номер 5110137500:43:001:0013, площею 3,8121 га.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору про поділ майна, договорів купівлі-продажу, скасування реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (п.5 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.2 ст.12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №209/3085/20).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі №638/2304/17, провадження №61-2417сво19).

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч.ч.1,2 ст.5 ЦПК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (п.8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі №910/10784/16, провадження №12-30гс21).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі №607/20787/19, провадження №61-11625сво22).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76), від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 155).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі №916/1174/22 (провадження №12-39гс23), зроблено висновок, що «за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна. Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. Оскільки положення статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою - власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа - власник земельної ділянки не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 квітня 2024 року у справі №904/2129/23, що «на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Отже, знесення самочинно побудованого спірного об`єкта нерухомості відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво. Формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Ураховуючи наведене, коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки (ч.2 ст.152 ЗК України). Не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку. Якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені статтею 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається. Судовим рішенням про знесення спірного об`єкта нерухомості суд вирішує подальшу юридичну долю самочинно побудованого майна (спірного об`єкта нерухомості). Якщо право власності на об`єкт самочинного будівництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у разі задоволення позовної вимоги про знесення об`єкта самочинного будівництва суд у мотивувальній частині рішення повинен надати належну оцінку законності такої державної реєстрації. Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 грудня 2025 року у справі №908/2388/21 (провадження №12-73гс24) вказано, що: «самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, є порушенням прав власника відповідної земельної ділянки.

За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстроване за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Таким чином, усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої у спорах про знесення об`єкта самочинного будівництва заявлені позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора є неналежними та такими, що не спрямовані на реальний захист прав та інтересів позивача. Щодо вимог про визнання недійсними укладених між відповідачами договорів купівлі-продажу, то слід зазначити, що Міськрада не є стороною спірних договорів та не заявляє про свої права або інтереси щодо об`єктів купівлі-продажу. Внаслідок укладення відповідачами спірних договорів обсяг прав та обов`язків Міськради жодним чином не змінюється. Укладення оскаржуваних договорів не створило для позивача як дійсного власника земельної ділянки жодних правових наслідків. При цьому самі договори, на відміну від розташування на земельній ділянці самочинного будівництва, не створюють для позивача перешкоди в розпорядженні земельною ділянкою.

Належним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, є вимога про знесення об`єкта самочинного будівництва відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України. Зазначений спосіб захисту відповідає характеру правопорушення, є таким, що встановлений законом, реально захищає та відновлює права та інтереси позивача.

Звернення з негаторним позовом спрямоване на відновлення суб`єкта речового права у попередньому стані. Вимоги за негаторним позовом полягають в усуненні порушення, яке триває і має місце на момент звернення з позовом. Негаторний позов може бути пред`явлений впродовж всього строку тривання відповідного порушення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 у справі №653/1096/16-ц). Вимога про знесення майна, яке власник земельної ділянки вважає самочинним будівництвом, є різновидом негаторного позову власника земельної ділянки з усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своєю земельною ділянкою. Статтею 376 ЦК України регламентовано правовий режим самочинного будівництва. Частиною другою статті 212 ЗК України встановлено право власника вимагати усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з боку суб`єктів, які створюють такі перешкоди. Отже, враховуючи негаторний характер позову власника земельної ділянки, обов`язок з приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, покладається на особу, яка чинить такі перешкоди на момент звернення власника земельної ділянки з позовом до суду. На об`єкт самочинного будівництва не виникає право власності як на нерухому річ (згідно із частиною другою статті 376 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво, не набуває права власності на нього). Зміна правового режиму самочинного будівництва може бути здійснена виключно на підставі рішення суду в порядку, встановленому статтею 376 ЦК України.

… обов`язок знести об`єкт самочинного будівництва має розглядатися в контексті правового захисту права власності на земельну ділянку. Отже, відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва має бути особа, яка чинить перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою (останній набувач). Слід з-поміж іншого зауважити, що процесуальний статус останнього набувача прав на об`єкт самочинного будівництва як відповідача надає такій особі можливість використовувати всі передбачені процесуальним законом засоби для захисту своїх прав та інтересів. Також суд під час розгляду справи зможе оцінити добросовісність відповідача та пропорційність застосовуваних до нього засобів. Останній набувач не позбавлений можливості звернутися з вимогою про відшкодування збитків до особи, в якої придбав об`єкт самочинного будівництва».

У справі, що переглядається, прокурор в інтересах держави в особі міської ради, зокрема, просив визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - машино-місця № НОМЕР_1 , площею 14 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати незаконним свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на вказаний об`єкт; скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_1 на цей об`єкт; визнати недійсним договір купівлі-продажу машино-місця № НОМЕР_1 , площею 14 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2 на набутий по договору купівлі-продажу об`єкт; визнати недійсним договір поділу майна між подружжям, зокрема, щодо машино-місця № НОМЕР_1 , площею 14 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_3 на набутий по договору поділу майна об`єкт; визнати недійсним договір купівлі-продажу машино-місця № НОМЕР_1 , площею 14 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_15 ; скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_4 на набутий по договору купівлі-продажу об`єкт.

Проте, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а саме належним способом захисту, який відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимоги в частині скасування рішення про державну реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності, визнання недійсними свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу не забезпечать усунення порушень спричинених діями відповідачів.

Одеською міською радою як уповноваженим власником земельна ділянка для облаштування на такій спірного машино-місця, право власності на яке зареєстрував за собою ОСОБА_1 без законних на то підстав, не виділялась, рішення ради щодо передачі земельної ділянки у власність (користування на правах оренди тощо) не приймалось; машино-місце не знаходиться у будинку (будівлі), таке розміщується на вільній від забудови земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому законом порядку. Спірне машино-місце як об`єкт, свідоцтво про право власності на який видано ОСОБА_1 з послідуючою реєстрацією за ним права власності як на об`єкт житлової нерухомості, має ознаки самочинного будівництва.

Щодо спірних договору поділу та договорів купівлі-продажу, то Одеська міська рада не є стороною договорів та не заявляє про свої права або інтереси на об`єкт поділу чи купівлі-продажу. Внаслідок укладення відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почергово спірних договорів обсяг прав та обов`язків Одеської міської ради жодним чином не змінюється. Укладення оскаржуваних договорів не створило для Одеської міської ради як уповноваженого власника земельної ділянки жодних правових наслідків. При цьому самі договори, на відміну від розташування на земельній ділянці самочинного будівництва, не створюють для позивача перешкоди в розпорядженні земельною ділянкою.

Позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору поділу майна, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, як такі, що заявлені саме у зв`язку зі здійсненням самочинного будівництва на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, є неефективним способом захисту порушеного права, оскільки задоволення таких вимог не призведе до відновлення прав власника земельної ділянки та не забезпечить усунення спричинених самочинним будівництвом порушень.

Обрання неефективного способу захисту порушеного права має наслідком відмову в задоволенні позовних вимог.

Щодо позовної вимоги про звільнення земельної ділянки.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на ділянку, зокрема, вимагаючи повернути таку ділянку.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно .

Право територіальної громади на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка самовільно зайнята фізичними особами, передбачене у чинному законодавстві України. Відповідні приписи закону є доступними, чіткими та передбачуваними.

Звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням комунального майна відповідно до загальних інтересів територіальної громади.

У справі, що переглядається, необхідність звернення до суду з позовом в інтересах Одеської міської ради прокурор обґрунтував порушенням прав міської ради як власника земельної ділянки, на якій розміщено машино-місце, право власності на яке на час вирішення спору зареєстроване за ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 не є і ніколи не був власником та користувачем спірної земельної ділянки, самовільно зайняв земельну ділянку, яка належить територіальній громаді міста в особі Одеської міської ради, під автостоянку, розмістив на ній машино-місця та за відсутності достатніх правовстановлюючих документів зареєстрував за собою право власності на машино-місця як на об`єкт нерухомого майна, який в дійсності таким не являється, та здійснив відчуження, зокрема, одного з машино-місць на користь ОСОБА_2 , надалі машино-місце в порядку поділу майна подружжя перейшло у особисту власність ОСОБА_3 , який здійснив його відчуження ОСОБА_4 .

Оскільки спірна земельна ділянка не вибула з комунальної власності, прокурор обрав належний спосіб захисту права - шляхом звільнення ділянки; таку вимогу можна заявити протягом усього часу тривання порушення.

ОСОБА_1 вчинено дій щодо самовільного зайняття земельної ділянки без відповідного на те дозволу міської ради, тому зобов`язання ОСОБА_4 звільнити спірну земельну ділянку не матиме наслідком порушення принципу пропорційності втручання у право мирного володіння майном.

ОСОБА_4 не був позбавлений можливості перед придбанням спірного машино-місця дослідити питання законності набуття у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відчужуваного машино-місця. У цьому випадку інтереси територіальної громади, яка не вчиняла дій з розпорядження земельною ділянкою, переважають особисті інтереси ОСОБА_4 .

Позовні вимоги про звільнення земельної ділянки обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2021 року в частині вирішення вимог зустрічного позову ОСОБА_2 , зустрічного позову ОСОБА_3 , зустрічного позову ОСОБА_4 не оскаржено, відтак, в силу визначених статтею 367 ЦПК України меж розгляду справи судом апеляційної інстанції законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині вимог зустрічних позовів при даному апеляційному перегляді справи не перевіряється.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).

В порядку розподілу судових витрат між сторонами з ОСОБА_4 на користь Одеської обласної прокуратури підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог за подання позову в сумі 2102,00 грн., за подання апеляційної скарги в сумі 3153,00 грн., а всього в загальній сумі 5255,00 грн.

В судовому засіданні 11 червня 2026 року апеляційний суд закінчив з`ясування обставин і перевірку їх доказами; надав прокурору Пендей А.В. та представнику ОСОБА_4 ОСОБА_11 , які з`явилися в зал судового засідання, можливість виступити у судових дебатах та перейшов до стадії ухвалення судового рішення за результатами апеляційного провадження. З огляду на складність справи, навантаження, відпустки суддів, відрядження тощо ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 16 липня 2026 року, потому на 12 жовтня 2026 року.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд –

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2021 року в частині первісного позову – скасувати.

Позовні вимоги Першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_4 про зобов`язання звільнити земельну ділянку – задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) звільнити земельну ділянку площею 14,0 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 .

В задоволенні позовних вимог Першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання незаконним свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна, скасування реєстрації права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу машино-місця та договору поділу, скасування реєстрації права власності – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) на користь Одеської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 03528552) витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальній сумі 5255 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повну постанову складено 12 жовтня 2026 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді О.С.Комлева

Є.С.Сєвєрова